МИТНИЙ ЕККАУНТИНГ

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ

 

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-педагогічної роботи

_________________________ А.М. Колот

 

«_____» __________________ 2018 р.

 

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«МИТНИЙ ЕККАУНТИНГ»

 

рівень вищої освіти	другий (магістерський)
галузь знань	07 «Управління та адміністрування»
спеціальність	072 «Фінанси, банківська справа та страхування»
освітня програма	«Митна справа»
спеціалізація	8Ф13 «Митна справа»
тип дисципліни	вибіркова

 

 

 

 

 

 

Начальник навчально- методичного відділу ____________Т.В. Гуть

ПОГОДЖЕНО: на засіданні  кафедри фінансів протокол  № 4  від 17.10. 2018 р   Завідувач кафедри _____________ В. Федосов

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2018

 

Розробник:

 

Рязанова Надія Сергіївна, д. е. н., доцент, доцент кафедри фінансів, nryazanova@kneu.edu.ua

 

 

 

Навчальний план 2018 р.

 

 

Форма навчання —	денна, заочна
Семестр —	2, 2-3
Кількість кредитів ECTS —	5
Форма підсумкового контролю —	залік
Мова(и) викладання	українська та  англійська

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

© автор(и), 2018

© КНЕУ, 2018

 

 

•  

 

	Стор.
ВСТУП	4
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ	6
Тема 1. Сутність і актуальність еккаунтингу – інформаційної підсистеми сучасної митної справи	6
Тема 2. Теоретичні засади  інформаційної підсистеми митної справи	6
Тема 3. Організаційні засади інформаційної підсистеми митної справи	7
Тема 4. Еккаунтинг як бізнес	7
Тема 5. Інформаційні продукти і послуги митного еккаунтингу	8
Тема 6. Інформаційні джерела митного еккаунтингу. Митна статистика	9
Тема 7. Аналітична обробка даних у ході митного еккаунтингу	9
Тема 8. Місце і роль митного еккаунтингу в публічних фінансах	9
Тема 9. Місце і роль митного еккаунтингу в діяльності корпорацій	10
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ	11
2.1. Карта навчальної роботи студента	11
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни	11
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ	13
3.1. Карта навчальної роботи студента	13
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни	14
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ	16
4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи	16
4.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для             самостійної роботи	17
5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА	19
5.1. Основна література	19
5.2. Додаткова література	19

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Навчальна дисципліна «Митний еккаунтинг» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 Фінанси, банківська справа та страхування.

 

Митний еккаунтинг – це системна діяльність з виявлення, накопичення, аналітичної обробки, підготовки і подання користувачам необхідної їм інформації з питань митної справи у зручних для них формах. Це сучасна інформаційна підсистема митної справи, роль якої інформаційній економіці ХХІ століття стає вирішальною.

 

Інформація, що охоплена митним еккаунтингом необхідна для забезпечення ефективності (а) порядку переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, (б) регулювання встановлення та справляння податків і зборів, що супроводжують це переміщення, (в) процедур митного контролю та оформлення, (г) боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

 

Дисципліна «Митний еккаунтинг» (англ. Tax accounting) вивчає (а) теоретичні та організаційні засади інформаційної підсистеми митної справи, (б) її особливості, місце та роль у загальній системі функціонування митної справи, а також (в) процеси збору, обробки, аналізу, підготовки та подання користувачам відповідних інформаційних продуктів і послуг з питань митної справи. Ця дисципліна покликана закласти у студента відповідні знання, уміння та навички, результатом чого є формування його компетентностей, необхідних в сучасній глобальній інформаційній економіці.   

 

Митний еккаунтинг є дисципліною прикладного характеру. Вона має міждисциплінарні зв’язки з такими дисциплінами, як: «Фінанси», «Гроші і кредит», «Фінансовий ринок», «Страхування», а також «Митний менеджмент», «Управління ризиками в митній справі», «Методологія наукових досліджень у сфері фінансів» та інші.  

 

Мета дисципліни «Митний еккаунтинг» – сформувати у студентів  вміння виокремлювати та аналізувати кількісні та якісні характеристики, що стосуються митної справи; виявляти причинно-наслідкові зв’язки і залежності у функціонуванні митної справи; формулювати висновки та розробляти на основі цього адекватні найбільш ефективні господарські рішення, які спрямовані на реалізацію сучасної митної політики України.

 

Об’єктом митного еккаунтингу є процеси та процедури у ході функціонування митної справи, яка, згідно з Митним кодексом України (ст.7)[1], охоплює:

• встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України;
• їх митний контроль та митне оформлення;
• застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
• справляння митних платежів;
• ведення митної статистики;
• обмін митною інформацією;
• ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;
• здійснення державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України;
• запобігання та протидію контрабанді,
• боротьбу з порушеннями митних правил,
• організацію і забезпечення діяльності  органів доходів і зборів,
• інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

 

Предмет дисципліни – економічні, насамперед фінансові, відносини, що виникають у ході функціонування митної справи, тобто процесів та процедур, які є об’єктом її діяльності.

 

В результаті вивчення навчальної дисципліни «Митний еккаунтинг» студент має набути такі результати:

1. Знання як осмислену та засвоєну студентом наукову інформацію, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Ці знання є як емпіричними (фактологічними), так і теоретичними (концептуальними, методологічними).

 

2. Уміння як здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання задач і проблем. При цьому уміння є як когнітивними (інтелектуально-творчими), так і практичними (на основі майстерності з використанням методів, матеріалів, інструкцій та інструментів).

 

3. Комунікація як взаємозв’язок учасників економіки (у тому числі митної справи) з метою передавання інформації, узгодження дій, спільної діяльності.

 

4. Автономність та відповідальність як здатність самостійно виконувати завдання, розв’язувати задачі і проблеми та відповідати за результати своєї діяльності.  

 

Розділ 1 «Зміст навчальної дисципліни за темами»

 

Тема 1. Сутність і актуальність еккаунтингу –

інформаційної підсистеми сучасної митної справи фінансів

 

Що таке еккаунтинг і митний еккаунтинг як його складова. Поняття еккаунтингу та митного еккаунтингу. Класифікація еккаунтингу і місце в ній митного еккаунтингу. Об’єкт і предмет митного еккаунтингу. Особливості цієї інформаційної підсистеми фінансів. Відкрита і закрита (обмежена за доступом – така, що віднесена до конфіденційної, таємної і службової) інформація фінансів. Суспільне призначення митного еккаунтингу, його мета і завдання.  Джерела даних митного еккаунтингу та його інформаційні продукти і послуги. Учасники митного еккаунтингу. Особливості митного еккаунтингу макро- та мікроекономічного рівнів.

