|
Облік і аудит ХНЕУДата публикации: 05.07.2018 09:04
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО проведення науково-дослідної частини науково-дослідної практики магістрів факультету «Облік і аудит» кафедри економічного аналізу Харківського національного економічного університету
Укладач: Преображенська О.С.
Харків – 2011
Зміст Вступ. Ошибка! Закладка не определена. 2. Мета і завдання науково-дослідної практики. 1 4. Порядок організації та керівництво науково-дослідної практикою.. 2 6. Форми і методи контролю.. 4 7. Підведення підсумків практики. 5 8. Структура та оформлення звіту з науково-дослідної практики. 6 Індивідуальний графік проходження науково-дослідної практики. 8 Зразок титульної сторінки звіту. 10 Критерії оцінювання результатів практики. 15 Вимоги до оформлення бібліографії 18 Додаток 7. Ошибка! Закладка не определена. План-звіт проходження практики. 45
ВступНауково-дослідна практика магістрів базується на основних концептуальних засадах проведення науково-дослідної практики студентів факультету «Облік і аудит» Харківського національного економічного університету та є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня магістра з відповідної спеціальності і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь здійснення самостійної наукової-дослідної роботи. У даних Методичних рекомендаціях розглядаються загальні питання організації, проведення і підведення підсумків науково-дослідної практики студентів факультету «Облік і аудит» Харківського національного економічного університету. Головний зміст науково-дослідної практики полягає у залученні студентів-магістрантів до самостійної дослідницької роботи, ознайомленні з методикою проведення науково-дослідної роботи в академічних та спеціалізованих інститутах, практикою підприємництва, питаннями реалізації теоретичних та наукових розробок в сфері їх професійної діяльності. Проходження студентами науково-дослідної практики орієнтується на отримання основних результатів науково-дослідної роботи. Предметом науково-дослідної практики є поглиблення навичок самостійної наукової роботи, розширення наукового світогляду студентів, дослідження проблем практики та вміння пов’язувати їх з обраним теоретичним напрямком дослідження, визначати структуру та логіку майбутньої магістерської роботи. 2. Мета і завдання науково-дослідної практики
Метою науково-дослідної практики є набуття студентами досвіду самостійної науково-дослідної роботи та опрацювання методики її проведення, поглиблення теоретичних знань в сфері економічних відносин, підбір фактичного матеріалу для написання випускної магістерської роботи, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел. Студенти під час проходження практики мають вирішити наступні завдання:
Науково-дослідна практика повинна відповідати напряму наукових досліджень студента магістратури. Під час такої практики надається можливість використати нові методи та отримати необхідні результати досліджень, що їх проводить студент при написанні магістерської роботи. На певний час студент змінює роль: від студента-слухача до науковця-дослідника, що надає змогу самому оцінити складність науково-дослідної роботи.
3. Бази практики
Основним базовим об’єктом науково-дослідної практики є кафедра економічного аналызу. Науково-дослідна практика може проводиться також за додаткової потреби на базі науково-дослідних закладів, відповідних профільних кафедр вищих навчальних закладів, наукових та аналітичних підрозділів підприємств, установ, організацій, відомств, бібліотек тощо, які проводять науково-дослідні роботи чи здійснюють розробки та мають наукові здобутки у сфері наукової проблематики студентів. Для проходження науково-дослідної практики кафедра економічного аналізу залучає студентів безпосередньо у проведення науково-дослідної роботи, підготовки наукових звітів, розробки наукової тематики кафедри.
4. Порядок організації та керівництво науково-дослідної практикоюНауково-дослідна практика для студентів магістратури проводиться згідно з навчальним планом кафери економічного аналізу для студентів денної форм навчання. Потягом проходження науково-дослідної практики та виконання основних завдань програми практики, кожен студент повинен отримати конкретні наукові результати з обраної наукової проблеми, що будуть відображені у формулюванні теми випускної кваліфікаційної роботи магістра. Програма науково-дослідної практики студентів магістратури складається з наступних частин:
Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечуються кафедрою. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням на факультеті здійснює керівник практик кафедри економічного аналізу. Для безпосереднього керівництва практикою кожного студента кафедра призначає наукового керівника з числа викладачів тільки з науковим ступенем доктора або кандидата наук, який, як правило, поєднує ці обов'язки з обов'язками наукового керівника кваліфікаційної роботи студента. Робота безпосереднього наукового керівника входить до педагогічного навантаження, обсяг якого визначається з діючими нормативами. Розпочинаючи проходження практики, студент повинен завчасно отримати інструктаж з практики на кафедрі. Обов’язки відповідального за науково-дослідну практику від кафедри: Відповідальні за науково-дослідну практику по кафедрі призначаються завідувачем кафедри і підпорядковані безпосередньо керівнику-організатору практики від кафедри. Основними обов’язками відповідальних за науково-дослідну практику від кафедри є:
Обов’язки студентів-практикантів Студенти при проходженні науково-дослідної практику зобов’язані:
5. Зміст практикиОсновні завдання науково-дослідної практики відображається в індивідуальному графіку, який ведеться за формою, наведеною у додатку 1, з дотриманням визначених у ньому термінів виконання завдань. Студент здійснює відмітки та записує зміст і обсяг виконаної роботи, а також її результати протягом всієї практики. Фактичне виконання засвідчують науковий керівник та керівник практики від кафедри з відміткою про вчасність його представлення.
6. Форми і методи контролюНа місцях проходження практики регламент робочого дня студентів має відповідати внутрішньому розпорядку, установленому для персоналу організації - бази практики, і є обов'язковим для студентів. Робота практиканта з виконання програми практики контролюється науковим керівником. Практикант повинен дотримуватися режиму роботи та правил внутрішнього розпорядку. Спізнення на заняття та порушення графіку навчального процесу у зв’язку з проходженням практики студентом не припускається. Виконання кожного розділу практики завіряється підписом керівників практики. По закінченні практики науковий керівник готує відзив на виконання програми практики.
