|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ ПИСЬМОВА ДОМАШНЯ КОНТРОЛЬНА РОБОТА (варіанти завдань і методичні рекомендації) з предмету "ЛАТИНСЬКА МОВА"
ПИСЬМОВА ДОМАШНЯ КОНТРОЛЬНА РОБОТА (варіанти завдань і методичні рекомендації) з предмету "ЛАТИНСЬКА МОВА"Дата публикации: 17.07.2017 10:44
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра українознавства
ПИСЬМОВА ДОМАШНЯ КОНТРОЛЬНА РОБОТА (варіанти завдань і методичні рекомендації) з предмету "ЛАТИНСЬКА МОВА"
Розроблені доцентом, кандидатом філологічних наук Ситько О.М.
ОДЕСА 2014 Вступ Методичні рекомендації мають на меті допомогти слухачам юридичного факультету у виконанні домашньої контрольної роботи з латинської мови відповідно до вимог навчальної програми. Самостійно виконана контрольна робота є певним підсумком опанування відповідного матеріалу з латинської мови. Слухачі повинні врахувати, що при вивченні латинської мови основна увага повинна бути звернена на словниковий склад та граматичну будову мови. Контрольні роботи виконуються в окремому зошиті. Усі контрольні здаються у строки, визначені в календарному плані. Кожне завдання контрольної роботи повністю переписується в зошит. Варіант контрольної роботи визначається за першою літерою прізвища. 1. А Б В 6. О П 2. Г Д Є Е 7. Р С 3. Ж З І Й 8. Т У Ф 4. К Л 9. Х Ц Ч 5. М Н 10. Ш Щ Ю Я Перш, ніж приступити до виконання контрольної роботи, необхідно засвоїти вiдповiднi розділи граматики:
Завдання до контрольної роботи I. Визначте відміну, рід, основу іменників. II. Узгодьте прикметники з іменниками. Одержані словосполучення провідміняйте в однині і множині. Перекладіть кожну форму українською. III. Визначте за формою інфінітива, до якої дієвідміни належать подані нижче дієслова. Визначте основу інфекту. Утворіть форми першої особи однини та множини теперішнього часу дійсного способу активного стану. Перекладіть кожну форму українською. IV. Визначте дієвідміну, основу інфекту дієслова. Продієвідміняйте дієслово в теперішньому часі дійсного способу активного і пасивного станів. Утворіть наказовий спосіб теперішнього часу активного стану та заперечну форму наказового способу. Кожну форму перекладіть українською. V. Перекладіть латинські юридичні вислови та вирази. VI. Переписати текст, перекласти українською. Література
Методичні вказівки: I завдання. Визначте відміну, рід, основу іменників. Для того, щоб визначити відміну іменника, потрібно пам’ятати, що всі латинські іменники розділяються на 5 відмін (declinatio), які визначаються за закінченням родового відмінка однини. У словниковій формі іменника воно стоїть на другому місці. Ознакою відміни є такі закінчення родового відмінка: 1) declinatio І -ae vita, vitae 2) declinatio ІІ -i amicus, amici 3) declinatio ІІІ -is homo,hominis 4) declinatio ІV –us senatus, senatus 5) declinatio V –ei res, rei Для того, щоб виділити основу іменника потрібно поставити його в Genetivus singularis (родовий однини). Потім слід виділити закінчення – показник відміни. Наприклад, debitum, i n борг: Nom. Sing. debitum борг Gen. Sing. debitі боргу– основа debit- – ІІ відміна, серед. рід etc. Nota bene! Характерною ознакою ІІІ відміни є зміна основи: homo, inis m – людина lex, legis f – закон Nom. Sing. homo людина Nom. Sing. lex закон Gen. Sing. homininis людини Gen. Sing. legis закону основа homin-; основа leg-. ІІІ відміна, ч. рід. ІІІ відміна, ж. рід.
II завдання. Узгодьте прикметники з іменниками. Одержані словосполучення провідміняйте в однині і множині. Щоб скласти латинське словосполучення, потрібно знати, що прикметники і присвійні займенники узгоджуються з іменниками, до яких прилягають, у роді, числі та відмінку. У такому словосполученні іменник пишеться на першому місці. Прикметники I-II відміни та присвійні займенники відмінюються так: у чоловічому та середньому роді за другою, а в жіночому – за першою відмінами. Словосполучення спочатку потрібно перекласти латинською, а потім відмінювати в однині та множині. Наприклад, decretum, i n ухвала; iustus, a, um справедливий. Спочатку перекладаємо: decretum iustum – справедлива ухвала. Відмінюємо словосполучення за ІІ відміною в однині та множині: Sing. Nom. decretum iustum справедлива ухвала Gen. decreti iusti справедливої ухвали Dat. decreto iusto справедливій ухвалі etc.
