Паспорт регіону

СКЛАДАННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПАСПОРТУ РЕГІОНУ

 

Методичні нотатки та структура

 

1. 1.                Структура презентації[1]    [2]

 

1.1.       Показники соціального та економічного розвитку України[3]

1.1.1.           

 

1.2.       Економіко-географічне положення регіону (дата заснування, географічне положення, кордони із іншими країнами та іншими регіонами, транспортна мережа, адміністративно-територіальний поділ (міста, райони) (таблиця), чисельність населення у адміністративно-територіальних структурах регіону (таблиця).

 

1.3.       Показники економічного та соціального розвитку регіону (ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСІВ І ПОТЕНЦІАЛУ НЕОБХІДНІ ДАНІ ПО УКРАЇНІ)

1.3.1.          Валовий регіональний продукт[4]

1.3.2.          Розвиток підприємництва

1.3.3.          Внутрішня торгівля

1.3.4.          Сільське господарство

1.3.5.          Лісове господарство та мисливство

1.3.6.          Добування водних біоресурсів

1.3.7.          Промисловість

1.3.8.          Будівництво

1.3.9.          Навколишнє природне середовище

1.3.10.     Утворення та використання вторинної сировини та брухту і відходів

1.3.11.     Фінанси

1.3.12.     Обсяги експорту-імпорту товарів і послуг

 

1.4.         Струтурні співвідношення по Україні

 

1.4.1.          Відтворювальна структура

 

До основних відтворювальних пропорцій, що характеризують розвиток економіки належать співвідношення:

• між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання;
• між заміщенням використаних засобів виробництва (фондом заміщення або амортизації (вартості зношення) застосованих у виробництві засобів праці, вартості спожитих у виробництві предметів праці) та новоствореною вартістю {чистою продукцією);
• між споживанням (фондом споживання, що складає вартість матеріальних благ, що йдусь на особисте споживання робітників та на виробниче споживання підприємств) та нагромадженням (фондом нагромадження – чиста продукція, яка йде на виробниче нагромадження та створення резервних фондів).

 

1.4.2.          Галузева структура[5]виражає пропорції розвитку окремих галузевих секторів, груп галузей, міжгалузевих комплексів, галузей, підгалузей, видів діяльності, виробництв, сфер національної економіки. ????? частка галузі у ВВП.

1.4.3.          Функціональна структуранаціональної економіки характеризує динамічну взаємодію та залежність окремих сегментних ринків (ринку ресурсів, продуктів, грошей і валюти, інвестицій, цінних паперів, науково-технічних розробок, нерухомості тощо) та їх елементів (попиту і пропозиції, цін і витрат, доходів і видатків тощо) і формально може бути інтерпретована через низку функціональних пропорцій:

• між платоспроможним попитом і пропозицією на створений ВВП і національний дохід;
• між платоспроможним попитом і пропозицією на окремих ринках ресурсів і продуктів;
• між продуктивністю праці та зарплатою;
• між доходами і витратами;
• між інвестиціями і заощадженнями;
• кредитно-грошові пропорції;
• між імпортом та експортом продукції тощо.

 

1.4.4.          Соціальна структурахарактеризує співвідношення між:

 

• організаційно-правовими формами підприємництва з урахуванням рівнів концентрації й централізації виробництва й капіталу (між великими, середніми та малими підприємствами) і режиму власності (між приватними, колективними та державними підприємствами);
• певними верствами населення, диференційованими за рівнем доходів. Серед співвідношень, що визначають структуру (вид структури) національної економіки і впливають на стан та динаміку соціально-економічного розвитку, з одного боку, а з другого – самі є залежними від державної економічної (структурної) політики, слід виділяти співвідношення між приватним і державним секторами економіки. Це секторальне співвідношення найкраще відображає результати ринкових реформ, рівень розвитку та ефективність ринкової економіки, а також масштаби державного втручання в економічний кругообіг ресурсів, доходів, продуктів.

 

1.4.5.          Регіональна структура національної економіки дає характеристику участі економічних районів, регіонів та інших територіальних утворень в створенні та споживанні сукупного суспільного продукту і ґрунтується на поглибленні територіального поділу праці та спеціалізації.