7. Підведення підсумків практики
Підведення підсумків науково-дослідної практики відбувається відкрито на підсумковій конференції перед членами комісії, склад якої визначає завідувач кафедри (не менше 2-х членів комісії). Результатом практики має стати отримання наукових результатів, які будуть використані у подальших наукових дослідженнях практиканта, на підставі яких буде сформульовано тему магістерської роботи та будуть покладені в основу написання магістерської роботи. Письмовий звіт разом з іншими документами (графіки, робочі записи, характеристика, індивідуальне завдання, відгук), подається на рецензування безпосередньому керівнику практики від кафедри у термін, який визначається відповідною кафедрою та регламентується нормативними й методичними документами з організації і проведення практики (як правило, не пізніше ніж через 10 днів після закінчення практики). У випадку виявлення невиконаних робіт, невідповідності вимогам факультету, звіт направляється на доопрацювання студенту шляхом здійснення напису на титульному аркуші „на доопрацювання” безпосереднім керівником та завіряється його підписом з позначенням дати здійснення підпису. За результатами перевірки звіту безпосередній керівник практики від кафедри пише загальний відзив й визначає оцінку, з якою звіт рекомендується до захисту перед комісією. Оцінка керівника практики носить лише рекомендаційний характер і не є обов’язковою оцінкою захисту для комісії. Після перевірки поданого звіту безпосереднім керівником практики від кафедри і його позитивної оцінки, зафіксованої у відповідному відгуку, звіт з практики публічно захищається студентами на підсумковій (звітній) конференції перед комісією, яка створюється за розпорядженням завідувача кафедри і складається з викладачів (не менше двох) відповідної кафедри. Оцінка визначається з урахуванням своєчасності подання необхідних документів з практики, якості підготовленого звіту, виконання індивідуального завдання, рівня знань та рівня захисту студента за шкалами ХНЕУ, які характеризує успішність студента. З метою об'єктивної оцінки знань та вмінь, набутих студентами під час проходження практики, захист звітів про практику проводиться з урахуванням критеріїв, які наведені у додатку 5. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента та враховується при визначенні стипендії разом з оцінками за результатами підсумкового семестрового контролю. В разі неподання звіту, характеристики, інших обов’язкових документів або одержання незадовільної оцінки за результатами захисту практики студент має право на повторний захист протягом 30 днів семестру після закінчення практики. У разі остаточної незадовільної оцінки вирішується питання про можливість його подальшого навчання. Підсумки науково-дослідної практики обговорюються на засіданнях кафедр, а загальні підсумки практики підводяться на засіданнях Вченої ради факультету щорічно.
8. Структура та оформлення звіту з науково-дослідної практики
Основним документом, що свідчить про виконання студентом програми науково-дослідної практики є письмовий звіт. Зміст звіту повинен розкривати знання і уміння студента, набуті ним у вирішенні питань, визначених метою і завданням практики. Рекомендується наступна послідовність викладення матеріалу в звіті: 1.1) Титульна сторінка звіту (зразок оформлення - додаток 2). Зміст звіту із зазначенням сторінок. 1.2). Індивідуальний графік практики, розроблений згідно з додатком 1 даних рекомендацій. 1.3). План-звіт науково-дослідної практики з відзивом від наукового керівника. (додаток 11). 1.4). Бібліографія (стислий аналіз науково-інформаційних джерел, проаналізованих практикантом та відібраних для написання наукової роботи магістра). (вимоги до структури, змісту та оформлення - додаток 6). 1.5). Рецензія на наукову статтю у фаховому виданні за науковою проблематикою практиканта (виданою за поточний рік), написана відповідно до встановлених вимог. (Ксерокопія статті має обов’язково міститися як додаток). (вимоги до структури, змісту та оформлення - додаток 7). 1.7). Текст виступу або доповіді на науковій конференції, з підтвердженням апробації результатів дослідження практиканта. (вимоги до структури, змісту та оформлення - додаток 8). 1.8). Наукова оглядова стаття з обраної проблематики дослідження, що відображає результати наукових пошуків практиканта та написана згідно з вимогами ВАК України (бажано, але не обов’язково її опублікувати у фаховому журналі). (Якщо стаття опублікована, її ксерокопія має обов’язково міститися як додаток до звіту). (вимоги до структури, змісту та оформлення - додаток 8). 1.9). Рекомендації до державних органів влади та управління, що містять конкретні пропозиції, пов’язані з проблематикою практиканта.. 1.10). Аналіз та оцінка стану об’єкту дослідження на основі зібрання фактологічного, статистичного та фактичного матеріалу. 1.11). Перелік іншомовної наукової публікації за темою роботи або напрямом дослідження. (Ксерокопія публікації та відомостей про її друк має обов’язково міститися як додаток). 1.12). Уточнення теми магістерської роботи за спеціальністю, що пов’язана з досліджуваною проблематикою і викристалізувалася за результатами проходження науково-дослідної практики студента. Чітке визначення предмету, об’єкту, мети, завдань дослідження, а також попереднього плану роботи (вимоги подані у додатку 9). Загальний обсяг звіту не повинен перевищувати 70 сторінок друкованого тексту (шрифт - Time New Roman Cyr, розмір - 14, інтервал - 1,5. Береги: верхній - 2 см., нижній - 2 см., лівий - 2,5 см., правий – 1 см.). До звіту додаються копії документів про виконану роботу. Всі додатки до звіту повинні бути пронумеровані. Посилання у текстовій частин звіту на додатки дається з вказівкою на номер додатку. До звіту обов’язково додається список використаної наукової літератури, нормативно-правових джерел, додатки у вигляді статистичного та фактологічного матеріалу. Оформлюється звіт за вимогами, які встановлені у інструктивних матеріалах факультету, наскрізній та відповідних робочих програмах практики, з обов’язковим урахуванням державного стандарту до звітів з науково-дослідної роботи.
Додаток 1Індивідуальний графік проходження науково-дослідної практикистудентом 1 курсу магістратури денної/заочної форми навчання спеціальності „ _________________________________ ” _______________________________________________________________
Узгоджено: дата
______________________________ Керівник практики від кафедри (науковий ступінь, вчене звання керівника) (прізвище, ім'я, по батькові) Додаток 2Зразок титульної сторінки звіту
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра ______________________________________________ про проходження науково-дослідної практики Студента (ки) магістратури спеціальності ________________________________________________________ ___________________________________________________________ База практики ________________________________________________________ ____________________________________________________________________
Науковий керівник магістерської роботи _____________________________________ (науковий ступінь, вчене звання керівника) _____________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)
Керівник практики від кафедри ______________________________________ (науковий ступінь, вчене звання керівника) ______________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові)
Харків-20__р. Додаток 3Рекомендації щодо структури текстової частини звіту відповідального за науково-дослідну практику від кафедри
ЗВІТ про проходження науково-дослідної практики студентами 1 курсу магістратури _______________ форми навчання спеціальності _________________________________________________ економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Відповідно до навчального плану економічного факультету на 200__/200__ навчальний рік по кафедрі ____________________________ було проведено науково-дослідну практику студентів 1 курсу магістратури спеціальності «______________________» _________________ форми навчання з «_____» _____________ 200__ р. по «_____» _____________ 200__ р.
_____________________ _____________ (назва бази практики) (кількість студентів) _____________________ _____________ (назва бази практики) (кількість студентів)
(посада, ПІБ)
(посада, ПІБ) (кількість студентів)
Для захисту звітів практики кафедрою ____________________________ було створено комісію у такому складі: ________________________________ (посада, ПІБ) ________________________________ (посада, ПІБ) ________________________________ (посада, ПІБ)
"відмінно"____________ "добре"______________ "задовільно"__________ "незадовільно"________ не з’явилися__________ (в тому числі з поважних причин _____), зокрема ___________________________________________________________________ ). (пояснення кожної причини неявки з вказанням ПІП студента та шляхів вирішення проблеми). Захист звітів з практики для студентів, які не з’явилися на практику вчасно призначені на _____________________________.
________________ ______________ ______________ _______________ (ПІБ студента) (ПІБ наукового керівника) (тема роботи) (коротко що зроблено) ________________ ______________ ______________ _______________ (ПІБ студента) (ПІБ наукового керівника) (тема роботи) (коротко що зроблено)
Завідувач кафедри __________________ _______________ (ПІБ) Керівник-організатор практик від кафедри _______________________ _______________ (ПІБ) Відповідальний за науково-дослідну практику від кафедри ______________________ _______________ (ПІБ) "___"_____20_р.