ІІІ завдання. Визначте за формою інфінітива, до якої дієвідміни належать подані нижче дієслова. Визначте основу інфекту. Утворіть форми першої особи однини та множини теперішнього часу дійсного способу активного стану. Для виконання цього завдання потрібно вивчити граматичні категорії, ознаки дієвідмін дієслова, особові закінчення активного стану. Nota bene! Дієвідміну визначають за формою інфінітива, яка у правильних дієслів завжди закінчується на–re. Відкидаючи закінчення –re, знаходимо основу інфінітива (інфекту). Залежно від закінчення основи інфекту правильні дієслова поділяються на 4 дієвідміни: I. -ā- (condemnāre обвинувачувати); II. -ē- (delēre руйнувати); III. на приголосний, -u-, -ĭ- (vincĕre перемагати); IV. -ī- (punire карати). Praesens indicativi activi (теперішній час дійсного способу активного стану)утворюється від основи інфекту шляхом приєднання особистих закінчень активного стану: Sing: 1. -o (-m), 2. -s, 3. -t; PI.: 1. -mus, 2. -tis, 3. -nt. Наприклад, delēre руйнувати: основа інфекту delē, тому це дієслово ІІ дієвідміни; І особа однини: deleo – я руйную; І особа множини: delemus – ми руйнуємо.
IV завдання. Визначте дієвідміну, основу інфекту дієслова. Продієвідміняйте дієслово в теперішньому часі дійсного способу активного і пасивного станів. Утворіть наказовий спосіб теперішнього часу активного стану та заперечну форму наказового способу. Praesens indicativi activi (теперішній час дійсного способу активного стану)утворюється від основи інфекту шляхом приєднання особистих закінчень активного стану: Sing: 1. -o (-m), 2. -s, 3. -t; PI.: 1. -mus, 2. -tis, 3. -nt. Praesens indicativi passivi (теперішній час дійсного способу пасивного стану)утворюється від основи інфекту шляхом приєднання особистих закінчень пасивного стану: Sing.: or; ris; tur. Pl.: mur; mini; ntur. У дієслів III дієвідміни в між основою і закінченням з'являються такі з’єднувальні голосні: перед r – е; перед s, m, t – i; перед n – u. Тобто щоб продієвідміняти вказані дієслова, потрібно виділити основу інфекту та приєднати відповідні закінчення. Imperativus praesentis activi (наказовий спосіб теперішнього часу активного стану)має форми 2-ої особи однини і множини. У 2-ій особі Sing. I, II, IV дієвідмін вживається основа інфекту в чистому вигляді: audi! слухай! рuni! карай! У дієслів III дієвідміни до основи інфекту додається -е: scrib-e! пиши! Для утворення 2-ої особимножини до основи інфекту додається закінчення -te. У дієслів III дієвідміни закінчення приєднується через з’єднувальну голосну -i-: audі-te! слухайте! scrib-і-te! пишіть! Деякі дієслова III дієвідміни утворюють 2 особу однини без закінчення (duс! diс! fac! веди! говори! роби!). Заперечення у наказовому способі виражається неозначеною формою конкретного дієслова у поєднанні з частками nolі в однині, nolite у множині: Sing. noli audire! не слухай! 2 особа PI. noli-te audire! не слухайте!