 

1.5.         ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ РЕГІОНУ

 

Інтегральне ЕГП складається з окремих компонентів або часткових ЕГП, головним з яких є транспортно-географічне положення, а також:

• промислово-географічне положення (щодо джерел енергії, центрів обробної промисловості й науково-технічних баз);
• агрогеографічне положення (щодо продовольчих баз і центрів споживання сільськогосподарської продукції);
• ринкове положення (щодо ринків збуту товарів);
• демогеографічне положення (щодо трудових ресурсів і науково-технічних кадрів)"
• рекреаційно-географічні положення (щодо центрів рекреації).

Кількісним методом оцінки географічного положення регіону є роз­рахунок коефіцієнтів ієрархічності. Його суть полягає в тому, що доступність будь-якого регіону (населеного пункту, району, області, країни, групи країн) щодо інших оцінюється в умовних одиницях-топологічних відстанях. Наприклад, доступність до регіонів, які безпо­середньо межують із досліджуваним, дорівнює 1, доступність до регіо­нів, які лежать за ними, - 2, і т.д. Підсумовування топологічних відстаней дозволяє виявити ринки, які розміщаються в даній системі найбільш зручно відносно інших, а також її центру. Розрахунки здійс­нюються за формулою :

 

Κ=ΣLi  ⁄  ΣLjmin

 

де К – коефіцієнт ієрархічності положення території даного регіону відносно центру;

Li – сума топологічних відстаней від даного до всіх інших регіонів;

Ljmin – мінімальна сума топологічних відстаней (для регіону, який займає центральне положення в даній системі), ТОБТО ВІДНОСНО СТОЛИЦІ.

Чим менше коефіцієнт ієрархічності, тим вигідніше географічне положення.

 

1.6.          ПРИРОДО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

 

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) території являє собою: по-перше, сукупну продуктивність природних ресурсів, виражену в їхній сукупній споживчiй вартості; по-друге, сукупність природних ресурсів які потенційно можуть бути використані для задоволення матеріальни, і духовних потреб суспільства з урахуванням тенденцій науково-технічного прогресу

1.6.1.          потенціал мінеральних ресурсів (паливно-енергетичні й металеві корисні копалини, нерудна сировина для металургії, гірничо-хімічна сировина, будівельні матеріали) – оцінка заснована на показниках умовної річної продуктивності родовищ, помноженої на розрахунковий термін їх експлуатації;

1.6.2.          потенціал водних ресурсів (поверхневий стік і підземні води) - оцінка здійснюється, виходячи із сумарного економічного ефекту, одержуваного від використання води в провідних галузях господарі тва (зрош;ваному землеробстві, промисловому виробництві, гідрое­нергетиці);

1.6.3.          потенціал земельних ресурсів (землі, з урахуванням сільськогос­подарського призначення й ґрунтового покриву) — заснований на еко­номічній оцінці сільськогосподарських угідь, що визначається як добу-ток середньої величини валової продукції на площу сільгоспугідь;

1.6.4.          потенціал лісових ресурсів — оцінка проводиться за оптовими цінами 1 кубометра деревини помноженого на її середньорічний приріст (з урахуванням регіональних відмінностей якості);

1.6.5.          потенціал фауністичних ресурсів (мисливські, рибні, медоносні ресурси) в основу оцінки покладено середньорічну продуктивність цих ресурсів;

1.6.6.          потенціал природно-рекреаційних ресурсів (рекреаційні території мінеральні води й лікувальні грязі) – оцінка природних рекреащйних угідь може бути розрахована на основ! вартості вільного робочого часу, що використовується рекреантами, які можуть бути прийняті на відп£ чинок, а оцінка потенціалу мінеральних вод і лікувальних грязей — на основі їх балансових експлуатаційних запасів і регіональних приведе-них витрат .

 

1.6.7.          РОЗРАХОВУЄТЬСЯ ЧАСТКА КОЖНОГО РЕСУРСУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ТАКОГО РЕСУРСУ КРАЇНИ І ЗАГАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК СУММА ЦИХ ШОСТИ ПОТЕНЦІАЛІВ

 

1.7.         Оцінка демографічного та трудоресурсного потенціалу

 

1.7.1.          Демографічний потенціал регіону відбивають показники населення території з погляду його відтворення.

1.7.1.1.      Відповідно до специфіки відносин, що ними відбиваються, демографічні коефіцієнти розділяють на два класи: «А» — коефіцієнти швидкості зміни (руху) населення та інтенсивності демографічних процесів; «Б» - структурні коефіцієнти

1.7.1.2.      У класі «А» виділяють різновиди демографічних коефіцієнтів, які характеризують:

1)                                швидкість зміни населення в цілому як сукупності людей, що по­стійно змінюється під впливом демографічних подій, які збільшують або зменшують її;

2)           інтенсивність демографічних процесів.