Звіти подаються у двох примірниках керівнику практик факультету (не пізніше ніж через 7 календарних днів після проведення звітної конференції з практики). Додаток 4Формат електронного звіту відповідального за науково-дослідну практику від кафедри про проходження практики (виконується в MS Excel)
Відповідальний за науково-дослідну практику від кафедри ______________________ _______________ (ПІБ) * - до звіту надати списки студентів з наведенням назв конференцій, термінів та місця їх проведення, назв доповідей студентів на зазначених конференціях * - до звіту надати списки опублікованих праць студентів * - до звіту надати списки студентів з впровадженнями, вказати повні реквізити організацій та основні впроваджені результати Додаток 5Критерії оцінювання результатів практикиОцінка проходження науково-дослідної практики складається із суми балів, які виставляються комісією на основі розгляду змісту звіту про практику та за підсумком усного захисту перед комісією основних положень, які входять до програми практики. Для коректного порівняння оцінок різного типу застосовуються зважувальні коефіцієнти. Підсумкова оцінка знань, умінь та навичок студента, набутих на практиці, встановлюється за 100-бальною шкалою із подальшим переведенням її у шкалу оцінок ХНЕУ. 1) сума балів за зміст звіту про практику окремо за кожним структурним розділом програми практики; 2) бали безпосередньо за захист звіту про практику (із застосуванням коефіцієнту х2). Шкала балів, які враховуються при виставленні підсумкової оцінки за практику, наведена нижче.
Під час захисту звіту про практику комісія уважно розглядає зміст звіту про практику, виставляє бали за зміст кожного розділу, після чого задає студентові усні запитання, які дозволяють оцінити розуміння студентом викладених у змісті звіту про практику положень. Виставлена загальна сума балів переводиться у традиційну оцінку і заноситься у відповідні документи як підсумкова оцінка з проходження практики. Критерії оцінки розділів звіту про практику (за кожний розділ) І. Найвища якість розділу звіту (оцінюється в 10 балів) повинна відповідати таким вимогам: 1) повне та вичерпне викладення матеріалу, яке використовувалося при проведенні студентом занять та під час опрацювання відповідного розділу; 2) повний склад необхідних додатків, які вимагаються відповідним розділом практики (копії документів, аналітичні та статистичні матеріали тощо); допускається представлення не менше 75% додатків, передбачених програмою, з причин, які не залежать від студента; 3) актуальність і достовірність поданої у звіті інформації; 4) участь з виступом (доповіддю) у проведенні щонайменше однієї наукової конференції (з відповідним підтвердженням); 5) дотримання вимог щодо змісту та оформлення структурних частин програми практики. II. Посередня якість розділу звіту (оцінюється в 5 балів) визначається у випадку, якщо наявний хоча б один із зазначених нижче пунктів: 1) неповне викладення матеріалу або неповна відповідність змісту роботи вимогам програми практики (50-75% охоплення зазначених у програмі проходження практики за відповідною дисципліною питань); 2) неповний склад додатків, які вимагаються відповідним розділом практики (50-75% необхідних додатків); 3) неактуальність або застарілість поданої у звіті інформації; 4) недотримання вимог щодо змісту та оформлення структурних частин програми практики. III. Незадовільна якість розділу звіту (оцінюється в 0 балів) визначається у випадку, якщо наявний хоча б один із зазначених нижче пунктів: 1) одночасно присутні два чи більше критеріїв, що відповідають оцінці в 5 балів; 2) неповне викладення матеріалу або неповна відповідність змісту роботи вимогам програми практики (менше 50% охоплення зазначених у програмі проходження практики за відповідною дисципліною питань); 3) неповний склад додатків, які вимагаються відповідним розділом практики (менше 50% необхідних додатків); 4) недостовірність поданої у звіті інформації. Критерії оцінки захисту звіту про практику І. Найвища якість захисту звіту про практику, яка оцінюється в 10 балів, повинна відповідати таким вимогам: 1) вільне володіння змістом роботи, яка проводилася на практиці, чітке розуміння суті обраної наукової проблеми та володіння здобутками науки у цій царині; 2) повне знання відповідного матеріалу, публікацій з обраної проблематики; 3) уміння студента відповідати на проблемні питання, пов'язані із змістом роботи науково-педагогічних кадрів. II. Захист звіту про практику оцінюється в 5 балів, якщо: 1) відносно захисту на найвищий бал немає відповідності хоча б одному з пунктів, зазначених вище, або якщо: 2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час визначення терміну прийняття чи назви змісту в цілому правильно зазначеного інструктивного матеріалу. ІІІ. Відповідь на питання оцінюється в 0 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього; 2) одночасно наявні обидва типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки в 10 балів; 3) характер відповідей дає підставу стверджувати, що особи яка захищає звіт про практику, неправильно зрозуміла зміст практики і тому не відповідає на питання по суті, припустилася грубих помилок у змісті відповіді. Під час оцінки звіту про практику в цілому додатково враховуються і впливають на загальну суму балів допущені недоліки та помилки, якими вважаються: - неохайне оформлення роботи (вживання незагальноприйнятих скорочень, рукописний варіант звіту, незрозумілий почерк, використання олівців замість чітких чорнил) (мінус 10 балів); - помилки в оформленні звіту про практику порівняно з діючими вимогами (мінус 5 балів); - помилкові статистичні та аналітичні дані, якщо розмір помилки незначний і в цілому не впливає на висновки, які зроблено у звіті (мінус 5 балів); - використання застарілих науково-інформаційних джерел. Під час оцінки звіту про практику в цілому додатково враховується і впливає на загальну суму балів трудова дисципліна студента під час проходження практики. При порушенні графіка і змісту проходження практики (зафіксованому у відповідному журналі) викладач може знизити оцінку: - за одноразове порушення індивідуального графіку практики та відсутність без поважних причин на занятті у встановлений час або систематичні запізнення (мінус 5 балів за кожні факт порушення); - за несвоєчасність представлення на кафедру інформації про початок практики (мінус 10 балів); - за несвоєчасність представлення на кафедру звіту про практику (мінус 5 балів). Мінімальна оцінка з урахуванням усіх можливих недоліків 0 балів. Студент, котрий не виконав програму практики і отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при захисті звіту про практику, направляється на практику повторно або відраховується з університету.