VІ завдання. Переписати текст, перекласти українською. Приступаючи до перекладу речення, треба передусім уважно виписати слова у їх словниковій формі, з'ясувавши, до яких частин мови вони належать, потім зробити граматичний аналіз речення, починаючи з присудка. Знайшовши присудок (дієслово в особовій формі), слід визначити його особу і число. Якщо дієслово вжите у 1-й або 2-й особах, підмета шукати не слід, бо логічним підметом буде відповідний особовий займенник, який у латинській мові, як правило, випускається. Якщо ж дієслово-присудок стоїть у 3-й особі, треба шукати підмет – іменник у називному відмінку. Коли в реченні замість особового дієслова є дієслово-зв'язка, то, крім підмета, слід також відразу знайти іменну частину складеного присудка. Після визначення підмета і присудка встановлюються другорядні члени речення: додатки, означення, обставини. Якщо при цьому присудок виражений перехідним дієсловом, тобто вимагає після себе питання кого? що?, то логічно спершу шукати прямий додаток у знахідному відмінку. Далі за допомогою відповідних питань знаходять означення до підмета й додатків та обставини, порівнюючи їх граматичні форми і зіставляючи закінчення відмінків, числа, роду тощо. Наприклад: Fabulae poetarum vitam privatam populorum antiquorum illustrant. (Оповіді поетів висвітлюють приватне життя давніх народів). Fabulae illustrant (що?) (що роблять?) Оповіді висвітлюють poetarum vitam populorum (кого? чиї?) (кого? що?) (кого? чиє?) поетів життя народів privatam antiquorum (яке?) (яких?) приватне давніх Як видно зі схеми, в цьому реченні підмет (fabulae) – це іменник І відміни жіночого роду в називному відмінку множини, присудок (illustrant) – дієслово І дієвідміни у 3-й особі множини теперішнього часу активного стану, прямий додаток (vitam) – іменник І відміни жіночого роду у знахідному відмінку однини, означення до нього (privatam) – прикметник I-II відміни жіночого роду у знахідному відмінку однини, непрямий додаток групи підмета (poetarum) – іменник І відміни чоловічого роду у родовому відмінку множини, непрямий додаток групи присудка (populorum) – іменник II відміни чоловічого роду у родовому відмінку множини, означення до нього (antiquorum) – прикметник I-II відміни чоловічого роду у родовому відмінку множини. Аналізуючи текст, слід пам'ятати, що порядок слів у латинському реченні довільний, але здебільшого на першому місці стоїть підмет, на останньому – присудок. Прямий додаток тяжіє до присудка, а узгоджене означення в основному ставиться після означуваного слова. Зміни у традиційному розташуванні членів речення підкреслюють, як правило, намір автора особливо виділити якийсь смисловий блок, висуваючи його на перше місце. Це, зокрема, добре простежується у крилатих висловах, афоризмах тощо. Варіанти контрольної роботи Варіант № 1 I. Debitum, i n борг, tutela, ae опіка, venditio, onis f продаж, contractus, us m договір, culpa, ae f недбалість, servus, i m раб. II. Culpa, ae f провина, magnus, a, um великий – велика провина; servus, i m раб, publicus, a, um державний – державний раб; populus, i m народ, Romanus, a, um римський – римський народ. III. Dicĕre говорити, punire наказувати, habēre мати, appellāre називати, звертатися зі скаргою, vendĕre продавати. IV. Punio, punivi, punitum, punire наказувати; emo, emi, emptum, emĕre купувати V. 1. Obligatio est vinculum iuris.2. Matrimonium cum manu. 3. Ius navigandi. 4. Pacta sunt servanda. 5. Heres ab intestatо. 