 

Розвиток митного еккаунтингу як окремої інформаційної підсистеми сучасних фінансів.  Етапи становлення еккаунтингу в розвиненій ринковій економіці ХХ століття. Еволюція семантики поняття фінансового еккаунтингу. Фінансовий та митний еккаунтинг в сучасній інформаційній економіці. Його зв'язок з управлінським еккаунтингом (managerial accounting) і податковим еккаунтингом (tax accounting). Зв’язок митного еккаунтинга з бухгалтерським обліком (book keeping). Розвиток інформаційних технологій і митний  еккаунтинг. Інституціоналізація митного еккаунтингу, особливості її сучасному етапу.      

 

Актуальність митного еккаунтингу в інформаційній економіці. Роль митного еккаунтингу у: (а) мінімізації інформаційної асиметрії, зменшенні невизначеності та мінімізації ризиків; (б) забезпеченні транспарентності фінансів; (в) інформаційному забезпеченні управління публічними фінансами  і фінансами корпорацій; (г) у формуванні ціни товарів і послуг; (д) інформаційно-освітній діяльності і піднятті фінансової грамотності учасників економіки; (ж) інформаційному обміні учасників економіки тощо. Значення інформаційного обміну у забезпеченні динамічної рівноваги макроекономіки як відкритої системи. Митний еккаунтинг у забезпеченні фінансової безпеки і сталого економічного розвитку країни в умовах інформаційного суспільства. Місце і роль митного еккаунтингу в євроінтеграційному цивілізаційному розвитку України. Проблематика і перспективи митного еккаунтингу.  Завданнями митного еккаунтингу України: (а) забезпечення реалізації державної податкової політики та політики у сфері митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства; (б) проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у податковій та митній сферах; (в) здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного та податкового законодавства.

 

Тема 2. Теоретичні засади інформаційної підсистеми митної справи

 

Інформаційна концепція фінансів.  Інформація як невід’ємний атрибут і наповнення фінансових відносин. Поняття первинної і вторинної інформації фінансів. Зв'язок, взаємозалежність і розбіжність первинної та вторинної інформації. Інформаційна невизначеність як основа вірогідності та ризиків у фінансах. Інформаційна асиметрія фінансів, її ґенеза. Інформаційне наближення – закономірність інформаційної економіки. Вартісна та інформаційна функції фінансів інформаційної економіки, їх сутність і зв'язок. Взаємодія інформаційного обміну і руху вартості (грошового капіталу) у фінансових відносинах. Вартісно-інформаційні зв’язки (взаємодії) як основа економіки. Фінансовий еккаунтинг як прояв інформаційної функції фінансів.

 

Сучасні наукові уявлення про феномен інформації фінансів. Сутність понять «інформація фінансів» і «фінансова інформація». Актуальність їх диференціації в інформаційній економіці. Властивості (характерні риси, ознаки) інформації фінансів як економічного ресурсу, їх сутність, класифікація і взаємозв’язок. Здатність інформації зберігати зміст при зміні форм. Неможливість інформації бути схованою назавжди. Своєрідність виникнення, відтворення і старіння інформації. Унікальність фінансової інформації – представляти оточуючий світ у вартісному (грошовому) вимірі – як основа аналізу, планування і контролю потоків грошового капіталу, всіх вартісних відносин. Інформації фінансів як фактор створення доданої вартості і роль у цьому вартісно-інформаційної взаємодії.

 

Інституційна концепція фінансів. Сутність понять «інститут фінансів», «фінансова інфраструктура інформаційної економіки». Особливості розвитку інституту фінансів як динамічної структури. Особливості сучасного етапу розвитку інституту фінансів, роль у ньому фінансового рахівництва. Фрактальний принцип функціонування архітектури інституту фінансів, його характеристики. Основна та інфраструктурна складові інституту фінансового рахівництва. Інститут обліку (бухгалтерського обліку) – інфраструктурна складова фінансового рахівництва. Інституційна матриця системи фінансових відносин країни. 

 

Тема 3. Організаційні засади інформаційної підсистеми митної справи

 

Законодавче регулювання. Необхідність закріплення у відповідних нормативних документах порядку (а) організації фінансового еккаунтингу як системної діяльності і (б) забезпечення належного обміну інформацією фінансів. Поняття «транспарентність» і «розкриття інформації». Актуальність законодавчого закріплення принципу транспарентності фінансів і контролю за його дотриманням. Принципи побудови належного інформаційного обміну. Законодавство України з питань обміну інформацією фінансів. Нормативні положення щодо відкритої та обмеженої за доступом інформації. Поняття публічної інформації, її ознаки. Положення міжнародних фінансових організацій щодо сучасного інформаційного обміну. Спеціальний стандарт поширення даних (Special Data Dissemination Standard, SDDS) IMF. Політика доступу до інформації (Access Information Policy, AIP) Світового банку (World Bank, WB). Положення OECD. Розкриття інформації на міжнародних фондових ринках: стандарти IOSCO (International Organization of Securities Commissions); директиви Європарламенту та Ради Євросоюзу. Поняття суттєвої інформації. Рейтинг прозорості діяльності учасників фінансового ринку (Aid Transparency Index, ATI). Ініціативи стандартизації поширення даних, IMF (Data Standards Initiatives, DSI). Фундаментальні принципи офіційної статистики, ООН (1994-20ІЗ). Кодекс норм Європейської статистики (2011).

 

Стандартизація обов’язкової фінансової звітності. Види та форми звітності щодо фінансової та загальноекономічної діяльності. Актуальність стандартизації обов’язкової фінансової звітності загального призначення. Розвиток і стандартизація фінансової звітності, її розповсюдження на все більше коло учасників економіки. Параметри належного обміну інформацією фінансів. Конвергенція GAAP та IAS/IFRS. Сучасна практика фінансової звітності за IFRS. Її недостатність для оцінки ризиків, стратегії, стійкості бізнесу. Актуальність запровадження обов’язкової інтегрованої звітності, в якій поєднано фінансову і нефінансову інформацію. Стандартизація фінансової звітності в Україні.

