|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ ОБГРУНТУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ РІШЕНЬ
ОБГРУНТУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ РІШЕНЬДата публикации: 10.02.2020 10:49
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор НУХТ проф. А.І. Українець (підпис)
« » 2019 р. .
ОБГРУНТУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ РІШЕНЬ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання курсового проекту для здобувачів освітнього ступеня «магістр» спеціальності 073 «Менеджмент», освітньо–професійної програми «Логістика» денної форми навчання
Реєстраційний номер електронних методичних рекомендацій у НМУ 46.189- 29.05.2019
Київ НУХТ 2019 Обґрунтування логістичних рішень: [Електронний ресурс]: метод. рекомендації до виконання курсового проекту для здобувачів освітнього ступеня «магістр» спеціальності 073 «Менеджмент», освітньо–професійної програми «Логістика» / уклад. О. М. Пєтухова; Т. А. Репіч – К.: НУХТ, 2019. – 33 с.
Рецензент В.І. Ємцев, д-р. екон. наук, професор
Укладачі О. М. Пєтухова, д-р. екон. наук, професор, Т. А. Репіч, канд. екон. наук, доцент
Відповідальний за випуск Т.В. Березянко, д-р. екон. наук, доцент
Подано в авторській редакції
ЗМІСТ
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Магістерський рівень вищої освіти передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетенцій, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності. Курсовий проект – важливий етап підготовки майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі. Виконання курсового проекту є однією з форм самостійної роботи та підсумковим етапом вивчення дисципліни. Науковий рівень, грамотність викладення матеріалу, правильність оформлення, вміння здобувача освітнього ступеня «магістр» в процесі захисту обґрунтувати правомірність наведених у роботі тверджень розкривають рівень загальних (ключових) та професійних компетенцій, набутих здобувачем у процесі опанування навчального матеріалу. Курсовий проект є результатом вивчення певного циклу дисциплін та зокрема дисципліни «Обґрунтування логістичних рішень», яку виконують здобувачі освітнього ступеня «магістр» денної форми навчання у відповідності до навчального плану зі спеціальності 073 «Менеджмент» освітня програма «Логістика» згідно із затвердженим графіком навчального процесу. Мета курсового проекту: узагальнити, систематизувати, закріпити і розширити теоретичні та практичні знання із дисципліни «Обґрунтування логістичних рішень» при вивченні і аналізі об’єкту дослідження, набути навичок самостійного прийняття рішення щодо поставленого завдання обґрунтування логістичних рішень на прикладі конкретного підприємства або групи підприємств, а також навчити самостійно підбирати, вивчати та узагальнювати матеріали літературних джерел. Правильне визначення мети роботи дасть змогу здобувачу виокремити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань. Об'єктом курсового проекту є процеси логістичної діяльності підприємства відповідно до обраної здобувачем освітнього ступеня «магістр» бази практики. Предмет курсового проекту – сукупність теоретико-методичних підходів до обґрунтування логістичних рішень на підприємстві з урахуванням ризиків. Завдання курсового проекту: на основі сформульованої мети здобувач має визначити основні завдання, які необхідно розв’язати в процесі виконання курсового проекту. Завдання повинні конкретизувати основну мету роботи, як правило, їх визначення пов’язане з назвами основних розділів. Основними завданнями курсового проекту виступають:
У процесі підготовки. написання та захисту курсового проекту здобувач освітнього ступеня «магістр» повинен набути, вдосконалити і розвинути такі вміння та навички:
У процесі виконання курсового проекту здобувач освітнього ступеня «магістр» у відповідності до кваліфікаційних вимог повинен відобразити:
Мета методичної розробки – допомогти здобувачам освітнього ступеня «магістр» в науково обґрунтованому і практично змістовному написанні курсового проекту. В основу покладено вимоги нормативних документів (державних стандартів) щодо оформлення курсового проекту, а також використано рекомендації, щодо роботи з різними довідковими матеріалами теоретичного та прикладного характеру. Для забезпечення практичного значення якості та повноти змісту курсового проекту здобувач освітнього ступеня «магістр», крім вимог щодо набуття відповідних навичок та вмінь, повинен ознайомитись з основними вимогами до її виконання.
2. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ ПРОЕКТІВ
Тематика курсових проектів визначається змістом предмету «Обґрунтування логістичних рішень». Разом із вибором теми визначається об’єкт, на матеріалах якого буде виконуватись робота. Тема курсового проекту вибирається здобувачем освітнього ступеня «магістр» самостійно, базуючись на власних наукових та практичних інтересах, відповідно до перспектив професійної діяльності на основі тематики, розробленої кафедрою. Тема курсового проекту має становити інтерес для здобувача, сприяти максимальному використанню здобутих знань і практичної їх реалізації. Тема та завдання курсового проекту узгоджується з викладачем. В завданні формулюють тему роботи, вказують вихідні дані, перелік питань, що належить розробити, перелік розрахункового матеріалу, який необхідно подати в результаті розробки. Разом із завданням здобувач отримує від викладача методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту. Вказується дата попереднього захисту роботи. На практичних завданнях та консультаціях здобувач спілкується з викладачем і представляє виконані етапи .
3. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
3.1. Складання змісту курсового проекту Виконання курсового проекту включає в себе наступні основні етапи:
На початку підготовки курсового проекту здобувачу освітнього ступеня «магістр» необхідно ознайомитися зі змістом наукових публікацій за добраною темою, змістом практичного матеріалу, що характеризує об’єкт дослідження і скласти розгорнутий план із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який потрібно узгодити з науковим керівником. План курсового проекту повинен бути ретельно продуманим на основі попереднього ознайомлення з літературою та цифровими даними про роботу підприємства (якщо вони є у здобувача). План починається зі вступу, де аргументується вибір напряму дослідження, формулюється мета, завдання роботи, характеристика об'єкта і предмета дослідження, прийоми аналізу тощо. Перший розділ повинен мати узагальнену назву (наприклад – «Теоретичні аспекти ...»), що розкриває роль, значення, історію розглянутої проблеми напрями вдосконалення. План курсового проекту є відображенням його структури, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв'язок окремих її частин. Виконані розділи роботи здобувач подає на розгляд керівнику і відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і в разі потреб доопрацьовує. Назви підрозділів повинні детально характеризувати питання, що підлягає аналізу. Можна дати огляд визначень даної категорії, її склад і структуру, показники, що характеризують розглянуту категорію тощо. Другий розділ повинен носити назву «Аналіз ...», «Дослідження…» або «Оцінка діяльності…» тієї чи іншої проблеми на конкретному підприємстві. Необхідно починати з розгляду організаційно-економічного механізму конкретного підприємства. У наступних підрозділах необхідно проаналізувати існуючу практику роботи з досліджуваної теми курсового проекту на даному підприємстві (провести розрахунки, зробити проміжні висновки). Обов’язковою складовою аналітичного розділу повинен бути математичний прогноз діяльності підприємства на період до 1 року (приклад наведено у Додатку Д), його результати та висновки виступають однією із складових аналізу за темою. Назва третього розділу повинна містити словосполучення «Обґрунтування логістичного рішення та його вплив на результати діяльності підприємства», «Шляхи вдосконалення/покращення…», «Напрями вдосконалення/покращення…» тієї чи іншої проблеми на конкретному підприємстві. Третій розділ включає в себе перелік пропозицій та конкретних пропонованих заходів для поліпшення діяльності підприємства, розрахунки їх ефективності та механізм реалізації. Обов’язковою складовою проектного розділу повинен бути розрахунок ефективності проекту, що пропонується (приклад наведено у Додатку Е). Висновок роботи містить висновки і результати дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її. Список джерел повинен містити не менше 30 найменувань
3.2. Підбір та вивчення літературних джерел Підбір літератури – це самостійна робота здобувача освітнього ступеня «магістр», успішність якої залежить від його ініціативності та вміння користуватися каталогами, бібліографічними довідниками тощо. Підбір і вивчення літератури слід починати із законодавчих актів з організаційних, економічних, господарських питань, що підкреслює актуальність тієї чи іншої теми, значимість окремих питань курсового проекту. Дослідження загальноекономічної суті розглянутої проблеми має базуватись на вивченні монографій, збірників наукових праць, періодичної економічної літератури (журнали і газети), присвячених питанням логістичної діяльності підприємства. При виконанні аналітичних розділів курсового проекту уважного вивчення потребують методичні, інструктивні матеріали. При використанні статистичного і цифрового матеріалу, викладі точок зору різних авторів, потрібні обов'язкові посилання на джерела. Найважливішою ознакою самостійної роботи здобувача освітнього ступеня «магістр» при підборі і вивченні літератури з обраної теми повинен бути прояв авторської позиції з розглянутої проблеми, здатність критичного аналізу і осмислення наявних точок зору, постановка проблеми та вироблення шляхів її вирішення. При підборі літератури слід звертатися до найбільш пізніх видань, законів та інструкцій, оскільки вони висвітлюють тему з більш сучасних позицій.