6. Corpus iuris civilis. VI. Текст.In iure. In iudicio. Aulus Agerius apud Numerium Negidium mensam argenteam deponit, sed Numerius Negidius dolo malo mensam non reddit. Aulus Agerius bovem vendit, Numerius Negidius bovem emit. Emptor venditori pretium solvere debet, sed Numerius Negidius non solvit, pecuniam Aulo Agerio non dat. Tum actor (Aulus Agerius) reum (Numerium Negidium) in ius vocat. Iurisdictionem inter cives Romanos praetor urbanus habet. Actor in iure apud praetorem a reo mensam vel pecuniam postulat. Praetor ius dicit et actori legis actionem atque iudicem dat. Iudex in iudicio reum aut condemnat, aut absolvit. Sic causae privatae in iure et in iudicio aguntur. Слова для перекладу: Aulus Agerius Авл Агерій (умовно символічне ім’я позивача в прикладах у римських юристів) Numerius Negidius Нумерій Негідій (умовне ім’я відповідача) mensa, ae f стіл dolo malo тут: обманом argenteus, a, um срібний bos, bovis m бик, корова depono, ĕre 3 здавати на зберігання pretium, i n ціна reddo, ĕre 3 повертати venditor, oris m продавець vendo, ĕre 3 продавати emptor, oris m покупець emo, ĕre 3 купувати solvo, ĕre 3 призначати praetor urbanus міський претор debeo, ēre 2 бути зобовязаним iudex, icis m суддя pecunia, ae f гроші absolvo, ĕre 3 виправдовувати do, dare 1 давати ius dicit дає розпорядження actor, oris m позивач іn iudicio у суді reus, i m відповідач іn iure у праві ius vocat тут: кличе до суду condemno, are 1 обвинувачувати civis, is m громадянин postulo, are 1 вимагати legis actionem atque iudicem dat тут: призначає суддю
Варіант № 2 I. Cessio, onis f поступка, usura, ae f дохiд, exilium, i n вигнання, lex, legis f закон, thesaurus, i m скарб, homo, inis m людина. II. Edictum, i n едикт, praetorius, a, um преторський – преторський едикт; persona, ae f особа, gratus, a, um бажаний – бажана особа; ager, agri m поле, magnus, a, um великий – велике поле. III. Vidēre бачити, scribĕre писати, mutāre змінювати, agěre діяти, timēre боятися. IV. Muto, mutavi, mutatum, mutāre змінювати; duco, duxi, ductum, ducĕre вести V. 1. Edictum praetorium. 2. Filius nihil suum habet. (Ulpianus) 3. Ius utendi-fruendi. 4. Lex posterior derogat priori. 5. Prior tempore potentior iure. VI. Текст. In villaIn villa opulenti viri Romani multi servi laborant. Multi domini severi sunt, servos saepe vituperant et puniunt. Servi severos dominos non amant, sed timent. Bonos dominos servi laudant et amant. Etiam Marcus Tullius Cicero multos servos habet. Tiro servus dominum suum et Marcum, domini filium, valde amat. "Ubi Tiro est?" - Marcus rogat. At pater: "Tiro in cubiculo suo manet, nam aeger est". Tullius medicos vocat et rogat: "O viri boni! Servum meum curate! Tiro vir bonus, doctus, et amicus meus est". Medici periti servum currant, Cicero medicis gratias agit et praemium dat.
Слова для перекладу: villa, ae f вілла servus, i m раб opulentus, a, um заможний, багатий saepe часто multi, multae, multa багато sеd але laboro, are 1 працювати amo, are 1 любити dominus, i m хазяїн, господар punio, ire 4 карати severus, a, um суворий vitupеro, are 1 лаяти timeo, ēre 2 боятися bonus, a, um добрий laudo, are 1 хвалити etiam також habeo, ēre 2 мати, вважати suus, a, um свій filius, i m син valdе дуже, сильно ubi де rogo, are 1 запитувати at але aeger, aegra, aegrum хворий pater, patris m батько cubiculum, i n спальня maneo, ēre 2 залишатися voco, are 1 кликати О viri boni! О добродії! meus, a, um мій curo, are 1 лікувати doctus, a, um вчений amіcus, i m друг perіtius, a, um досвідчений gratias ago, ere дякувати do, are 1 давати Romānus, a, um римський
Варіант № 3 I. Coelum, i n небо, coëmptio, onis f коемпція – шлюб, укладання якого відбувалося у вигляді символічної покупки, iocus, i m жарт, regula, ae f правило, civis, is m громадянин, arrha, ae f задаток. II. Causa, ae f справа, privatus, a, um приватний – приватна справа; dolus, i m намір malus, a, um злий – злий намір; consilium, i n рішення meus, a, um мій – мое рішення. III. Consentire погоджуватися, cavēre передбачати, condemnāre засуджувати, facĕre робити, laborare працювати. IV. Caveo, cavi, cautum, cavēre передбачати; colo, colui, cultum, colĕre обробляти. V. 1. Par in parem non habet iurisdictionem.2. Semel heres – semper heres. 3. Res iudicata pro veritate habetur. 4. Species facti. 5. Ius respondendi. 