 

 Система корпоративного управління.  Поняття корпоративного управління (корпоративного керування, corporate governance).  Роль принципів корпоративного управління в організації діяльності фінансового еккаунтингу, інформаційного обміну і контролю за цими процесами. Розвиток системи корпоративного управління в Україні. Принципи належного (ефективного) корпоративного управління.   Принципи корпоративного управління G20/OECD (2015). Їх роль у створенні економічного середовища довіри, прозорості і відповідальності. 

 

Тема 4. Еккаунтинг як бізнес

 

Суб’єкти, що займаються еккаунтингом. Види інституцій, що займаються фінансовим еккаунтингом, їх особливості та класифікація. Спеціалізовані інформаційно-аналітичні агентства (REUTERS, Bloomberg, Morningstar,  Cbonds тощо). Спеціалізовані бізнес-медіа (Financial Times, Wall street Journal   CNN, The New York Times, Money, Yahoo.com, SmartMoney.com, Finance.ua, журнал Фінанси України тощо). Міжнародні агентства кредитних рейтингів (Fitch, Moody's, Standard & Poor's та інші). Українські уповноважені рейтингові агентства (ІВІ-Рейтинг, Рюрік, Експерт-рейтинг, Стандарт-рейтинг). Інші рейтингові агентства. Аудиторські та консалтингові компанії. Спеціалізовані інформаційно-аналітичні підрозділи корпорацій фінансового (біржі, банки, небанківські фінансові інституції) та нефінансового секторів. Спеціалізовані інформаційно-аналітичні підрозділи державних і місцевих органів влади. Спеціалізовані інформаційно-аналітичні підрозділи галузевих асоціацій. Науково-дослідні інституції. Незалежні аналітики, вчені. Спеціалізація інституцій фінансового еккаунтингу на окремих видах його діяльності, причини і наслідки. 

 

Особливості бізнесу еккаунтингу. Діяльності, що представлені фінансовим еккаунтингом: збір інформації, її обробка і аналіз, підготовка інформаційних продуктів і послуг. Тенденція зростання в інформаційній економіці частки витрат бізнесу на інформаційну продукцію і послуги. Ефект зменшення маржинальних (граничних) витрат на залучення, генерацією і розповсюдження інформації фінансового еккаунтингу. Економічні особливості фінансового еккаунтингу як бізнесу. Його низька капіталомісткість, швидка окупність, високоприбутковість. Роль фінансового еккаунтингу у зменшенні транзакційних витрат і поліпшенні структури витрат корпорацій. ІТ-технології у фінансовому  еккаунтингу. Фінансовий сектор – лідер використання ІТ-технологій. Сучасні моделі бізнесу і роль фінансового еккаунтингу у їх розвитку. Дот-ком компанії (dot-com companies). Роль фінансового еккаунтингу у формуванні цифрової економіки (digital economy), відомої ще як мережева економіка (network economy), інтернет-економіка, веб-економіка (web economy).

 

Соціально-економічне значення митного еккаунтингу як бізнесу. Розвиток бізнесу фінансового еккаунтингу у ХХІ столітті. Його перспективи в країнах з фінансовими ринками, що формуються (emerging markets) і приграничними фінансовими ринками (frontier markets). Бізнес фінансового еккаунтингу в розвинених економіках. Фінансовий еккаунтинг як складова інформаційної індустрії країни. ЇЇ роль у створенні робочих місць, забезпеченні зайнятості і добробуту населення. Роль інформаційної індустрії у генеруванні доданої вартості, зростаючої  частки ВВП (ВНП) країни і сплаті податків. Роль інформаційної діяльності, фінансового еккаунтингу в сучасній економіці України. Статистика інформаційної діяльності.

 

Питання ціни (вартості) інформації фінансового еккаунтингу. Положення IFRS щодо ціни інформації. Цінові тенденції інформаційної продукції і послуг фінансового еккаунтингу. Сучасні цінові концепції інформації.

 

Тема 5.  Інформаційні продукти і послуги митного еккаунтингу

 

Вимоги до інформаційних продуктів і послуг митного еккаунтингу. Особливості потреб різних користувачів в інформації фінансів. Обов’язковість забезпечення вимог конфіденційності інформації. Обов’язковість не розголошення службової і таємної інформації. Якість інформаційних продуктів і послуг. Корисність інформаційних продуктів і послуг фінансового еккаунтингу. Характеристики корисності інформації фінансового еккаунтингу. Методи та інструментарій забезпечення доступності та зрозумілості інформації фінансів користувачам.

 

Види і канали розповсюдження інформаційних продуктів і послуг митного еккаунтингу. Письмові, друковані та електронні інформаційні продукти. Науково-дослідні праці, та їх різновиди. Учбові матеріали. Фінансові та інші звіти. Нормативні документи. Візуальні та аудіо технології подачі інформаційних продуктів і послуг фінансового еккаунтингу. Консультаційні інформаційні послуги. Канали розповсюдження інформаційної продукції і надання інформаційних послуг. Публічні заходи – конференції, круглі столи, семінари тощо. Трансляція телевізійними та інтернет каналами. Презентації та ділові переговори. Індивідуальне спілкування. 

 

Інноваційні інформаційні продукти і послуги митного еккаунтингу. Інноваційні інформаційні продукти як драйвери та індикатори розвитку сучасної економіки. Бенчмарки (benchmarks), їх характеристики та роль в інформаційному обміні. Інформаційні продукти і послуги з питань розвитку «зеленої» економіки (біоекономіки). Використання в Україні інноваційних інформаційних продуктів і послуг фінансового еккаунтингу. Показники і критерії четвертої промислової революції.

 

Тема 6. Інформаційні джерела митного еккаунтингу. Митна статистика

 

Види джерела інформації для митного еккаунтингу. Поняття інформаційного джерела. Бази і банки даних в інформаційній економіці. Відкриті і закриті джерела даних. Дані бухгалтерського обліку. Дані управлінського рахівництва. Дані фінансового рахівництва. Фінансова звітність. Статистична звітність. Примітки і пояснення до звітності. Закони та підзаконні акти. Учбова література. Наукова література. Доповідні. Опитування та інтерв’ю. Дані Інтернету. Інше.