Коефіцієнти руху населення включають коефіцієнти зростання населення, які відбивають співвідношення чисельностей населення на два моменти часу, на дві дати, і коефіцієнти приросту населення, які обчислюють як різницю чисельностей населенні на дві дати - абсолю­тний приріст, віднесений до середньорічного населення. Якщо враховувати джерела приросту населення, то розрізняють коефіцієнт природного приросту (різниця кількостей народжень і смертей, віднесена до середньорічного населення) і коефіцієнт міграційного приросту (різниця кількостей прибулих і вибулих, віднесена до середньорічного населення).

Серед коефіцієнтів інтенсивності демографічних процесів найчас­тіше використовуються коефіцієнти народжуваності, смертності, прибуття, вибуття, шлюбності, розлучуваності (розраховуються на 1000 чоловік усього населення або їх груп).

Для порівняння даних про народжуваність, смертність та природний приріст по різних регіонах, їх розраховують на 1000 чол. населення, отримуючи відповідні коефіцієнти (вони називаються загальними):

коефіцієнт народжуваності:


 

n = 1000* N / S

 

коефіцієнт смертності:

 

m = 1000 * M / S

 

коефіцієнт природного приросту:

 

Kпр = 1000 * ( N – M ) / S,

 

де N – кількість народжених в регіоні (країні);

М – кількість померлих;

S – середня кількість жителів регіону.

 

1.7.1.3.      Структурні коефіцієнти (клас «Б») бувають двох видів:

 

1. 1.                показники навантаженості, що вимірюють співвідношення окремих частин населення між собою й іншими частинами населення;
2. 2.       показники частоти демографічних подій у групах населення.

До першого виду відносяться коефіцієнти співвідношення статей (кількість чоловіків, що припадає на 1000 жінок), демографічного навантаження (чисельність непрацездатних на 1000 чоловік у працездатному віці), а також індекс дітності (відношення кількості дітей молодшого віку до кількості жінок, які за віком можуть бути їхніми матерями).

До другого виду відносяться, наприклад, коефіцієнти зайнятості (частка зайнятих осіб серед осіб певного віку та статі) і сімейності (кількість родин на 1000 чоловік населення).

Крім того, для аналізу демографічного потенціалу регіонів досліджуються показники структури населення, які характеризують відношення частин населення до його загальної чисельності, наприклад, частки чоловіків або жінок, міського та сільського населення, осіб різних національностей, різного віросповідання тощо.

Результати кількісного аналізу тенденцій відтворення населення широко використовуються при оцінці їх можливого впливу на майбутні чисельністність і склад населення, тобто для демографічного прогнозування.

 

1.7.1.4.      Демографічний прогноз

 

Демографічний прогноз – це науково обґрунтоване передбачення головних параметрів руху населення та майбутньої демографічної ситуації: чисельності, статево-вікової та сімейної структур населення, народжуваності, смертності, міграції, якісних характеристик населення. Демографічний прогноз виступає у формі перспективного обчислення показників населення, побудованого на певних гіпотезах щодо майбутньої динаміки народжуваності, смертності й міграції.

Прогноз чисельності населення визначається за формулою:

 

St = So ( 1 + Kпр * T ),

 

де So - початкова чисельність населення;

St – прогнозована чисельність населення через t років;

T – період прогнозування.

 

1.7.1.5.       

 

1.7.2.               оцінка трудоресурсного потенціалу

 

Трудо-ресурсний потенціал (ТРП) — це узагальнююча характернстика кількості та якості сукупних здатностей до праці працездатного населення, до участі у суспільно корисній діяльності. ТРП характеризується кількісними та якісними параметрами.

Кількісна сторона трудо-ресурсного потенціалу визначається демографічними факторами (природним приростом; рухливістю (міграцією); чисельністю працездатного населенні; статево-віковою структурою; кількістю робочого часу, відпрацьованого працездатним населенкям; чисельністю безробітних; потребами виробництва у робочій силі та можливостями задоволення потреб працездатного населення у праці).

 

1.7.2.1.      Чисельність трудових ресурсів регіону можна визначити за формулою:

 

Т = Тп.в. – (Тн.в. + Тн. + Тп.д. + Тр.п.м.) + Тп.н. + Тс.п.м.