6. Matrimonium cum manu. VI. Текст.Apud arbitrum Arbĭter noster Marcus Tullius est vir laboriōsus et iustus. Hodie apud arbĭtrum multae causae privātae sunt: de debĭtis pecuniariis; de testamentis et de mandātis. Primus reus іam in іudicio est, cetĕri rei etiam in іudicio sunt. In numĕro causārum prima est causa mea de mandāto et debĭto pecuniario. Adversarius meus est Gaіus Sempronius. De Romanorum nominibus Viris Romanis tria nomina erant: praenomen, nomen gentile et cognomen. Exempli gratia claro oratori Romano nomina erant: Marcus Tullius Cicero. Marcus praenomen est, Tullius — nomen gentile, Cicero — cognomen. Marci Tullii Ciceronis filiae nomen Tulliae erat. Слова для перекладу: erat, erant ІІІ особа однини і множини, минулий час недоконаного виду дієслова esse бути primus, a, um перший laboriosus, a, um працьовитий mandatum, i n доручення pecuniarius, a, um грошовий iudicium, i n суд reus, i m відповідач, потерпілий (юр.) praenomen, inis n особисте ім’я vir, viri m муж, чоловік nomen, inis n ім’я exemplum, i n приклад gentilіs, e родовий clarus, a, um славний, знаменитий cognomen, inis n прізвисько filia, ae f дочка Romānus, a, um римський Варіант № 4I. Auctio, onis f продаж з публічних торгів, honorarium, i n винагорода за послуги, hypotheca, aе f іпотека, застава, iudex, icis m суддя, poena, ae f покарання, штраф, dolus, i m намір. II. Testamentum, i n заповіт, meus, a, um мій – мій заповіт; lingua, ae f мова, latinus, a, um латинський – латинська мова; servus, i m раб, miser, era, erum нещасний – нещасний раб. III. Timēre боятися, vivĕre жити, audire слухати, sperāre сподіватися, dicĕre говорити. IV. Dico, dixi, dictum, dicĕre говорити; appello, appellavi, appellatum, appellare називати. V. 1. In dubio pro reo. 2. Manus patria potestas. 3. Nemo debet bis puniri pro uno delicto. 4. Res quae usu consumantur. 5. Res quae usu non consumantur. 6. Vim vi repellere licet (Digesta). VI. Текст. De servis Romanorum In civitate Romana magna erat multitudo servorum. In numero servorum erant Graeci et barbari captivi. Servorum officia varia erant: alii terram colebant, alii in agris latifundorum laborabant, alii urbi et domi ministrabant. Multi servorum Graecorum erant docti, in numeros servorum scribae, medici et magistri puerorum erant. Domini in eos vitae necisque potestatem habebant et omnia exempla supplicia edebant. Divites et nobiles Romani eos appellabant instrumentia vocalia et res mancipi, vellut domus et boves, hostium loco habebant. Unde proverbium: "Quot servi, tot hostes". Слова для перекладу: Nota bene! Усі дієслова в тексті вживані в Imperfectum indicativi activi (минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану). Його ознака – суфікс -ba- (-eba-). Наприклад: appellant – називають, appellabant – називали etc. civitas, atis f держава magnus, a, um великий multitudo, inis f велика кількість servus, i m раб barbarus, i m варвар captivus, a, um полонений officium, ii n обов’язок alius, a, ud інший latifundium, i n маєток colo, ĕre 3 обробляти urbs, is f місто laboro, are 1 працювати ministro, are 1 служити doctus, a um вчений scriba, ae m писар velut як magister, tri m учитель unde звідки Romānus, a, um римський supplicium, ii n тут: кара puer, pueri m хлопчик edo, ĕre 3 здійснювати vitae necisque potestatem право життя і смерті dives, itis багатий vocalis, e що говорить is, ea, id той; він bos, bovis m,f бик, віл habeo, ere 2 мати hostis, is m ворог omnis, e весь, усякий nobilis,is m знатний appello, are 1 називати hostis, is m ворог proverbium, i n прислів’я locus, i m місце quot…. tot скільки... стільки res mancipi манципована річ; річ, передача якої у власність відбувалася через спеціальний обряд манципації