 

Вимоги до інформаційних джерел. Вимоги, яким мають відповідати джерела інформації належного фінансового еккаунтингу. Надійність інформаційних джерел. Достовірність даних. Авторитетність інформаційних джерел. Офіційність інформації.  

 

Виявлення, збір і накопичення даних у ході митного еккаунтингу. Робота з джерелами інформації для фінансового еккаунтингу. Сортування інформації. Групування інформації. Забезпечення її змістовності, актуальності та порівнянності. Виявлення основної та другорядної інформації. Поняття очевидної і скритої інформації. Збереження інформації. Сучасні практики виявлення, збору і накопичення інформації фінансів. 

 

Тема 7. Аналітична обробка даних у ході митного еккаунтингу

 

Мета і завдання аналітичної обробки інформації у ході митного еккаунтингу. Виявлення причин і наслідків у процесах фінансової інфраструктури економіки, їх суті, учасників, часу настання. Оцінка потенціалу та перспектив розвитку ринків, процесів тощо у фінансових відносинах та економіці в цілому на макро- та мікрорівнях. Оцінка потенціалу та перспектив розвитку окремих учасників економіки. Оцінка можливих ризиків у фінансах та економіці в цілому і виявлення механізмів управління ними.      

 

Методи аналітичної обробки даних у ході митного еккаунтингу.  Методи аналізу абсолютних, відносних і середніх величин. Порівняльний аналіз. Метод групування. Вертикальний аналіз. Горизонтальний аналіз. Метод коефіцієнтів.  Індексний метод. Трендовий аналіз. Факторний аналіз. Метод ланцюгових підстановок. Балансовий метод. Графічні та табличні методи роботи з даними. Лінійні графіки. Інфографіка. Економіко-математичні методи.

 

Тема 8. Місце і роль митного еккаунтингу в публічних фінансах

 

Митний еккаунтинг в реалізації функцій державної і місцевої влади. Роль інформаційного обміну у виконанні функцій державної і місцевої влади. Ключові умови належного фінансового еккаунтингу органів влади: якісний збір необхідної інформації, добросовісне відображення подій в офіційних виданнях, забезпечення до них вільного доступу.  Фінансовий еккаунтинг у забезпеченні відкритості системи державних баз даних. Дослідження OpenData Barometer стосовно розвитку у світі систем відкритих даних.

 

Митний еккаунтинг у забезпеченні транспарентності влади.  Інформаційна відкритість влади як умова стійкого економічного розвитку країни. Фінансовий еккаунтинг і публічність фінансів. Державна інформаційна політика сфери публічних фінансів в Україні. Сучасні інформаційні технології у забезпеченні прозорості фінансів органів управління. Роль фінансового еккаунтингу у забезпеченні транспарентності бюджетного процесу. Рекомендації міжнародних фінансових організацій щодо транспарентності бюджетної сфери. Кодекс належної практики забезпечення фіскальної прозорості IMF (2007). Посібник з фіскальної прозорості IMF (2007). Посібник зі статистики державних фінансів IMF (2014). Рекомендації Ради з питань бюджетного керування ОЕСD (2015). Індекс відкритості бюджету (Open Budget Index). Сервіси відкритих даних щодо публічних фінансів, зарубіжний досвід і практика України. Електронне урядування в Україні. Недоліки фінансового еккаунтингу в Україні: фрагментарність, неспівставимість і недостатність відкритої загальноекономічної і фінансової інформації.

 

Митний еккаунтинг як джерело інформації і засіб інформаційного обміну влади. Роль фінансового еккаунтингу у забезпеченні даних для органів влади. Фінансовий еккаунтинг як джерело інформації при розробці і реалізації фінансової політики державною і місцевою владою країни. Використання  даних міжнародних організацій.  Створення владою структур, що забезпечують її необхідною інформацією. Інформаційно-аналітичний центр Мінфіні України. Система національних рахунків (СНР), і Систем зведеного фінансового планування як джерело даних для управління на рівні держави. Роль фінансового еккаунтингу в інформаційному обміні між органами влади, для сприяння координації їхніх дій та державній безпеці.

 

Тема 9. Місце і роль митного еккаунтингу в діяльності корпорацій

 

Інформація митного еккаунтингу як складова оперативного управління і стратегічного планування корпорації. Вартісно-орієнтований менеджмент корпорацій (value-based management, VBM), роль у ньому фінансового еккаунтингу. Інформаційні продукти і послуги та технології фінансового еккаунтингу як інструментарій і вартість-формуючий ресурс, вартісні драйвери (value drivers). Ланцюжки створення вартості (value chain), роль в їх формуванні фінансового еккаунтингу. Роль даних фінансового еккаунтингу в: політиці корпорації з оптимізації податків; пошуку джерел фінансування, постачальників, каналів реалізації продуктів і послуг; аналізу клієнтів; розробки планів розвитку. 

 

Роль митний еккаунтинг у зовнішніх комунікаціях корпорацій. Інформаційний обмін корпорації, місце і роль у ньому фінансового еккаунтингу. Фінансовий еккаунтинг і реклама. Фінансовий еккаунтинг і «виховання» корпорацією лояльних споживачів своєї продукції та послуг. Фінансовий еккаунтинг і політика транспарентності корпорації. Фінансовий еккаунтинг і робота корпорації з акціонерами, потенційними інвесторами, кредиторами. Роль фінансового еккаунтингу у ринковій капіталізації цінних паперів, формуванні ринкової ціни товарів і послуг. Фінансовий еккаунтинг як складова інформаційної політики корпорації. Приклади використання фінансового еккаунтингу провідними корпораціями. 

 

Митний еккаунтинг і дью ділідженс. Дью ділідженс (due diligence) і роль у ньому фінансового еккаунтингу. Дью ділідженс і оцінка бізнесу, його ринкового положення, пов’язаних з ним бізнесів і ризиків. Елементи дью ділідженсу, складання його плану. Загальний дью ділідженс (General Due Diligence).  Фінансовий дью ділідженс (Financial Due Diligence).  Податковий дью ділідженс (Tax Due Diligence). Юридичний дью ділідженс (Legal Due Diligence). Операційний дью ділідженс (Operational Due Diligence).