 

де Тп.в., Тн.в. – чисельність працездатного населення відповідно у працездатному і непрацездатному віці;

Тн – особи працездатного віку, що навчаються з відривом від виробництва;

Тп.д. – працездатне населення, що зайняте в індивідуальному підсобному і домашньому господарстві;

Тр.п.м. – розмір прогнозної міграції за межі регіону;

Тп.н. – працюючі в непрацездатному віці;

Тс.п.м. – сальдо прогнозної міграції

 

1.7.2.2.      Незайняте працездатне населення у працездатному віці є балансуючою статтею розрахунків. Його кількість встановлюється за формулою

 

Чн = ТР — (Зн + Зі + Ув + Бн)

де Чн – чисельність населення незайнятого працею у працездатному віці;

Зн – зайнято у народному (державному) господарстві;

Зі   –   зайняті в інших сферах економічної діяльності;

Ув – учні у працездатному віці, які навчаються з відривом від ви-робництва;

Бн  – чисельність зареєстрованих безробітних.

 

1.7.2.3.      Рівень зареєстрованого безробіття (РБ) визначається відношенням чисельності зареєстрованих безробітних (Бн) до працездатного населення у працездатному віці (Чпв):

 

РБ=Бн / Чпв,    

 

1.7.2.4.      Індекс тривалості життя:

 

I_life     Х_min)

 

1.7.2.5.      Індекс рівня освіченості:

 

I_educ    

 

1.7.2.6.      Індекс скоригованого реального ВВП на душу населення:

 

 

 

де Хi — скоригований реальний ВВП у розрахунку на рік (за паритетом купівельної спроможності) на душу населення і-тої території;

Хmax — максимальне значення показника (прийняте на рівні 40 000 доларів на рік);

Хmin — мінімальне значення показника (прийняте на рівні 100 доларів).

 

1.7.2.7.      У загальному вигляді ІЛР розраховується за формулою:

 

ІЛР = (    I_life  +   I_educ  +  I_inc  ) / 3

 

1.8.         Економічні показники регіону

 

Коефіцієнт спеціалізації являє собою відношення частки галузі в складі економіки регіону до частці галузі в складі економіки країни

 

Коефіцієнт спеціалізації регіону розраховується за допомогою такої формули:

 

де - коефіцієн спеціалізації i-й галузі в регіоні r, - частка регіону г в обсязі випуску i галузі; а r - частка регіону r в обсязі валового випуску в країні.

Коефіцієнт розраховуються зазвичай по чисельності зайнятих у галузі або за обсягом виробленої продукції.

Аналіз структури господарського комплексу регіону проводять з метою визначення ефективності, стійкості, конкурентоспроможності регіональної економіки з точки зору економічного зростання, відтворювального процесу в регіоні.

 

 

1.9.         Науково-технічний потенціал

 

1.10.    Торгово-експортний потенціал

 

1.11.    Фінансовий потенціал

 

1.12.    Інвестиційний потенціал регіону

 

1.13.    Зовнішньо-економічний (експортно-імпортний) потенціал

 

Для аналізу відкритості економіки регіону за окремими галузями й товарними групами застосовуються спеціальні коефіцієнти - вивозу, ввозу й товарообміну [8]. Якщо позначити v - вивіз продукції, w — ввіз продукції, q - обсяг виробництва продукції в регіоні, тоді коефі­цієнт вивозу Kv(або коефіцієнт товарності регіонального виробництва

 

Kv = v / q

 

коефіцієнт ввозу K_w (частка ввозу в загальному споживанні проду-кції в регіоні),

 

Kw = w / ( q – v + w )

 

коефіцієнт товарообміну K_v+w

 

K_v+w = ( v +w ) / q

 

Значення коефіцієнтів вивозу та ввозу знаходяться в межах від 0 до 1, причому чим вони більше, тим більше відкритість економіки по да-ній галузі (або товарній груш) у відповідному напрямку (вивіз або ввіз). Значення коефіцієнта товарообміну може бути більше 1 (чим більше коефіцієнт, тим більше відкритість економіки).

 

 

1.14.    Екологічний потенціал регіону

 

Екологічний потенціал — сукупність речовинно-енергетичних ресурсів та властивостей екосистем, що забезпечують її максимально можливі структурно-функціональні параметри (енергетичні, організаційні, біогеохімічні, водотрансформаційні, середовищні) та корисні функції (захисні, продукційні, рекреаційні, редукційні, ресурсні, естетичні), котрі може використовувати людина.