Додаток 6.Вимоги до оформлення бібліографіїВивчення літературних джерел. Методи добору фактичних матеріалів і огляду літератури Ознайомлення з опублікованими за обраним напрямом досліджень магістерської роботи науковими працями починається відразу після розробки ідеї, тобто задуму наукового дослідження, який, знаходить своє відображення в темі й робочому плані роботи. Така постановка справи допомагає цілеспрямованіше шукати літературні джерела за обраною темою і краще опрацювати матеріал, опублікований у працях інших учених, бо витоки основних питань проблеми майже завжди закладені в більш ранніх дослідженнях. Як знайти потрібну літературу? Є два шляхи отримання бібліографічної довідки: замовлення у спеціалізованій інформаційній установі (інформаційному підрозділі установи) або самостійний пошук. Треба зазначити, що, незважаючи на високу кваліфікацію працівників інформаційних служб, вони ніколи не доберуть літературу так, як треба здобувачу, хоч і збережуть йому багато цінного часу. Науковий працівник у пошуку літератури має спочатку з'ясувати перелік періодичних видань, від яких можна сподіватися необхідної інформації. Добре складений перелік навіть при побіжному знайомстві із заголовками джерел допомагає усвідомити обсяг потрібної інформації Необхідно переглянути всі види джерел, зміст яких пов'язаний з темою магістерського дослідження. До них належать матеріали, надруковані в різних вітчизняних і зарубіжних виданнях, недруковані документи (звіти про науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, дисертації, депоновані рукописи, матеріали зарубіжних фірм), офіційні матеріали. Якщо такий перелік виявиться дуже великим, слід обмежити параметри бібліографічного пошуку: мова, країна, рік видання тощо. Коли з даного питання існує бібліографічний довідник, треба його використати, одночасно пересвідчившись у його повноті. Починати пошук варто з нової літератури, а потім поступово "розмотувати клубок", користуючись посиланнями на інші джерела. Стан вивченості теми доцільно аналізувати з інформаційних видань, метою випуску яких є оперативна інформація як про самі публікації, так і найсуттєвіші моменти їхнього змісту. Нині випуском інформаційних видань займаються Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ), Книжкова палата України, центральні наукові бібліотеки, Інститут реєстрації інформації НАН України (електронна газета "Все всім", реферативний журнал "Джерело"), служби науково-технічної інформації міністерств і відомств, деяких наукових установ. Найважливіші книги та статті необхідно обов'язково прочитати в оригіналі. Вивчаючи літературне джерело, слід відразу зробити його повний бібліографічний опис. Ніколи не покладайтеся на свою пам'ять, занотуйте необхідне та зауваження до кожного джерела. Вивчаючи літературу, не намагайтеся тільки запозичити матеріал. Паралельно обдумайте знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою, тоді власні думки, які виникли в ході знайомства з чужими працями, стануть основою для отримання нового знання. Зазвичай використовується не вся інформація, що міститься в певному джерелі, а тільки та, яка безпосередньо стосується теми роботи і тому найбільш цінна і корисна. Таким чином, критерієм оцінювання вивченого є можливість його практичного використання в майбутній кваліфікаційній роботі магістра. Вивчаючи літературні джерела, треба стежити за оформленням виписок, щоб надалі ними було легко користуватися. Працюючи над якимось питанням або розділом, треба постійно бачити його зв'язок із проблемою в цілому, а розроблюючи широку проблему — вміти розділяти її на частини, кожну з яких продумувати в деталях. Можливо, частина отриманих даних виявиться непотрібною; дуже рідко вони використовуються повністю. Тому необхідні ретельний відбір і оцінювання їх. Відбір наукових фактів — не проста справа. Це не механічний, а творчий процес, який потребує цілеспрямованої праці. Треба добирати не будь-які, а тільки наукові факти. Поняття "науковий факт" є значно ширшим і багатограннішим, ніж поняття "факт", що застосовується у повсякденному житті. Коли говорять про наукові факти, то розуміють їх як складові елементи основи наукового знання, віддзеркалення об'єктивних властивостей речей і процесів. На підставі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії та виводяться закони. Наукові факти характеризуються такими властивостями, як новизна, точність, об'єктивність і достовірність. Новизна наукового факту свідчить про принципово новий, не відомий до цього часу предмет, явище або процес. Це не обов'язково наукове відкриття, але нове знання про те, чого ми досі не знали. Точність наукового факту визначається об'єктивними методами і характеризує сукупність найсуттєвіших прикмет предметів, явищ, подій, їхніх кількісних та якісних визначень. При доборі фактів необхідно бути науково об'єктивним. Не можна відкидати факти тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне застосування. Справді, сутність нового в науці не завжди чітко видно самому досліднику. Нові наукові факти, часом досить значні, саме через те, що їхнє значення недостатньо розкрито, можуть надовго залишатися в резерві науки і не використовуватися на практиці. Достовірність наукового факту базується на його безумовному реальному існуванні, яке підтверджується при побудові аналогічних ситуацій. Якщо такого підтвердження немає, то немає і достовірності наукового факту. Достовірність наукових фактів значною мірою залежить від достовірності першоджерел, від їхнього цільового призначення і характеру їхньої інформації. Очевидно, що офіційне видання, опубліковане від імені державних або громадських організацій, установ і відомств, містить матеріали, точність яких викликає найменше сумнівів. Монографія — наукове видання, яке містить повне і всебічне дослідження якоїсь проблеми або теми; науковий збірник матеріалів авторитетної наукової конференції; науковий збірник дослідницьких матеріалів установ, навчальних закладів або наукових товариств із найважливіших наукових і науково-практичних проблем — всі ці видання мають принципове наукове значення і практичну цінність. У своїй основі вони безумовно належать до числа достовірних джерел. Практично абсолютну достовірність мають описи винаходів. Серед джерел інформації чільне місце посідають наукові статті. Теоретичні статті в галузі гуманітарних наук значно більше, ніж стаття технічна, насичені роздумами, порівняннями, словесними доведеннями. Достовірність її змісту перебуває в залежності від достовірності вихідної інформації, використаної авторами. Проте тут важливого значення набуває позиція автора, його світогляд, з огляду на які стаття поряд з об'єктивними науковими даними може містити неправильні трактування, помилкові положення, різного роду неточності. Тому слід розібратися в цьому і точно оцінити зміст статті, встановити істинність тверджень її автора і дати їм відповідну оцінку. Самостійне значення має інформаційна стаття в будь-якій науковій галузі. Така стаття звичайно оперативна й актуальна, вона містить стислий, конкретний виклад певних фактів, повідомлення про якусь подію, явище. Подібно статтям, різний ступінь достовірності мають також доповіді, оголошені на наукових конференціях, симпозіумах. Деякі з них можуть містити обґрунтовані, доведені, апробовані відомості, інші — питання постановочного характеру, пропозиції тощо. Про достовірність вихідної інформації свідчить не тільки характер першоджерела, а й науковий, професійний авторитет його автора, належність автора до тієї чи іншої наукової школи. У всіх випадках слід добирати тільки останні дані, найавторитетніші джерела, точно зазначати, звідки взяті матеріали. До фактів з літературних джерел треба підходити критично. Не можна забувати, що життя постійно йде вперед, розвиваються наука, техніка й культура. Те, що вважалося абсолютно точним вчора, сьогодні може виявитися неточним, а часом і неправильним. Особливою формою фактичного матеріалу є цитати. Органічно вплетені у текст наукової роботи, вони складають невід'ємну його частину. Цитати використовуються для того, щоб без перекручень передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при зіставленні різних точок зору та ін. Вони слугують необхідною опорою магістрові в процесі аналізу й синтезу інформації. Відштовхуючись від їхнього змісту, можна створити систему переконливих доказів, необхідних для об'єктивної характеристики явища, яке вивчається. Цитати можуть використовуватися і для підкріплення окремих тверджень самого здобувача кваліфікаційного рівня магістра. У всіх випадках кількість використаних цитат повинна бути оптимальною, тобто визначатися потребами розроблення теми наукової роботи. Від її автора вимагається встановити, чи доцільним є застосування цитат у контексті, чи нема в них перекручень сенсу аналізованих джерел. Причини перекручень можуть бути різними. В одних випадках із першоджерела можуть бути взяті слова, які не визначають основної суті поглядів його автора. В інших — цитати обмежуються словами, які містять лише частину думки, наприклад, ту, що більше відповідає інтересам автора. Іноді в цитаті викладається точка зору не на той предмет, що розглядається в даному контексті. Можливі й інші неточності при цитуванні. Найчастіше цитати та інші запозичені матеріали застосовують при написанні огляду літератури — одного з важливих етапів підготовки наукової роботи магістром. Основними завданнями огляду літератури є:
Можна рекомендувати такий типовий план щодо пошуку та огляду літератури:
Оформлення бібліографічного опису варто подати у звіті в табличному вигляді (табл.. 1). Позицією визначено відібраний автором магістерської роботи матеріал, який за логікою викладення являє цілісне уявлення про певне явище або процес і, який буде використаний при написанні роботи. Слід звернути увагу, що літературне джерело може мати одну або декілька позицій, які пов’язані з завданнями дослідження. Таблиця 1. Зразок оформлення бібліографічного опису джерел
Огляд літератури за темою демонструє ґрунтовне ознайомлення зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками, визначати головне в сучасному стані вивчення теми. Матеріали такого огляду треба систематизувати в певному логічному зв'язку і послідовності. Тому перелік праць та їхній критичний розгляд не обов'язково подавати у хронологічному порядку. Якщо до обраної теми є дуже багато інформаційних джерел, то оглядові літератури може бути присвячений окремий розділ (зазвичай перший) основної частини дисертації. При цьому слід пам'ятати, що оскільки магістерська робота розкриває відносно вузьку тему, то огляд праць попередників роблять тільки з питань обраної теми, а не за проблемою в цілому. В огляді називають і критично оцінюють публікації, що мають пряме і безпосереднє відношення до теми. Зайвим є виклад усього, що стало відомим з прочитаного, і того, що має побічний стосунок до його праці. Буває, магістр, не знайшовши в доступній йому літературі необхідних відомостей, безпідставно береться стверджувати, що саме йому належить перше слово в описі досліджуваного явища, проте згодом це легко спростовується. Ясно, що такі відповідальні заяви можна робити тільки після ретельного і всебічного вивчення літературних джерел і консультацій з науковим керівником. Всі відібрані джерела формуватимуть у подальшому бібліографічний список. Разом з тим недоцільно роботи детальний опис всіх відібраних джерел бібліографії. Слід проглянути і відібрати тільки ту літературу, використання якої дозволить розкрити обрану тему дослідження, а опис джерел доцільно подавати тільки за тими з них, які відібрані для використання в роботі. Бібліографічний список використаної літератури прийнято вміщувати після загальних висновків роботи — як одну із суттєвих частин кваліфікаційної роботи магістра, що відтворює самостійну творчу роботу магістранта у багатогранному інформаційному полі. Магістр зобов'язаний посилатися на джерела, з яких у роботі використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для розробки власних проблем, завдань, питань. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність цитування певних наукових робіт, повідомляють необхідну інформацію про них, допомагають з'ясувати їх зміст, мову тексту та обсяг. Посилатися слід на останні видання творів. Більш ранні видання можна зазначати лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, не включений до останнього видання. Не варто включати до бібліографічного списку праці, на які немає посилання в тексті роботи і вони фактично не були використані, а також енциклопедії, довідники, науково-популярні книжки, газети.
Оформлення бібліографічного списку Бібліографічний апарат у роботі магістра — це ключ до використаних автором джерел. Крім того, він певною мірою відбиває наукову етику й культуру наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення магістра з наявною літературою за досліджуваною проблемою. Бібліографічний апарат складається зі списку використаних джерел і посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів. Джерела можна розміщувати одним із таких способів:
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.
Приклади оформлення списку використаних джерел
Примітки: 1. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”. 2. Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов’язкові чи обов’язкові та факультативні елементи. Обов’язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якому описі. Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації. 3. У списку опублікованих праць здобувача, який наводять в авторефераті, необхідно вказати прізвища та ініціали всіх його співавторів незалежно від виду публікації. Додаток 7.Вимоги до структури, змісту та оформлення рецензії на наукову статтю, опубліковану в межах тематики обраного напряму магістерської роботи
Написання рецензії на наукову статтю є одним з основних результатів наукового пошуку магістра. Наукова стаття являє собою найновіші наукові результати щодо опрацювання відповідних проблем наукою та практикою. Якість та змістовність рецензії свідчить про глибину опрацювання наукової літератури за обраним напрямом досліджень й вказує на обізнаність магістра з найновішими науковими дослідження щодо обраної тематики. Вибір наукової статті для рецензування передбачає аналіз значного кола фахових наукових журналів, які визначаються ВАК України фаховими з економіки, і в яких публікуються основні результати наукових досліджень. Для написання рецензії може бути використана періодика (наукові журнали, збірки наукових праць, збірки матеріалів за підсумками проведених конференцій, датовані максимум один-два роки тому (тобто, якщо рецензія пишеться у 2006 році, то публікація має бути датована 2006 роком, або максимум 2004 роком). До звіту як додаток долучається копія статті з журналу (титульний аркуш журналу, зміст, публікація), на яку магістром написано рецензію. При написанні відзиву магістр ставить себе на місце наукового рецензента. Критичний підхід до опублікованих результатів дослідження — головний критерій високого професіоналізму магістра й доконечна умова конструктивної дискусії під час написання кваліфікаційної роботи магістра. Магістр на підставі вивчення змісту публікації та переліку використаних автором для її написання праць, висвітлює такі обов'язкові питання:
Приклад оформлення рецензії:
Рецензія на статтю Іванова Івана Івановича Механізм управління інноваціями // «Фінанси України». - № 8. – 2010. – С. 15 – 22.
У глибоких якісних перетвореннях, які відбуваються в економічному житті України, провідне місце займають процеси реформування економічних відносин стратегічних сфер національного виробництва. Тому на сьогодні не викликає заперечень і сумнівів, що подальший розвиток національної економіки значною мірою пов’язаний з результативністю науково-технічної та інноваційною діяльності. Інновації забезпечують на всіх рівнях модернізацію, структурну перебудову і підвищення ефективності економіки. З іншого боку, можливості підприємства вчасно і адекватно реагувати на зміни в оточенні, спричинені багатьма факторами, зокрема, умовами конкурентної ринкової системи, визначаються здатністю підприємства до впровадження і сприйняття інновацій. З огляду на це актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, спрямованого на формування механізму управління створенням наукоємної продукції сумніву не викликає. Як свідчить зміст рецензованої статті, проблеми дослідження характеризуються науковою новизною отриманих результатів. До них слід віднести авторське визначення наукоємної продукції та виділення основних ознак її класифікації (с. 15), а також виділення функцій, які наукоємна продукція виконує через залучення у сферу ринкових відносин (с. 17). У рецензованій роботі, розглянуто основні напрями удосконалення державного регулювання створення наукоємної продукції в Україні, які передбачають як заходи підтримки, так і заходи прямого впливу на розвиток науково-технологічної сфери (с. 21). На увагу заслуговує також авторське бачення основних напрямів участі держави у процесі створення наукоємної продукції, що сприятиме формуванню сприятливих умов для активізації науково-технічної та інноваційної діяльності (с. 22). Разом з тим, слід зазначити, що висвітлення проблематики ….. має обмеження, які полягають у …. (наводяться упущення та недоліки) Оцінюючи загалом зміст наукової статті, зазначимо, що вона має теоретичну та практичну цінність, виконана на належному рівні, являє собою закінчене самостійне наукове дослідження та відповідає вимогам ВАК України.