 

 

 

2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

 

з дисципліни «Митний еккаунтинг» (вибіркової) для студентів освітньо-професійної програми «Митна справа», спеціалізації – Митна справа

 

 

 

 

Денна форма навчання

 

Номер заняття	Вид та тема навчального заняття	Максимальна кількість балів[2]
1	Контактне заняття: Тема 1. Сутність і актуальність еккаунтингу – інформаційної підсистеми сучасної митної справи	5
2	Контактне заняття:  Тема 2. Теоретичні засади  інформаційної підсистеми митної справи
3 – 5	Контактне заняття: Тема 3. Організаційні засади інформаційної підсистеми митної справи	10
6	Контактне заняття:  Тема 4. Еккаунтинг як бізнес	5
7 – 8	Контактне заняття: Тема 5. Інформаційні продукти і послуги митного еккаунтингу	10
9 – 10	Контактне заняття: Тема 6. Інформаційні джерела митного еккаунтингу. Митна статистика	10
11 – 12	Контактне заняття: Тема 7. Аналітична обробка даних у ході митного еккаунтингу	10
13 – 14	Контактне заняття: Тема 8. Місце і роль митного еккаунтингу в публічних фінансах	10
15	Контактне заняття: Тема 9. Місце і роль митного еккаунтингу в діяльності корпорацій
Усього балів за роботу на заняттях:		60
Контрольна (модульна) робота		20
Науково-дослідна діяльність студента (додаткові бали): участь у студентських конкурсах, конференціях, олімпіадах тощо		10
Виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
Презентація та захист індивідуальних (дослідницько-аналітичних) робіт		20
РАЗОМ БАЛІВ:		100

 

 

 

 

 

2.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 

Поточний контроль з дисципліни «Митний еккаунтинг» здійснюється під час проведення контактних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретного завдання чи рівень засвоєння пройденого матеріалу.

 

Форми проведення поточного контролю можуть бути тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, Case study, захист результатів виконання групових або індивідуальних аналітично-розрахункових робіт, завдань у робочому зошиті, презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning), есе, колоквіум тощо.

 

Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання

 з дисципліни «Митний еккаунтинг»

Денна форма навчання

Форми контролю	Максимальна кількість балів
Робот в аудиторії (підготовка та презентація міні-лекцій, бліц-опитування, доповнення)	60
Підготовка, презентація / захист індивідуальної (дослідно-аналітичної) роботи з макро-економічного питання (питань) митної справи	20
Представлення результатів науково-дослідних робіт на студентських конкурсах, конференціях, олімпіадах тощо	10 (бонуси)
Контрольна (модульна) робота	20
РАЗОМ	100

 

Деталізований порядок нарахування балів за навчальну роботу студентів наведені в розділах «Методичних матеріалів з вивчення навчальної дисципліни Митний еккаунтинг»: «Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання», «Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання».

 

Поточне оцінювання знань з дисципліни «Митний еккаунтинг» здійснюється викладачем шляхом оцінки якості виконання студентом завдань, що включені в самостійну роботу студента. Викладач веде облік балів, отриманих студентом під час звітування за об’єктами самостійної роботи студента та проставляє бали поточного контролю у відповідні реєстри (жур­нали, екзаменаційну відомість).

 

 

Критерії оцінювання поточних результатів

 

Результат оцінюється за максимальною (100 %) кількістю балів, якщо відповідь відповідає повністю таким вимогам:

1. наведено визначення основних понять питання;
2. є вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми або аспекту;
3. є повний перелік необхідних для розкриття змісту питання класифікацій та характеристик;
4. продемонстровано творчий підхід та повне розуміння навчально-програмного матеріалу;
5. продемонстровано здатність до порівняльного аналізу та самостійної робити, логічних висновків та узагальнень;
6. продемонстровано уміння користуватися методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення;
7. продемонстровано здатність висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на задане питання;
8. використано актуальні практичні та статистичні дані, є знання дат та історичних періодів, що підтверджують тези відповіді на питання під час розкриття питань, які того потребують;
9. є знання необхідних законів та інших нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують;
10. є знання точних назв та функцій регулюючих органів, їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні;
11. результати знань після засвоєння матеріалу основної та додаткової літератури.

 

Відповідь на питання оцінюється на 80 % від максимального балу, якщо:

1. відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо
2. при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час:
3. використання цифрового матеріалу;
4. посилання на конкретні історичні періоди та дати;
5. формулювання назв бюджетних установ та завдань, які перед ними ставляться.

 

Відповідь на питання оцінюється на 60 % від максимального балу, якщо:

1. відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо
2. одночасно присутні один чи два типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання на максимальну кількість балів;
3. висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані.

 

Відповідь на питання оцінюється на 40 % від від максимальної кількості балів, якщо:

1. відносно відповіді на найвищий бал розкрито хоча б один пункт, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо
2. одночасно присутні більше двох типів недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання у 75% від максимальної 8 балів;
3. висновки, зроблені під час відповіді, мінімально обґрунтовані; надані мінімальні пояснення розрахунків.

 

Відповідь на питання оцінюється на 20 % від максимальної кількості балів, якщо:

1. у відповіді повністю надане правильне визначення поняття по суті питання; зроблено правильний розрахунок задачі; однак без належних пояснень до нього; надана правильна відповідь на частину завдань комплексного тесту;
2. висновки, зроблені під час відповіді, мінімально обґрунтовані.

 

Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо:

1. відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);
2. одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 40 % від максимальної кількості балів;
3. висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді;
4. характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає екзамен, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.

 

Процес підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється згідно з Положенням «Про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів КНЕУ». Підсумкова форма оцінювання з дисципліни «Митний еккаунтинг» складається з оцінок за результатами поточного контролю та завершальної контрольної роботи.

 

Загальна кількість балів, яку можна отримати становить 100 балів.

 

До залікової відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та завершальної контрольної роботи.