Основна функція EEC полягає у збереженні засобами керування динамічної рівноваги між природою та господарством. Ця рівновага може характеризуватися потенціалом

 

де Кп — інтегральний потенціал EEC;

ТН — величина техногенного навантаження на природне середовище, яка складається з соціально-економічної освоєності території і забрудненості природного середовища;

ПС — потенціал самоочищення природного середовища;

БП — біологічний потенціал природного середовища;

ПС і БП утворюють стійкість природного середовища до техногенного навантаження;

НПП — ступінь ураженості території несприятливими природно-антропогенними процесами;

ПРП — природно-ресурсний потенціал території;

ЕП — антропоекологічний потенціал території.

 

1.15.    РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ ЗА ФОРМУЛОЮ

 

ЕП=Ке (+ +)  ЕкП ТЕМА 5

 

1.16.    НАПРИКІНЦІ РОЗРАХУНОК ІНДЕКСА ТЕЙЛА

 

Показником рівня нерівності економічного розвитку регіонів є індекс Тейла (ентропійний індекс нерівності):

Індекс Тейла визначається за формулою

,                                                     

де

Y_i – ВРП регіону і; Y – сума ВРП регіонів країни;

Р_і – кількість населення регіону і; Р - кількість населення в країні.

Даний показник буде рівним нулю за умов повного міжрегіонального паритету, а при збільшенні нерівності буде зростати.

1.17.     

1. 2.                 

 