3.3. Виклад матеріалу курсового проекту Зміст курсового проекту здобувача освітнього ступеня «магістр» повинен викладати послідовно, логічно взаємопов’язувати окремі його частини, повністю розкриваючи тему роботи. Для цього необхідно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути і творчо осмислити відповідну наукову літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми роботи. На основі аналізу практичного матеріалу про стан об’єкта дослідження, звітних даних, особистих вражень та узагальнень потрібно зробити необхідні висновки, висвітлити досягнуті успіхи, зазначити існуючі недоліки, а також запропонувати заходи (мінімум один) щодо можливостей вдосконалення логістичної системи об'єкта досліджень.
3.4. Рекомендований зміст курсового проекту Найчастіше курсовий проект складається зі вступу, трьох розділів та висновків. Більша кількість розділів зазвичай не виправдано. Рекомендований зміст: Вступ 1. Теоретична частина 2. Дослідження стану проблеми за темою дослідження на прикладі конкретного підприємства 3. Обґрунтування логістичного рішення та його вплив на результати діяльності підприємства Висновки Список використаної літератури Додатки При викладі матеріалу в усіх трьох розділах слід використовувати наступні форми подання окремих фрагментів курсового проекту:
4. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ ПРОЕКТУ
4.1. Актуальність теми та змісту курсового проекту Тема та зміст курсового проекту можуть бути актуальними і мати практичну значущість, відповідати сучасним потребам ефективного розвитку логістичної діяльності підприємства.
4.2. Достатнє теоретичне опрацювання матеріалу курсового проекту Здобувач освітнього ступеня «магістр» повинен розкрити обрану тему і зміст курсового проекту з урахуванням сучасного рівня розвитку економіки, менеджменту, маркетингу, логістики, діловодства, пояснити різні явища і події з позиції сьогодення. Крім того, здобувач повинен достатньо повно розкрити основні поняття і терміни, включити у зміст курсового проекту матеріал об’єктивного характеру, навести реальні практичні приклади функціонування підприємства, діяльність якого досліджував. 4.3. Науково-дослідницький характер курсового проекту У курсовому проекті, не залежно від обраної теми, повинні міститись елементи наукового дослідження.
4.4. Структура курсового проекту Обсяг курсового проекту з дисципліни «Обґрунтування логістичних рішень» складає 60-70 сторінок. Титульна сторінка На титульній сторінці вказується: повна назва навчального закладу, де навчається здобувач; назва кафедри, по якій вивчається дисципліна; повна назва теми курсового проекту і повна назва дисципліни, з якої у відповідності до навчального плану виконується курсовий проект; назва інституту, курс, група, прізвище, ім’я, по батькові здобувача, що виконав курсовий проект, його особистий підпис; наукова ступінь, наукове звання (посада), прізвище, ім’я, по батькові викладача, який є науковим керівником здобувача при виконанні зазначеного курсового проекту; оцінка за захищений проект за шкалою ECTS та за національною шкалою; місто розташування навчального закладу, де навчається здобувач освітнього ступеня «магістр», та рік написання курсового проекту. Варіант оформлення титульної сторінки наведено в додатку А. Зміст курсового проекту. Невід’ємна частина структури курсового проекту, де вказуються заголовки розділів (підрозділів) та сторінки, на яких вони розміщені. Приклад змісту курсового проекту наведено в додатку Б.