 

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-хбальну  та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

 

 

 

 

 

Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS

Оцінка за шкалою ЕСТS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	5 (відмінно)
B	80-89	4 (добре)
C	70-79
D	66-69	3 (задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

 

 

3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

 

з дисципліни «Митний еккаунтинг» (вибіркової) для студентів освітньо-професійної програми «Митна справа», спеціалізації – Митна справа

Заочна форма навчання

 

Номер заняття	Вид та тема навчального заняття	Максимальна кількість балів[3]
1	Контактне заняття: Тема 1. Сутність і актуальність еккаунтингу – інформаційної підсистеми сучасної митної справи	1
2	Контактне заняття:  Тема 2. Теоретичні засади  інформаційної підсистеми митної справи
3 – 4	Контактне заняття: Тема 3. Організаційні засади інформаційної підсистеми митної справи	3
5	Контактне заняття:  Тема 4. Еккаунтинг як бізнес	1
6 – 7	Контактне заняття: Тема 5. Інформаційні продукти і послуги митного еккаунтингу	3
8 – 9	Контактне заняття: Тема 6. Інформаційні джерела митного еккаунтингу. Митна статистика	3
10 – 11	Контактне заняття: Тема 7. Аналітична обробка даних у ході митного еккаунтингу	3
12 – 13	Контактне заняття: Тема 8. Місце і роль митного еккаунтингу в публічних фінансах	1
14	Контактне заняття: Тема 9. Місце і роль митного еккаунтингу в діяльності корпорацій
Усього балів за роботу на заняттях:		15
Контрольна (залікова) робота		50
Представлення результатів науково-дослідних робіт на студентських конкурсах, конференціях, олімпіадах тощо		10
За виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
1. Презентація та захист індивідуальних (дослідницько-аналітичних) робіт		20
2. Перевірка виконання практичних завдань, підготовка есе		15
Усього балів за виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів:		35
РАЗОМ БАЛІВ:		100

 

 

3.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 

Поточний контроль з дисципліни «Митний еккаунтинг» здійснюється під час проведення контактних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретного завдання чи рівень засвоєння пройденого матеріалу.

 

Форми проведення поточного контролю можуть бути тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, Case study, захист результатів виконання групових або індивідуальних аналітично-розрахункових робіт, завдань у робочому зошиті, презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning), есе, колоквіум тощо.

 

Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання з дисципліни «Митний еккаунтинг»

Заочна форма навчання

Форми контролю	Максимальна кількість балів
Бліц-опитування, доповнення (робота в аудиторії)	15
Підготовка, презентація / захист індивідуальної (дослідно-аналітичної) роботи з макро-економічного питання (питань) митної справи	20
Підготовка та презентація аналітичної записки з конкретної виробничої ситуації у сфері митної справи (Case study)	15
Представлення результатів науково-дослідних робіт на студентських конкурсах, конференціях, олімпіадах тощо	10 (бонуси)
Всього	50
Підсумкова (залікова) контрольна робота	50
РАЗОМ	100

 

Деталізований порядок нарахування балів за навчальну роботу студентів наведені в розділах «Методичних матеріалів з вивчення навчальної дисципліни Митний еккаунтинг»: «Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання», «Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання».

 

Поточне оцінювання знань з дисципліни «Митний еккаунтинг» здійснюється викладачем шляхом оцінки якості виконання студентом завдань, що включені в самостійну роботу студента. Викладач веде облік балів, отриманих студентом під час звітування за об’єктами самостійної роботи студента та проставляє бали поточного контролю у відповідні реєстри (жур­нали, екзаменаційну відомість).

 

Критерії оцінювання поточних результатів

 

Результат оцінюється за максимальною (100 %) кількістю балів, якщо відповідь відповідає повністю таким вимогам:

1. наведено визначення основних понять питання;
2. є вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми або аспекту;
3. є повний перелік необхідних для розкриття змісту питання класифікацій та характеристик;
4. продемонстровано творчий підхід та повне розуміння навчально-програмного матеріалу;
5. продемонстровано здатність до порівняльного аналізу та самостійної робити, логічних висновків та узагальнень;
6. продемонстровано уміння користуватися методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення;
7. продемонстровано здатність висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на задане питання;
8. використано актуальні практичні та статистичні дані, є знання дат та історичних періодів, що підтверджують тези відповіді на питання під час розкриття питань, які того потребують;
9. є знання необхідних законів та інших нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують;
10. є знання точних назв та функцій регулюючих органів, їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні;
11. результати знань після засвоєння матеріалу основної та додаткової літератури.

 

Відповідь на питання оцінюється на 80 % від максимального балу, якщо:

1. відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо
2. при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час:
3. а) використання цифрового матеріалу;
4. б) посилання на конкретні історичні періоди та дати;
5. в) формулювання назв бюджетних установ та завдань, які перед ними ставляться.

 

Відповідь на питання оцінюється на 60 % від максимального балу, якщо:

1. відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо
2. одночасно присутні один чи два типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання на максимальну кількість балів;
3. висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані.

 

Відповідь на питання оцінюється на 40 % від від максимальної кількості балів, якщо:

1. відносно відповіді на найвищий бал розкрито хоча б один пункт, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо
2. одночасно присутні більше двох типів недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання у 75% від максимальної 8 балів;
3. висновки, зроблені під час відповіді, мінімально обґрунтовані; надані мінімальні пояснення розрахунків.

 

Відповідь на питання оцінюється на 20 % від максимальної кількості балів, якщо:

1. у відповіді повністю надане правильне визначення поняття по суті питання; зроблено правильний розрахунок задачі; однак без належних пояснень до нього; надана правильна відповідь на частину завдань комплексного тесту;
2. висновки, зроблені під час відповіді, мінімально обґрунтовані.

 

Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо:

1. відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);
2. одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 40 % від максимальної кількості балів;
3. висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді;
4. характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає екзамен, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.

 

Процес підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється згідно з Положенням «Про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів КНЕУ». Підсумкова форма оцінювання з дисципліни «Митний еккаунтинг» складається з оцінок за результатами поточного контролю та завершальної контрольної роботи.

 

Загальна кількість балів, яку можна отримати становить 100 балів.

 

До залікової відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та завершальної контрольної роботи.

 

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-хбальну  та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

 

 

 

 

 

Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS

Оцінка за шкалою ЕСТS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	5 (відмінно)
B	80-89	4 (добре)
C	70-79
D	66-69	3 (задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

 

 

4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

4.1. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Основною формою оволодіння навчальним матеріалом з дисципліни «Митний еккаунтинг» є самостійна робота студента (СРС). Вона виконується студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі, і має забезпечити засвоєння студентом матеріалу дисципліни у вільний від аудиторних навчальних занять час. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

 

СРС у ході вивчення навчальної дисципліни «Митний еккаунтинг» включає наступні форми:

1. Опрацювання матеріалів, представлених викладачем по даній дисципліні у ході лекцій.