Додаток 8.Вимоги до структури, змісту та оформлення наукових статей і доповідей за результатами досліджень магістра
Для майбутнього вченого важливо оволодіти технікою написання статей і підготовки доповідей на конференціях не тільки з точки зору задоволення вимог щодо кількості та рівня публікацій, а й з позицій сприйняття їх слухачами та читачами. Це зобов'язує до певної логіки побудови доповіді чи статті, високої вимогливості до їхніх форми, стилю й мови Методика підготовки наукової статті Опублікувати статтю — це означає зробити матеріал надбанням фахівців для використання в їхній роботі. Отже, треба писати просто і зрозуміло. Слід уникати як передчасних публікацій, так і зволікання з публікаціями. Висвітлимо методику написання статті за результатами якогось часткового дослідження. Передусім треба розробити план. Для статті обсягом сім-вісім машинописних сторінок план, як правило, має бути таким:
Згідно з вимогами до наукових статей ВАК України (постанова ВАК України №7-05/1 від 15.01.2003 р..): (п. 3) Редакційним колегіям організувати належне рецензування та ретельний відбір статей до друку. Зобов'язати їх приймати до друку у виданнях, що виходитимуть у 2003 році та у подальші роки, лише наукові статті, які мають такі необхідні елементи:
При підготовці статті варто також ознайомитися з статтею Ю.М. Бажала, що надрукована в Бюлетні ВАК №4 за 2003 р., та в якій відзначені такі необхідні змістовні вимоги до статей:
Крім того, варто мати на увазі, що публікації повинні відображати результати дослідження магістерської роботи.
Методика підготовки доповіді на науковій конференції План доповіді — аналогічний плану статті. Проте специфіка усного мовлення викликає суттєві зміни у формі та змісті. При написанні доповіді треба врахувати, що значна частина матеріалу викладена на плакатах (слайдах). На плакатах зазвичай подають: математичні постановки, метод розв'язання, алгоритми, структуру системи, схему експерименту, виявлені залежності в табличній або графічній формі тощо Тому в доповіді викладають коментарі (але не повторення!) до ілюстративного матеріалу. Це дає змогу на 20-30 % скоротити її. Слід також мати на увазі, що за 10 хвилин людина може прочитати матеріал, розміщений на 4 сторінках машинописного тексту (через два інтервали), тому обсяг доповіді зазвичай є меншим від обсягу статті. Крім того, доповідач повинен реагувати на попередні виступи за темою його доповіді. Полемічний характер доповіді викликає інтерес слухачів і підвищує їхню активність.
Вимоги до структури та оформлення матеріалу Підготовлена стаття повинна готуватися з дотриманням таких основних правил та відповідати таким вимогам:
Оформлення статті повинно відповідати вимогам відповідного видання. Кожен науковий журнал висуває свої особливі вимоги. Тому при підготовці статті до друку слід уважно прочитати вимоги до статей, які зазвичай містяться у відповідному виданні в кінці. Разом з тим, стаття у звіт з практики має свої буті виконана і оформлена згідно з вимогами Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
Приклад оформлення статті:
УДК: В.В.Козюк
Нова міжнародна фінансова архітектура: дефініцій ні контури та аспекти монетарного аналізу глобалізацій них процесів
У статті визначаються відмінності між дефініціями «міжнародна валютна система» і «міжнародна фінансова архітектура» та виявляються елементи, що їх об'єднують. Розглядаються функціональні складові нової міжнародної фінансової архітектури з позиції монетарного аналізу глобалізаційних процесів Рис.4, Табл..1, Літ.25
Постановка проблеми. Успішне ведення бізнесу …. Аналіз останніх досліджень та невирішені частини загальної проблеми. Так, аналіз процесів становлення нової міжнародної фінансової архітектури достатньо глибоко досліджується багатьма західними економістами, наприклад, Дж. Соросом [9], Б. Ейченгріном [13], …. Втім застосування даного терміну вкрай обмежено, тому поза увагою залишаються монетарні проблеми функціонування глобальної економіки ….. Метою статті є з’ясування …. Виклад основного матеріалу. …… Висновки. …. Література. Ключові слова: глобалізація, фінансова архітектура, міжнародна фінансова архітектура V. V. Kozyuk
NEW INTERNATIONAL FINANCIAL ARCHITECTURE: DEFINITIONAL OUTLINES AND ASPECTS OF MONETARY ANALYSIS OF THE GLOBALIZATION PROCESSES The differences between definition of «international monetary system» and «international financial architecture» are stated in the article as well as the elements that are common to both notions. The functional components of the new international financial architecture are considered from the viewpoint. of the globalization processes monetary investigation. Key words: globalization, financial architecture, international financial architecture Додаток 9.Загальні вимоги до формулювання предмету, об’єкту, мети та завдань та плану кваліфікаційної роботи магістра
У будь-якому дослідженні треба обмежувати себе як за шириною охоплення теми, так і за глибиною її розробки: з цього випливає, що необхідно сформулювати не тільки завдання даного етапу дослідження, а й обмеження у вирішенні загального завдання. Обмеження особливо важливі на етапі написання дисертації за готовим чорновим матеріалом. Поради щодо техніки роботи:
Не працювати без плану. За весь період роботи над дисертацією може існувати кілька планів. Контролювати хід роботи, обмежувати глибину розробки.