5.5. Рекомендації до виконання розділів курсового проекту У «Вступі» (2-3 сторінки) розкриваються актуальність та практичне значення обраної теми, мета і основні завдання, предмет і об'єкт дослідження, методи дослідження, визначаються джерела інформації. У розділі «Теоретичне дослідження за обраною темою» висвітлюються основні аспекти проблеми, що досліджується в курсовому проекті, різні погляди науковців, їх систематизація та висвітлюється власна точка зору здобувача освітнього ступеня «магістр». Обсяг теоретичної частини не повинен перевищувати 25% загального обсягу курсового проекту. У розділі «Дослідження стану проблеми за темою курсового проекту» надається економічна оцінка зовнішнього середовища та визначаються його чинники, які мають найбільший вплив на логістичну діяльність підприємства, висвітлюється техніко-економічна характеристика організації (підприємства), де вказуються основні напрями діяльності та показники роботи організації (підприємства), форма власності, постачальники сировини і матеріалів, споживачі продукції (послуг), конкуренти, досягнення організації (підприємства), вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на діяльність організації (підприємства) взагалі і на логістичну діяльність зокрема. Аналізується стан елементів логістичної системи організації (підприємства), що досліджується з погляду теоретичного вивчення проблеми. Попередньо визначаються шляхи вдосконалення логістичної системи організації (підприємства). Обсяг другого (аналітичного) розділу має становити 30-35% від загального обсягу курсового проекту. У розділі «Обґрунтування логістичного рішення» пропонуються заходи щодо конкретного логістичного рішення на досліджуваному підприємстві, обґрунтовується доцільність його впровадження, подаються необхідні розрахунки. Надається економічна оцінка запропонованого заходу. Обов’язковою складовою проектного розділу повинен бути розрахунок ефективності проекту, що пропонується (приклад наведено у Додатку Д). Обсяг третього розділу має становити 30% від загального обсягу курсового проекту. У розділі «Висновки» (2-3 сторінки) робляться загальні висновки досягнення мети та реалізації поставлених завдань, щодо практичного використання матеріалу курсового проекту в майбутній діяльності управлінця. Список використаної літератури розміщують у кінці роботи в алфавітному порядку. У літературних і наукових джерелах вказують: прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають: прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети До списку вносяться лише ті джерела, на які є посилання у тексті роботи. Список має складатись не менше ніж з 30 назв. Додатки включають матеріали (таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації, схеми допоміжного характеру тощо). Кожний додаток починають з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово «Додаток». Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо в курсовому проекті міститься кілька додатків, їх послідовно нумерують арабськими буквами (наприклад: «Додаток А»). Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов’язковим. 6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Здобувач освітнього ступеня «магістр» повинен розуміти, що курсовий проект, оформлений у відповідності до вимог національних стандартів, характеризує якість підготовки його автора як майбутнього керівника відповідного рівня управління. У роботі не повинно бути граматичних та стилістичних помилок, зміст повинен мати логічну послідовність і системність викладання. Необхідно дотримуватись правил цитування, оформлення зносок, списку використаної літератури та посилання на цей список по тексту курсового проекту. Для ефективного використання часу при підготовці, написанні та захисту курсового проекту і систематизації своїх дій здобувач повинен умовно виділити основні складові опрацювання. Обсяг основного тексту курсового проекту має становити не менше 45 сторінок. Зазначений обсяг друкується на комп'ютері з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом, на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210*297 мм). Текст курсового проекту друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве – Абзацні відступи – Шрифт друку повинен бути чітким — чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсового проекту – всюди однакова. Вписувати в текст курсового проекту окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до цільності основного тексту. Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час написання курсового проекту, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Текст основної частини курсового проекту поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин курсового проекту «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до набору (вирівнювання по центру). Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) напівжирним шрифтом з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, крапка не ставиться. Назви всіх структурних частин курсового проекту друкують без лапок та підкреслень. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам (один пустий рядок). Кожну структурну частину курсового проекту треба починати з нової сторінки. До загального обсягу курсового проекту, визначеного порядком, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку №. Сторінки слід нумерувати без тире або крапки в кінці, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому нижньому куті сторінки. Шрифт та розмір такий же, як і основного тексту. Першою сторінкою курсового проекту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсового проекту. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Такі структурні частини курсового проекту, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсового проекту, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу. Ілюстрації та їх оформлення в рукописі. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати в курсовому проекті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсового проекту, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі курсового проекту подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Жодна структурна частина звіту не повинна починатися безпосередньо з ілюстрації або таблиці, а також закінчуватись нею. Ілюстрації обов’язково повинні мати назву. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. В разі потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (текст під рисунками). Слово «Рис.», номер та назва ілюстрації розміщуються після ілюстрації та друкуються звичайним шрифтом з вирівнюванням по центру. Таблиці та їх оформлення в рукописі. Цифровий матеріал, як правило, має оформлятися у вигляді таблиць (див. рис.1). Кожна таблиця повинна мати назву (заголовок), яку розміщують над таблицею. Заголовок таблиці друкують маленькими літерами (окрім першої великої) напівжирним шрифтом по центру. Якщо в розділі курсового проекту одна таблиця, її не нумерують. Таблиці нумерують послідовно в межах розділу, за винятком таблиць, поданих у додатках. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис курсивом «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Таблиця номер Назва (заголовок) таблиці
Рис. 1. Приклад побудови таблиці
При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2». Формули та їх написання. Формули в курсовому проекті (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад: Примітки:
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку. Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні курсового проекту), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міждержавних і державного стандартів з обов'язковим наведенням назв праць. Додатки оформлюють як продовження курсового проекту на наступних його сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсового проекту. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках курсового проекту, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток__ _» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А. При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою курсового проекту друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ». Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) – перша формула додатка А. 7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Заключним етапом курсового проекту є перевірка та захист курсового проекту. Не пізніше, ніж за два тижні до захисту здобувач подає курсовий проект науковому керівнику, який рецензує його та оцінює. У рецензії науковий керівник дає курсовому проекту здобувача стислу характеристику, оцінює теоретичний рівень, глибину проведених досліджень, доцільність і обґрунтованість запропонованих заходів, переваги та недоліки, якість і відповідність оформлення Методичним рекомендаціям. Рецензія може бути в письмовій або усній формі. Досвід рецензування показує, що в курсових проектах зустрічаються такі недоліки:
У разі негативної оцінки курсовий проект повертається здобувачу, який повинен доопрацювати його з урахуванням зауважень і лише після цього доопрацьований варіант подати науковому керівнику для повторної перевірки. Якщо попередня оцінка позитивна, здобувач допускається та готується до захисту курсового проекту Курсовий проект здобувач захищає у присутності навчальної групи. Тези доповіді здобувач готує заздалегідь. Доповідь повинна бути змістовною і тривати до 5 хвилин. У доповіді необхідно:
Після доповіді здобувач відповідає на запитання викладача. Під час захисту оцінюються: якість виконаного здобувачем курсового проекту, рівень знань і набутих навичок щодо висвітленої теми, вміння аналізувати практичну діяльність організацій, логічно і аргументовано викладати думки, відповідати на запитання, обґрунтовувати власну точку зору та запропоновані заходи щодо покращення діяльності об’єкта дослідження. Результати захисту курсового проекту оцінюються і проставляються в заліковій відомості навчальної групи та заліковій книжці здобувача. Критерії підсумкового оцінювання при виконанні та захисті курсового проекту з предмету «Обґрунтування логістичних рішень» наведено у Додатках Е та Ж. У разі «незадовільної» оцінки курсовий проект необхідно доопрацювати або виконати новий за іншою темою. Курсовий проект є складовою частиною програми навчальної дисципліни «Обґрунтовування логістичних рішень» (модуль 2). МОДУЛЬ 2. Курсовий проект Змістовий модуль 1. Розділи пояснювальної записки. Розділ 1. Теоретичне дослідження за обраною темою. Розділ 2. Дослідження стану проблеми за темою курсового проекту (оцінка зовнішнього середовища підприємства; дослідження діяльності підприємства; аналіз по заданій тематиці на досліджуваному підприємстві). Розділ 3. Обґрунтування логістичного рішення (пропозиції щодо вдосконалення логістичної діяльності підприємства; економічна оцінка запропонованих заходів).