 

2. Вивчення основних та додаткових інформаційних джерел з відповідної теми митної справи.  Важливою складовою цього етапу є самостійне опрацювання нормативних документів, що стосуються митної справи. Такі нормативні документи студенти можуть знайти на офіційному порталі Верховної Ради України за адресою -  (http://rada.gov.ua/).

 

3. Підготовка до аудиторних занять (лекції, контактні заняття, консультації). Здійснюється студентом відповідно до даних Методичних матеріалів, результатів консультування з викладачем, плану індивідуальної роботи студента.

 

4. Виконання індивідуальних завдань. До переліку індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів (СРС) при вивченні дисципліни «Митний еккаунтинг» належать (а) підготовка, презентація/захист індивідуальної ідослідно-аналітичної роботи з макро-економічного питання (питань) митної справи та (б) підготовка і презентація аналітичної записки з конкретної виробничої ситуації у сфері митної справи (Case study).

 

За погодженням із викладачем можливе також виконання комплексних дослідних завдань групою студентів

 

5. Підготовка до контрольної (залікової) письмової роботи.  Ця робота завершальна у вивченні дисципліни «Митний еккаунтинг», виконується у приміщенні університету і полягає у наданні письмових  відповідей на поставлені викладачем запитання, що охоплюють всі теми вивченої дисципліни.

 

Вимоги до індивідуальних завдань

 

У ході вивчення дисципліни «Митний еккаунтинг» студент має підготувати два види індивідуальних завдань:

 

1. Дослідно-аналітичну роботу з макроекономічного питання (питань) митної справи
2. Аналітичну записку з конкретної виробничої ситуації у сфері митної справи (Case study).

 

Теми обох видів індивідуальних завдань обираються із списку запропонованих викладачем орієнтовних тем (див. далі по тексту) та уточняються / узгоджуються викладачем і студентом. Вони можуть розрізнятися за товаром зовнішньоекономічної діяльності, щодо якого проводиться дослідження. При цьому товар обирається за Українським класифікатором зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД)[4]. Також, студент може запропонувати свою тему, але вона обов’язково має бути узгоджена з викладачем. (!) Не допускається написання однієї та тієї ж теми одночасно кількома студентами. У разі повторення тем есе, роботи не зараховуються.

Плани по обох видах індивідуальних завдань також мають бути узгоджені з викладачем даної дисципліни.

 

Метою підготовки студентом індивідуального завдання є можливість навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, вибирати необхідні, актуальні матеріали, відповідним чином їх обробляти, аналізувати, узагальнювати та готувати корисні і зрозумілі користувачц інформаційні продукти та послуги.

 

В індивідуальній роботі студент має:

• проаналізувати існуючий стан, що стосується питання (питань) митної справи, якому (яким) присвячена тема роботи, максимально використовуючи при цьому цифровий матеріал;
• виокремити та описати можливі проблеми (регуляторного, організаційного, технічного, інформаційного та ін. характеру);
• сформулювати можливі шляхи розв’язання цих проблем (максимально використовуючи при цьому дані митної статистики, регуляторних документів, релевантний зарубіжний досвід та ін.).

 

Вимоги до оформлення індивідуальних робіт. Робота повинна мати:

• титульний лист із зазначенням тематики дослідження, ім’я та прізвища студента, а також інших реквізитів, передбачених для титулів КНЕУ імені Вадима Гетьмана;
• план, у якому має бути відображено вступ, основну частину, висновки, список літератури та додатки (якщо такі потребуються);
• текст роботи згідно з планом.

 

Обсяг роботи має бути 15 – 20 сторінок комп’ютерного тексту (формат А4); поля: верхнє і нижнє – 2 см, ліве – 2,5 см, праве – 1 см.; інтервал одинарний; шрифт Times New Roman; розмір шрифту 12. Кожне питання, що зазначене в плані, повинно мати свій заголовок. Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому куті зверху. На титульному аркуші номер не проставляється.

 

Зміст роботи подається на другій сторінці. Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Окремо нумеруються таблиці та графічний матеріал. Заголовки таблиць, графіків, діаграм мають відповідати змісту матеріалу та вказувати на об'єкт та період до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах – масштаб (за необхідності). Таблицю або графік (діаграму, рисунок) розміщують після першого посилання в тексті на неї. Громіздкі матеріали бажано розмістити у додатках. Назви таблиць розміщують справа або по центру над таблицею, позначаючи «Таблиця №…»; назви графіку, діаграми, рисунку – розміщують під відповідним графіком, діаграмою чи рисунком, позначаючи його «Рисунок №…».  

 

Всі дані обов’язково мають супроводжуватися посиланнями на джерела (в кінці кожної сторінки). Загальний список використаних інформаційних джерел подається в кінці роботи у алфавітному порядку, або по хронології використання.

 

На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи. Робота моє подаватись на перевірку викладачу у терміни згідно з графіком. Остаточна оцінка роботи здійснюється за результатами її захисту /презентації. 

 

Зміст роботи має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. У разі наявності декількох точок зору на те чи інше питання, необхідно висвітлити їх усі.

 

При використанні статистичних даних, студент має орієнтуватися на їхню достовірність та відповідність часовим параметрам.

 

Слід уникати в роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати протиріч між її частинами та в тексті взагалі.

 

Етапи підготовки індивідуальної роботи:

1. Вибір теми, її узгодження з викладачем.
2. Самостійне складання попереднього плану, підбір літературних джерел та фактичного матеріалу згідно з планом.
3. Узгодження з викладачем плану роботи, внесення необхідних змін до списків джерел інформації.
4. Безпосередня робота над написанням.
5. Презентація / захист роботи.