Формулювання теми магістерської роботи Вибір теми є найвідповідальнішим етапом науково-дослідної практики і написання магістерської роботи, бо від нього залежить майбутня діяльність, яка вирішально обумовлює результат дослідження. Практика показує, що правильно обрати тему — означає наполовину забезпечити успішне її виконання. При обранні теми основними критеріями мають бути:
Обравши тему, магістр має усвідомити сутність пропонованої ідеї, її новизну й актуальність, теоретичну важливість і практичну доцільність. Це значно полегшує оцінку й остаточне закріплення обраної теми. Наукова магістерська робота повинна характеризуватися елементами наукової новизни. Говорячи про новизну ідеї (а отже, і теми), не треба забувати відоме положення, що не все нове є обов'язково прогресивним, так само, як і старе — консервативним. Наукова новизна самої роботи — це ознака, наявність якої дає авторові підстави використовувати поняття "вперше" при характеристиці отриманих ним результатів і проведення дослідження в цілому. Поняття "вперше" означає в науці факт відсутності подібних результатів до їх публікації. Уперше може проводитися дослідження на оригінальні теми, раніше не досліджувані в тій чи іншій галузі наукового знання. Для багатьох галузей наукова новизна виявляється в наявності вперше сформульованих і змістовно обґрунтованих теоретичних положень, методичних рекомендацій, які впроваджені в практику і суттєво впливають на досягнення нових соціально-економічних результатів. Новими можуть бути тільки ті положення дослідження, що сприяють подальшому розвитку науки або окремих її напрямів. Новизна історичних досліджень полягає у введенні до наукового обігу досі не використовуваних джерел, з'ясуванні генезису розвитку тієї чи іншої галузі знань, у розкритті закономірностей і основних шляхів розвитку певної наукової галузі. Часом магістри висловлюють побоювання, чи не робить хтось іще дослідження за аналогічною темою або такою самою ж темою. Ці побоювання є марними, хоча природно, що актуальною темою можуть займатися в кількох установах одночасно. Досвід підказує, що не можуть двоє людей, не пов'язаних один з одним, однаково розв'язати якусь проблему. Обов'язково принцип розв'язання проблеми, зміст теоретичної частини, методика експерименту будуть різними. Кожен магістр повинен уміти визначити новизну свого наукового результату. Найтиповіші помилки, яких припускаються у цьому, такі:
За місцем отриманих знань серед відомих наукових даних можна виділити три рівні новизни:
• уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих результатів на новий клас об'єктів, систем. Рівень перетворення характеризується принципово новими в даній галузі знаннями, які не просто доповнюють відомі положення, а являють собою щось самостійне. Самоперевірку цього рівня можна здійснити, поставивши собі запитання: "А що, ніхто ніколи цього завдання не виконував?" На цьому рівні суттєво важливо розрізняти два варіанти новизни: дискусійно-гіпотетичну і загальновизнану. У першому випадку нові результати ще не досить доказові, не мають достатніх всебічних конкретизацій і нерідко натрапляють на протидію, оскільки самі факти не піддаються новаторському науковому поясненню. Тому залишається сумнів щодо справедливості таких наукових ідей. На рівні доповнення новий результат розширює відомі теоретичні або практичні положення, додає до них нові елементи, доповнює знання в даній галузі без зміни їхньої сутності. На рівні конкретизації новий результат уточнює відоме, конкретизує окремі положення, що стосуються поодиноких випадків. На цьому рівні відомий метод, спосіб можуть бути розвиненими і поширеними на новий клас об'єктів, систем, явищ. Таким чином, практично будь-яка актуальна науково-дослідна тема може забезпечити виконання дисертації. Все залежить від глибини і широти її розроблення, а отже, від самого магістра. У минулому однією з прикмет актуальності теми була належність її до плану науково-дослідних робіт організації, або до державного плану науково-дослідних робіт. Нині ця ознака втратила свою інформативність. Оцінюючи актуальність обраної теми, не можна ставити її в залежність від політичної ситуації в країні або світі. Справжня наука не терпить кон'юнктурних підходів. Політизація тут у недалекому минулому призводила часом до звуження спектра напрямів наукового пошуку, вилученню з нього напрямів, які не користувалися з якихось міркувань підтримкою правлячої партії, що було причиною необ'єктивності наукових розроблень. Даючи оцінку практичній значущості обраної теми, слід знати, що ця значущість залежить від характеру конкретного наукового дослідження. Якщо робота має методологічний характер, то її практична значущість може полягати: • у публікації основних результатів дослідження на сторінках монографій, підручників, наукових статей;
Практична значущість магістерського дослідження методичного характеру може виявити себе: у наявності науково обґрунтованих і апробованих результатами експериментів методів і засобів удосконалення економічного або соціального розвитку країни. Сюди ж відносять дослідження з наукового обґрунтування нових і розвитку діючих систем, методів і засобів того чи іншого виду діяльності. Форми впровадження наукових результатів методичного характеру:
Коли передбачається, що майбутнє дослідження забезпечуватиме наукове обґрунтування шляхів оптимізації трудових і матеріальних ресурсів або виробничих процесів, тобто носить тільки прикладний характер, то його практична значущість може виявлятися у таких формах:
Складання плану роботи Від самого початку роботи магістрові необхідно мати план, хоча б попередній, такий, що буде багато разів коригуватися. Досвід вказує на те, що за весь період роботи можуть бути складені плани кількох видів. Робочий план починається з розробки теми, тобто задуму наукового дослідження. Можливо, що підґрунтям такого задуму буде лише гіпотеза, тобто припущення, викладене як на основі інтуїції (передчуття), так і на попередньо розробленій версії (тобто на повідомленні чогось з метою попереднього пояснення). Навіть така постановка справи дасть змогу систематизувати й упорядкувати всю наступну роботу. Попередній робочий план тільки в основних рисах дає характеристику предмета дослідження, надалі такий план може і повинен уточнюватися, проте основне завдання, що стоїть перед роботою в цілому, має змінюватися якомога менше. Робочий план має довільну форму. Як правило, це план-рубрика, що складається з переліку розташованих у колонку рубрик, об'єднаних внутрішньою логікою дослідження даної теми. Такий план використовується на перших стадіях роботи, даючи змогу ескізно представити проблему, що досліджується, в різних варіантах. На основі розробки такого плану формуються бібліографічні списки, в процесі опрацювання літератури за яким план уточнюється. На пізніших стадіях роботи складають план-проспект, тобто реферативне викладення розміщених у логічному порядку питань, за якими надалі буде систематизуватися увесь зібраний фактичний матеріал. Доцільність складання плану-проспекту визначається тим, що шляхом систематичного включення все нових і нових даних його можна довести до заключної структурно-фактологічної схеми роботи. Необхідно усвідомити черговість і логічну послідовність запланованих робіт. При організаційній черговості завдання виконуються залежно від наявних можливостей, порядок їх виконання може змінитися за тієї умови, щоб за певний період вони всі були виконані. Логічна послідовність диктує розкриття сутності завдання. Доки не завершений перший розділ, не можна переходити до другого. Важливо навчитися знаходити в будь-якій роботі головне, вирішальне, те, на чому треба зосередити в даний час всю увагу. Це дасть можливість знайти оптимальні розв'язки поставлених завдань. Такий методичний підхід приводить до необхідності врахування стратегії і тактики наукового дослідження. Це означає, що дослідник визначає генеральну мету роботи, формулює центральне завдання, виявляє всі доступні резерви для виконання задуму та ідеї, обирає необхідні методи і прийоми дій, знаходить найзручніший час для виконання кожної операції. У творчому дослідженні план завжди має динамічний, рухливий характер і не може, не повинен сковувати розвиток ідеї та задуму дослідника, зберігаючи певний чіткий і визначений науковий напрям у роботі. З урахуванням специфіки творчого процесу до плану дослідження вносять усе, що можна заздалегідь передбачити. Звісно, в науці можливі й випадкові відкриття, але не можна будувати наукове дослідження, орієнтуючись на випадковості. Наукове дослідження не може проводитися без плану. Тільки планове дослідження дає змогу глибоко пізнавати нові об'єктивні закономірності навколишньої дійсності. За кожним науковим результатом можна простежити повний цикл дослідження, тобто сукупність етапів, що починається в точці "повного незнання" і закінчується впровадженням "добутого" знання. При плануванні етапів досліджень доцільно одночасно продумати підготовку до друку необхідних публікацій.