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
Додаток А МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ
Кафедра економіки праці та менеджменту
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ з дисципліни «Обґрунтування логістичних рішень» на тему: ТЕМА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Виконав: здобувач _____ курсу, групи_____ Спеціальність 073 «Менеджмент» Освітньо–професійна програма «Логістика»
(прізвище та ініціали) Керівник
______________________________________ (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала
Кількість балів Оцінка ECTS
Члени комісії: ______________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ______________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ______________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
Київ НУХТ 20__ Додаток Б
Приклад оформлення змісту курсового проекту на тему
УДОСКОНАЛЕННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ВЗАЄМОДІЇ ЛОГІСТИКИ ТА МАРКЕТИНГУ
ЗМІСТ
Додаток В
Приклад розрахунку ефективності впровадження заходу:
Для того, щоб обґрунтувати доцільність проведення заходу/проекту (назва заходу), необхідно визначити показники економічної ефективності від його впровадження. Запропонованим заходом для покращення діяльності ТОВ «Білоцерківський хлібокомбінат» є розширення збутової діяльності за допомогою використання системи «HoReCa», а саме співпраця з готелями, ресторанами та кафе. Серед основних переваг даного заходу буде: розширення нульового каналу розподілу; збільшення обсягу реалізації; залучення нових клієнтів; підвищення іміджу хлібокомбінату; отримання додаткового чистого доходу від реалізації продукції. Основними недоліками є: поява витрат на залучення клієнтів; витрат на упаковку продукції для даного каналу розподілу; необхідність проведення рекламної кампанії; витрат на додаткові перевезення. Сьогодні число кафе, барів, ресторанів, розважальних закладів зростає і вони є перспективним сегментом для розширення ринку збуту, особливо, ті заклади, які не мають власної пекарні. В результаті впровадження запропонованого заходу/проекту на ТОВ «Білоцерківський хлібокомбінат» планується збільшення обсягів реалізації послуг та відповідно, отримання додаткового прибутку. Таблиця В.1 Початкові результати діяльності підприємства
Розрахуємо, які результати очікує отримати ТОВ «Білоцерківський хлібокомбінат» за допомогою методу стандартного розподілу імовірностей:
де О – оптимістичний прогноз; В – найбільш вірогідний прогноз; П – песимістичний прогноз. Для визначення прогнозних обсягів реалізації на проектний рік на підприємстві було опитано провідних спеціалістів та керівників відділів та отримано такі результати:
Таблиця В.2 Результати опитування експертів
Для проведення подальшого аналізу необхідно впорядкувати отримані результати опитування експертів (табл. В.3). Таблиця В.3 Впорядковані результати опитування експертів
Величини даного прогнозу необхідно перевірити на надійність і типовість. Визначаємо середнє квадратичне відхилення, що характеризує розсіювання думок окремих експертів відносно середнього значення у табл. В.3.
Визначаємо коефіцієнт варіації, який характеризує однорідність сукупності думок експертів.