N/N	Показник					Висновки та презентації
	Назва показника		По Україні	По регіону	Індекс	Порівняння зміни індексу (за можливості й обгрунтування (пояснення))		Презен-тація – кількість слайдів
1	2		3	4	5	6		7
1.	ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО СТАНУ УКРАЇНИ
1.1.
1.2.
2.	ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ РЕГІОНУ
2.1.	Чисельність населення[6]
2.2.	Територія (площа)
2.3.	Відстань до столиці
2.4.	Відстані до центрів сусідніх регіонів
2.5.	Кількість адміністративно-територіальних одиниц[7]
3.	ПРИРОДО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
3.1.	Наявні тресурси та їх оцінка[8]
3.2.	Потенціал[9] мінеральних ресурсів
3.3.	Потенціал водних ресурсів
3.4.	Потенціал земельних ресурсів
3.5.	Потенціал лісових ресурсів
3.6.	Потенціал файністичних ресурсів
3.7.	Потенціал природно-рекреаційних ресурсів
4.	ТРУДОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
4.1.	Демографічний потенціал[10]
4.1.1.	Чисельність населення;
4.1.2.	Кількість живонароджених[11]
4.1.3.	Кількість померлих[12]
4.1.4.	Міграція[13], у тому числі міждержавна
4.1.5.	Природній приріст
4.1.6.	Вікова та статева структура
4.1.7.	Демографічний прогноз
4.2.	Трудовий потенціал[14]
4.2.1.	Розселення населення, в тому числі рівень урбанізації та щільність
4.2.2.	кількість та динаміка трудових ресурси й економічно активного населення;
4.2.3.	структура зайнятості;
4.2.4.	Кількість зайнятих працівників на підприємствах за їх розмірами за видами економічної діяльності[15]
4.2.5.	Кількість найманих працівників на підприємствах за їх розмірами за видами економічної діяльності[16]
4.2.6.	кількість безробітних ;
4.3.	Індекс тривалості життя
4.4.	Індекс рівня освіченості
4.5.	Індекс скоригованого реального ВВП на душу населення
4.6.	Індекс людського розвитку
5.	ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РЕГІОНУ
5.1.	Валовий внутрішній продукт[17]
5.2.	Валовий національний дохід[18]
5.3.	Валовий регіональний продукт[19]
5.4.	Галузі спеціалізації регіону та передумови їх формування
5.5.	Структура  випуску продукції  та послуг за видами економічної діяльності
5.6.	Характеристика економіки регіону
5.6.1.	обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), млн. грн.
5.6.2.	обсяг реалізованої промислової продукції у відсотках до загального обсягу реалізованої промислової продукції області та України
5.6.3.	Очікування підприємств щодо перспектив розвитку їх ділової активності[20]
5.6.4.	Характеристика галузей промисловості (спеціалізації – 4 -5 галузей):
5.6.4.1.	Кількість суб’єктів господарювання за видами економічної діяльності[21]
5.6.4.2.	динаміка виробництва продукції галузі спеціалізації (дивись таблицю «Виробництво  промислової  продукції  за  видами  діяльності»);
5.6.4.3.	Чистий прибуток (збиток) великих та середніх підприємств за видами економічної діяльності[22]
5.6.4.4.	Очікування[23] промислових підприємств щодо перспектив розвитку їх ділової активності
5.6.4.5.	центри виробництва продукції галузі;
5.6.4.6.	продукція галузі, основні бренди
5.6.4.7.	новітні форми територіальної організації виробництва у  галузі промисловості (холдинги, ТНК , кластери та ін.);
5.6.5.                   о	Характеристика сільського господарства:
5.6.5.1.	передумови спеціалізації  ( агро-кліматичні умови, як одні з головних);
5.6.5.2.	частка продукції  С/Г у головних економічних показниках регіону та країни
5.6.5.3.	динаміка виробництва основних видів с/г продукції;
5.6.5.4.	Очікування[24] сільськогоспо-дарських підприємств щодо перспектив розвитку їх ділової активності
5.6.6.
5.7.	Сфера торгівлі
5.7.1.                   л
5.7.2.	Очікування[25]  торговельних підприємств щодо перспектив розвитку їх ділової активності
5.8.	Сфера послуг
5.8.1.
5.8.2.	Очікування[26]  підприємств сфери послуг щодо перспектив розвитку їх ділової активності
5.9.	Транспортна інфраструктура регіону
5.9.1.	транспортні вузли; транспортні магістралі (національні, регіональні,  міжнародні);
5.9.2.	частка різних видів транспорту в пасажирообігу та товарообігу регіону
5.9.3.	Очікування[27]  транспортних підприємств щодо перспектив розвитку їх ділової активності
5.10.
5.10.1.
5.11.
6.	СОЦІАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ РЕГІОНУ
6.1.	Соціальна інфраструктура.
6.1.1.	Освіта
6.1.2.	Охорона здоров’я
6.1.3.	Наука
6.1.4.	Культура
6.2.	Соціальні фактори розвитку
6.2.1.	сукупних доходів на одну особу (заробітної плати з урахуванням паритету купівельної спроможності — вартості споживчого кошика; соціальних виплат; грошових заощаджень населення та ін.)
6.2.2.	злиденності (рівні бідності, безробіття, інфляції тощо)
6.2.3.	харчування людей (рівень споживання основних продуктів харчування)
6.2.4.	охорони здоров'я
6.2.5.	рівня освіти
6.2.6.	забезпеченості різними матеріальними благами (наприклад, житлом, засобами зв'язку, власними автомобілями, інформаційними засобами)
6.3.
7.	ПОКАЗНИКИ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ТА ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
7.1.	Передумови формування спеціалізації рекреаційного комплексу регіону ( ресурсна база);
7.2.	Напрями діяльності;
7.3.	об’єкти рекреаційної  комплексу;
7.4.	динаміка чисельності  рекреантів;
7.5.	частка послуг у головних економічних показниках регіону та країни
7.6.
8.	ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
8.1.
9.	ПОКАЗНИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
9.1.	Новітні територіальні  форми організації виробництва[28]
9.2.
9.3.	Найбільші інвестори-країни у економіку регіону
9.4.	Галузі регіону, в які найбільше інвестують капітал.
9.5.	Структура  інвестицій  в  основний  капітал   за  видами  економічної  діяльності
9.6.	Обсяг  реалізованої  інноваційної  промислової продукції  за  видами    економічної діяльності
10.	ПОКАЗНИКИ ІНОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
10.1.	Новітні територіальні  форми організації виробництва.
10.2.
11.	ПОКАЗНИКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11.1.	структура експорту товарів та послуг
11.2.	структура імпорту товарів та послуг
11.3.	місце  промислової продукції галузі в експорті та імпорті регіону/країни
11.4.	місце  продукції галузей спеціалізації в експорті та імпорті регіону/країни;
11.5.	місце  продукції сільського господарства в експорті та імпорті регіону/країни;
12.
13.	ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНУ
14.
15.	ВИСНОВКИ
16.	Розрахунок індекса Тейла
17.	Соціально-економічні  та екологічні проблеми (аналіз, причини, наслідки)
18.	Конкурентні переваги  регіону
19.	Перспективи  економічного та соціального розвитку регіону