Формулювання предмету та об’єкту дослідження З метою визначення предмету та об’єкту магістерської роботи спершу проводиться аналіз теми дослідження за такими напрямами:
• на відповідність назві кафедри теми роботи. Назва повинна містити об'єкт і предмет дослідження, завдання, що розв'язується, а іноді й галузь використання. Серед найбільш розповсюджених помилок при формулюванні назви можна вказати на те, що назви тем нерідко перенасичені штучно ускладненою термінологією, носять наукоподібний характер, сформульовані стилістично недбало, а часом не досить грамотно. Занадто часто назви дисертацій починаються словами "Вивчення процесу...", "Дослідження деяких шляхів...", "Матеріали до вивчення...", "Деякі питання...", "До питання..." та ін. У них не віддзеркалюються достатньою мірою суть розглянутої проблеми, завершеність роботи, немає ясного визначення її мети і результатів. Слід уникати занадто довгих назв. Часом доцільно сформулювати назву двома реченнями: у першому подати сутність роботи, у другому — об'єкт використання результатів досліджень. Для кожної спеціальності існує так званий паспорт спеціальності, де зазначаються: формула спеціальності, напрями досліджень і галузі наук, за якими присуджується науковий ступінь. Аналіз полягає в тому, щоб назва роботи обов'язково відповідала за змістом одному з напрямів досліджень. Актуальність — обов'язкова вимога до будь-якої роботи. Вміння обрати тему, правильно її зрозуміти й оцінити з точки зору своєчасності й соціальної значущості характеризує наукову зрілість і професійну підготовку автора. Висвітлення актуальності — сутність проблемної ситуації. Чітко й однозначно визначити наукову проблему і таким чином сформулювати її суть буде неважко, якщо магістру вдасться показати, де пролягла межа між знанням і незнанням з предмета дослідження. Проблему часто ототожнюють з питанням (тобто з положенням, яке також треба вирішити). Вважається, що проблема — це те ж питання, тільки важливіше і складніше. Це так і не так, оскільки специфічною рисою проблеми є те, що для її розв'язання необхідно вийти за рамки старого, вже досягнутого знання. Стосовно ж питання взагалі, то для відповіді на нього цілком вистачить старого знання, тобто для науки питання не є проблемою. Для з'ясування стану розробки обраної теми складається короткий огляд літератури (бібліографія), з якого можна зробити висновок, що дана тема ще не розкрита (розкрита лише частково, або не в тому аспекті) і тому вимагає подальшого розроблення. Якщо такий висновок не випливає логічно з огляду, то немає сенсу розробляти обрану тему. Від формулювання наукової проблеми і доведення, що та частина проблеми, яка є темою майбутньої праці, ще не розроблена і не висвітлена у спеціальній літературі, логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також зазначення конкретних завдань, які будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети. Це зазвичай роблять у формі перерахунку (вивчити... описати... встановити... виявити... вивести залежність... та ін.). Формулювати завдання необхідно якомога ретельніше, оскільки описання їхнього розв'язання становить зміст розділів праці. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів народжуються саме з формулювання завдань дослідження. Мета дослідження — це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно корисного продукту з вищими, ніж було раніше, показниками якості або процесу її досягнення. Поставленої мети досягти треба обов'язково. Мета конкретизується у завданнях та розкривається в межах роботи у конкретних пунктах плану (параграфах роботи). І неодмінно перевірити, чи визначене чітко досягнення мети у висновках. Обов'язковим елементом вступу є визначення об'єкта і предмета дослідження. Об'єкт — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дисертанта, оскільки предмет дослідження визначає тему дисертаційної праці, яка позначається на титульному аркуші як її назва. Об'єкт дослідження — це та частина матеріального світу, яка привернула увагу дослідника, наприклад, певні економічні чи політичні інституції, процеси, різновид діяльності тощо. Стосовно об'єкта дослідження необхідно усвідомити: об'єкт дослідження новий (Н) чи традиційний (Т). Наприклад, діяльність державного службовця, трансформаційні процеси — це нові об'єкти дослідження, а обороноздатність країни, економіка — традиційні об'єкти дослідження. Предмет дослідження — це розглянута у роботі сторона об'єкта дослідження та його досліджувані якість і галузь використання, наприклад, певна галузь економіки, складова національної безпеки тощо. Щодо предмета дослідження, то тут також треба вирішити те саме питання: предмет дослідження є новим чи традиційним. Можливі такі комбінації новизни предмета (П) і об'єкта (О) дослідження: а) НП — НО; б) НП — ТО; в) ТП — НО; г) ТП – ТО Для магістерських робіт випадок ТП — ТО є практично неприпустимим: або предмет, або об'єкт дослідження обов'язково має бути новим. Об'єкт дослідження, зазначений у роботі, повинен мати модель (моделі) у тексті й на плакатах.
Додаток 10.План-звіт проходження практикиХарківський національний економічний університет Кафедра _______
_____________________________________
План-Звіт проходження науково-дослідної практики
Магістрант __________________________________________________________ (посада, прізвище, ім’я, по батькові) Науковий керівник магістерської роботи ________________________________ ____________________________________________________________________ (посада, прізвище, ім’я, по батькові) Керівник практики ____________________________________________________ ____________________________________________________________________ (посада, прізвище, ім’я, по батькові) Об’єкт практики ______________________________________________________ (назва установи) ____________________________________________________________________ За час практики зроблено: 1. Вивчення нормативних документів, що регулюють питання науково-дослідної діяльності в Україні щодо ____________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2. Огляд друкованої літератури та бібліографічних джерел з наукової проблеми ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 3. Збір та обробка практичного та інформаційного матеріалу ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 4. Формування бібліографічного списку для написання магістерської роботи з проблематики ________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 5. Підготовка: 5.1. наукової статті __________________________________________________ ____________________________________________________________________ (назва, відмітка про друк) 5.2. тез на конференцію _______________________________________________ ____________________________________________________________________ (назва, відмітка про виступ/друк) 5.3. рецензії на статтю ________________________________________________ ____________________________________________________________________ (автор, назва, інформація про друк) ____________________________________________________________________ 6. Виконання індивідуального завдання на тему: __________________________ ____________________________________________________________________ (назва теми) 6.1. підготовка реферату _______________________________________________ ____________________________________________________________________ (назва) 7. Участь у роботі: 7.1. конференції: ____________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ (назва, місце та дата проведення) 7.2. наукового семінару: _______________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ (назва, місце та дата проведення) 7.3. Днів науки: ______________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ (назва, місце та дата проведення) 8. Участь у наукових заходах кафедри: ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ (назва заходу, місце та дата проведення, зміст роботи) До звіту додаються:
Магістрант ______________________ Дата ________________ 20__ року.
Відгук наукового керівника та оцінка виконаної роботи ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Науковий керівник ______________________ Дата ________________ 20__ року.
|