Таблиця В.4 Розсіювання думок окремих експертів
Визначаємо коефіцієнт варіації, який характеризує однорідність сукупності думок експертів. ῶ= Оскільки w<33 %, то сукупність думок експертів можна вважати однорідною, що вказує на можливість використання даних експертних оцінок для подальших розрахунків. Складаємо прогноз обсягів реалізації за методом стандартного розподілу ймовірностей. На основі даних табл. В.3 визначаємо оптимістичне, найбільш вірогідне та песимістичне значення експертних прогнозів. За найбільш вірогідний обсяг реалізації (В) приймаємо: 1,5%, за оптимістичним прогнозом (О) обсяг реалізації послуг становитиме 2,0%, песимістичний прогноз (П) складає 0,7%. Розрахуємо очікуване значення зміни обсягу продукції:
ОП=
Внаслідок збільшення обсягу реалізованої продукції чистий дохід підвищиться на 1,45% та в свою чергу зростуть і повні витрати на виготовлення додаткового обсягу продукції та доставку продукції. Оскільки нам відомо розподіл змінних і постійних витрат, отже в такому випадку можемо розрахувати зростання змінних витрат. Розрахуємо зміну чистого доходу та повних витрат.
∆ЧД=132399,4*1,45/100=1919,8(тис. грн.) ∆ПВ=83378,2*1,45/100+26,2=1235,2(тис. грн.)
Чистий дохід та повні витрати в проектному році складатимуть:
ЧДпр.р.=132399,4+1919,8=134319,2(тис. грн.) ПВпр.р.=128581,6+1235,2=129816,8(тис. грн.)
Визначимо обсяг прибутку від реалізації товарів (послуг) в проектному році. ПРпр.р=134319,2-129816,8=4502,4(тис. грн.)
Обчислимо приріст прибутку від реалізації товарів (послуг):
∆ПР=4502,4-4125,3=377,1(тис. грн.)
Таким чином, приріст чистого додаткового прибутку становитиме:
∆ЧП=377,1*0,82=309,2(тис. грн.)
А сам обсяг чистого додаткового прибутку в проектному році становитиме: ЧПпр.р.=3635,5+309,2=3944,7(тис. грн.) Очікувані результати від впровадження заходу на ТОВ «Білоцерківський хлібокомбінат» зведемо до табл. В.5. Таблиця В.5 Очікувані результати від проведення заходу на ТОВ «Білоцерківський хлібокомбінат», тис. грн.
Отримані результати свідчать про економічну доцільність впровадження запропонованого заходу. Внаслідок проведення заходу чистий дохід (виручка) від реалізації товарів (послуг) в проектному році збільшиться на 1919,8 тис. грн., при цьому повні витрати зростуть на 1235,2 тис. грн, приріст прибутку від реалізації товарів (послуг) становитиме 377,1 тис. грн., а додатковий чистий прибуток підприємства складе 309,2тис. грн.
Розрахуємо показники інвестиційної привабливості проекту. Чиста теперішня вартість (NPV) – поточна вартість доходів або вигід від вкладених інвестицій розраховується за формулою:
де NPV – чиста теперішня вартість, грн; n – строк життя проекту, роки; Ri – чистий грошовий потік в рік, грн; Ii – витрати на проект у рік (інвестиції), грн; r – ставка дисконту; t – рік. Чиста теперішня вартість (NPV) є сумою всіх очікуваних грошових потоків (Rt), починаючи з першого року (t = 1) до кінця життєвого циклу проекту (n), дисконтована за ставкою дисконтування проекту k, зменшена на вартість коштів, інвестованих у проект. Амортизація автомобіля складає 5 років, тому представимо грошовий потік за дані роки в табл. 3.10. Грошовий потік підприємства після придбання нового автомобіля буде становитиме 405,22 тис. грн. протягом кожного з п’яти років амортизації автомобіля.
Таблиця В.6 Грошовий потік при купівлі автомобіля
Ставка дисконту дорівнює рентабельності власного капіталу – 17%.
Reвк=
Обчислимо чисту теперішню вартість для нашого проекту:
Отже, чиста теперішня вартість або сума всіх очікуваних грошових потоків проекту дорівнює 816,25 тис. грн. Позитивним вважається результат, який більше за нуль, отже проект за показником теперішньої вартості є ефективним. Для зручності, проміжні та кінцеві результати розрахунку NPV подамо у вигляді табл. В.7. Таблиця В.7 Розрахункові дані для NPV
На основі даних табл. В.7. розрахуємо індекс прибутковості, який порівнює теперішню вартість майбутніх грошових потоків з початковими інвестиціями: PI
Індекс прибутковості показує, що з кожної вкладеної гривні отримуємо 1 грн. 70 коп прибутку. Наступним кроком розрахуємо наближений період окупності проекту (PPн) діленням суми інвестицій на середньорічний грошовий потік.