 

Орієнтовні теми дослідно-аналітичних робіт з макроекономічного питання (питань) митної справи:

 

1. Аналіз положень українського законодавства, що стосуються відкритої інформації та інформації з обмеженим доступом. Проблемні питання в інформаційному обміні у митній справі.   
2. Аналіз стану сучасної митної статистики в Україні.
3. Аналіз стану митної статистики в країнах Євросоюзу.        
4. Аналіз процесів підготовки, складання та аналітичної обробки звітності у митній справі.   
5. Аналіз стану тарифного регулювання у митній справі України.
6. Аналіз стану нетарифного регулювання у митній справі України.
7. Аналіз митних платежів в Україні за останні 5 років.
8. Аналіз особливостей існуючих на сучасному етапі митних режимів.  
9. Аналіз практики митного контролю в Україні.
10. Аналіз практики митного оформлення товарів в Україні.
11. Аналіз практики митного оформлення зовнішньоекономічних операцій в Україні.
12. Аналіз практики митного оформлення пасажирського багажу при його переміщенні через митний кордон України.
13. Аналіз практики переміщення через митний кордон харчових продуктів.
14. Аналіз практики переміщення через митний кордон України валюти.
15. Аналіз практики переміщення через митний кодон України транспортних засобів.
16. Аналіз практики переміщення через митний кордон України лікарських засобів та наркотичних речовин.
17. Аналіз практики переміщення через митний кодон України культурних цінностей.
18. Аналіз практики переміщення через митний кордон України текстових та аудіовізуальних товарів.
19. Аналіз практики переміщення через митний кордон України вторинної сировини та відходів.
20. Аналіз практики переміщення через митний кордон України квітково-декоративної продукції.
21. Аналіз практики переміщення через митний  кордон України гуманітарної допомоги.
22. Аналіз практики переміщення через кордон України поштових відправлень.

 

 

Орієнтовні теми аналітичних записок з конкретної виробничої ситуації у сфері митної справи (Case study):

 

1. Особливості визначення митної вартості конкретних видів товарів та розрахунку відповідних митних платежів.
2. Особливості нетарифного регулювання для конкретних видів товарів.
3. Особливості видів мита та їх розрахунок для конкретних видів товарів. 
4. Особливості діяльності митного брокера (на прикладі конкретного підприємства-брокера).
5. Аналіз стану зовнішньої торгівлі України з конкретно обраною країною.
6. Аналіз стану зовнішньої торгівля України за конкретною товарною групою.
7. Особливості діяльності митного перевізника (на прикладі конкретного підприємства-перевізника).
8. Аналіз практики митного оформлення інвестиційної діяльності (на конкретному прикладі).
9. Аналіз практики митного оформлення бартерної діяльності (на конкретному прикладі).
10. Аналіз митного оформлення операцій з давальницькою сировиною (на конкретному прикладі).
11. Аналіз практики митного оформлення товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності (на конкретному прикладі).
12. Аналіз результатів митного аукціону (на конкретному прикладі).    

 

 

4.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМСОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Виконання індивідуальна робота оцінюється за результатами її «публічної» презентації/захисту. По презентації студент має відповісти на питання слухачів (інших студентів групи) та викладача, підтримати можливу дискусію, стимулювати мозковий штурм. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента.

 

Критерії оцінювання результатів виконаної індивідуальної роботи аналогічні тим, що були представлені у Розділі 3 даних Методичних матеріалів.      

 

 

 

 

5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

 

5.1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Гребельник О. П. Митна справа. [текст] підручник. 4-те вид. оновл. та доповн. / О.П. Гребельник – К.: Центр учбової літератури, 2014. – 472 с.
2. Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року). [Електронний ресурс], – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988_007
3. Мережко Н.В. Митна справа : підручник / Н.В. Мережко, П.В. Пашко,

О.В. Рождественський ; за ред. П.В. Пашка. – Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2016. – 572 с.

4. Митна справа : підруч. / [А. І. Крисоватий, С. Д. Герчаківський, О. Б. Дем’янюк та ін.] ; за ред. А. І. Крисоватого. – Тернопіль : ВПЦ «Екон. думка ТНЕУ», 2014. – 540
5. Митна статистика. Офіційний сайт Державної фіскальної служби. [Електронний ресурс], – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/ms/
6. Митний кодекс України. Закон України від 13.03.2012. [Електронний ресурс], – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
7. Про Єдиний митний тариф. Закон України від 5.02.1992. [Електронний ресурс], – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2097-12
8. Про зовнішньоекономічну діяльність.  Закон України від 16.04.1991. [Електронний ресурс], – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12
9. Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності. [Електронний ресурс], – Режим доступу: http://www.diua.com.ua/ukr-page13

 

 

5.2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

 

10. Рязанова Н.С. Фінансове рахівництво у сучасному інформаційному суспільстві. – К.: КНЕУ, 2018.
11.  Рязанова Н.С. Фінансове рахівництво у сучасному інформаційному суспільстві. – автореферат, К.: КНЕУ,2018.
12. Рязанова Н.С. Інститут фінансового рахівництва інформаційного суспільства: сутність та сучасна парадигма розвитку: монографія / Н. С. Рязанова. – К.: КНЕУ, 2017. – 337 с.
13. Рязанова Н.С. Фінансове рахівництво: навч. посібник / Н. С. Рязанова // Вища освіта ХХІ століття. – К.: Знання-Прес, 2002. – 246 с.
14. Рязанова Н.С., Федосов В.М. Фінансове рахівництво як інституційно-інфраструктурна складова інформаційної економіки / Н. С. Рязанова, В. М.Федосов // Фінанси України. – 2016. – № 3. – С.55
15. Рязанова Н.С., Федосов В.М. Фінансове рахівництво як інформаційно-інфраструктурна підсистема сучасної мікроекономіки / Н. С. Рязанова, В.  М. Федосов // Фінанси України. – 2016. – № 10. – С.39-64
16. Рязанова Н.С., Федосов В.М. Фінансове рахівництво як інформаційно-інфраструктурна підсистема сучасної макроекономіки / Н.С.Рязанова, В.М.Федосов // Фінанси України. – 2017. – № 1. – С.26 - 51
17. Ryazanova N. S. Information Function of Finance: Understanding of its Nature in the Light of Modern Information Paradigm / N.S.Ryazanova // Business Inform. – 2014. – № 10. – P. 337-344
18. Ryazanova N. S. Financial Information as a Factor in Creation of the Value Added in the Innovation Market Economy / N.S.Ryazanova // The Problems of Economy. – 2014. – № 4. – P. 395 – 406
19. Ryazanova N. Institution Concept of Finance of Information Society / N.Ryazanova // Modern Science. – 2017. – № 2. – P. 32-50.
20. Ryazanova N. Information Concept of Finance / N.S.Ryazanova // Modern Science, – 2017, №4. – P.64-78