PPн = 480,1 / (1296,35 / 5) = 1,85 (роки)
Порівняємо з точним період окупності (РРт).
РРт = 1 + (480,1 – 346,34) / 296,02= 1,45 (роки)
Фактичний період окупності вірогідніше буде відповідати 1,45 рокам. Внутрішня норма рентабельності (IRR) дає можливість встановити максимум допустимого відносного рівня витрат при реалізації проекту.
де r1 – ставка дисконтування, при якій проект ефективний; NPV1 – чиста теперішня вартість при ставці r1; r2 – ставка дисконтування, при якій проект неефективний; NPV2 – чиста теперішня вартість при ставці r2.
Для знаходження NPV2 оберемо ставку дисконтування 90%.
Проміжні результати розрахунків зведено до табл. В.8. Таблиця В.8 Розрахункові дані для NPV2
Внутрішня норма рентабельності Внутрішня норма рентабельності для даного проекту:
Розрахунок внутрішньої норми рентабельності можна зробити також і графічним методом. З метою перевірки аналітичних розрахунків та наочного зображення отриманих результатів побудуємо графік (рис. В.1).
Рис. В.1 Внутрішня норма рентабельності проекту
З рис. В.1 видно, що пряма NPV пересікає горизонтальну вісь в позначці 86%. При значенні ставки дисконтування, що перевищує 86%, пряма теперішньої вартості знаходиться у від’ємному квадранті. Отже, при ставці дисконтування, що дорівнює або перевищує 86% проект не буде рентабельним.
Зведемо розраховані показники в результуючу таблицю (Табл. В.8).
Таблиця В.8 Основні показники ефективності проекту
Усі показники табл. В.8 вказують на ефективність запропонованого проекту.
Підсумовуючи економічний ефект та ефективність запропонованого проекту, обчислимо основні показники діяльності підприємства в проектному році, враховуючи дані проекту. Дослідимо вплив запропонованого заходу на основні показники діяльності ТОВ «Білоцерківський хлібокомбінат», наведено в табл. В.9.
Таблиця В.9 Вплив запропонованого заходу на основні показники діяльності ТОВ «Білоцерківський хлібокомбінат»
На основі проведених розрахунків можна зробити висновок про доцільність впровадження заходу на ТОВ «Білоцерківський хлібокомбінат», що підтверджується наступними розрахованими показниками, а саме: чистий дохід підприємства зросте на 1919,8 тис. грн або на 1,45%, при цьому повні витрати підвищяться також, на 0,96% або на 1235,2 тис. грн., що пояснюється випуском додаткового обсягу продукції та додатковими транспортними витратами на поставку продукції для ресторанів «HoReCa», прибуток зросте на 204,5 тис. грн, а чистий прибуток також підвищиться й складе 309,2 тис. грн. в проектному році. За рахунок підвищення повних витрат, витрати на одиницю реалізованої продукції майже не зміняться, а рентабельність реалізованої продукції та рентабельність діяльності зростуть на 0,5% та 0,19% відповідно, внаслідок того ж збільшення повних витрат і не оптимізованих транспортних витрат на поставку продукції ресторанам. Отже, можемо зробити висновки, що згідно із розрахованими показниками впровадження заходу та дослідженням впливу запропонованого заходу на показники ТОВ «Білоцерківський хлібокомбінат» є доцільним.
Додаток Д
Розподіл балів за окремими елементами змістових модулів та методи поточного контролю успішності навчальної роботи здобувачів (за виконання курсового проекту) 3 семестр
Додаток Е
Критерії оцінювання успішності навчальної роботи здобувачів за окремими елементами змістових модулів (модуль 2 – курсовий проект)
Продовження таблиці
Розглянуто і затверджено (протокол № 01 від «31» серпня 2018 р.) на засіданні кафедри економіки праці та менеджменту
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