Варіант № 5 I. Causa, ae f справа, vinculum, i n узи, mors, mortis f смерть, syngraphus, i m сінграф, боргова розписка, res, rei f річ, справа, майно, contractus, us m договір. II. Ager, agri m поле, privatus, a, um приватний – приватне поле; via, ae f дорога, tutus, a, um безпечний – безпечна дорога; socius, ii m спільник, noster, tra, trum наш – наш спільник. III. Vetāre забороняти, creděre вірити, cogitāre мислити, venire приходити, praesĭděre головувати. IV. Accūso, accusavi, accusatum, accusāre обвинувачувати; prodūco, produxi, productum, producĕre приводити. V. 1. Quousque, tandem, abutere, Catilіna, patientia nostra? (Cicеrо) 2. Оnus probandi. 3. Cui bono? Cui prodest? (Cicero). 4. Argumentum ad oculos. 5. Causa privata. Causa publica. 6. Dic, duc, fac, fer! VI. Текст. IudiciumOptĭmum iudicium est placĭda conventio, facta vel ab ipsis, inter quos lis est, vel ab arbĭtro. Haec si non procēdit, veniunt in forum (olim iudicābant in foro, hodie in praetorio), cui praesĭdet iudex cum assessorĭbus. Dicographus vota calămo scribit. Actor accūsat reum et prodūcit testes contra illum. Reus excūsat se per advocātum, cui contradīcit actōris procurātor. Tum iudex sententiam pronuntiat absolvens insontem et sontem ad poenam vel mulctam vel supplicium. (I. Amos Comenius)
Слова для перекладу: iudicium, i n суд аctor, oris m позивач conventio, onis f згода reus, i m відповідач placidus, a, um спокійний, миролюбний accūso, āre 1 обвинувачувати quos – Acc. Plur. від qui котрий prodūco, ĕre 3 приводити ab ipsis самими testіs, іs m свідок optĭmus, a, um найкращий ille, illa, illud той, такий lis, litis f суперечка excūso, āre 1 захищати vel або per через procēdo, ĕre 3 виникати, відбуватися contradīcо, ĕre 3 заперечувати venio, ire 4 приходити procurātor, ōris m адвокат olim колись sententia, ae f тут: рішення iudico, āre 1 вирішувати, судити pronuntio, āre 1 оголошувати hodie зараз insons, ontis невинний praetorium, i n преторій sons, sontis винний praesĭdo, ĕre 3 головувати poena, ae f покарання iudex, icis m суддя mulcta (multa), ae f штраф assessor, oris m засідатель supplicium, i n кара, страта dicographus, i m секретар scribo, ĕre 3 писати votum, i n думка calămus, i m перо
Варіант № 6 I. Iustitia, ae f справедливість, exceptio, onis f ексцепція, виняток, arbiter, tri m суддя, reus, i m відповідач, mandatum, i n доручення, potestas, atis f влада. II. Forisfactura, ae f конфіскація, plenus, a, um повний – повна конфіскація; titulus, і m підстава, iustus, a, um законний – законна підстава; oppidum, i n містечко, novus, a, um новий – нове містечко. III. Scire знати, curāre піклуватися, nocēre шкодити, ducĕre вести, absolvĕre виправдовувати. IV. Duco, duci, ductum, ducĕre вести; moneo, monui, monuitum, monēre нагадувати, попереджати. V. 1. Uti, frui, abuti. 2. Testis unus – testis nullus. 3. Prior tempore potentior iure. 4. Obligatio est vinculum iuris. 5. Nemo debet bis puniri pro uno delicto. 6. Ius est ars boni et aequi. (Celsus). VI. Текст. De magistratibus RomanorumPrincipātus magistratuum Romae in manĭbus consŭlum est. Consŭles sunt magistrātus annui; consulĭbus sunt imperium et potestas. Item ordinarii magistrātus alii sunt. Praetor ius inter cives dicit. Quaestōres aerarium curant. Censor censum agit. Autem officium censōris est etiam peccāta civium contra bonos mores notāre atque senātum legĕre. Aedīles curam aedium, curam ludōrum, annōnae habent. Extraordinarii magistrātus Romae sunt dictātor, magister equĭtum, decemvĭri, tribūni milĭtum consulāri potestāte. Слова для перекладу:magistrātus, us m магістрат, посадова особа manus, us f рука, влада principātus, us m принципат, керуюча роль, панування item також consul, ŭlis m консул (вища посадова особа) imperium, i n вища влада potestas, ātis f сила ius dicere творити суд, здійснювати юрисдикцію annuus, a, um річний Romānus, a, um римський quaestor, ōris m квестор (фінансовий магістрат) alius, a, um інший praetor, ōris m претор (посадова особа, до відання якої належала юстиція) civis, is m, f громадянин, -ка censor, ōris m цензор aerarium, і n державна скарбниця curo, are 1 піклуватися census, us m ценз (податковий перепис населення) mos, moris m звичай ago, ĕre 3 здійснювати officium, i n обов’язок bonus, a, um гарний, порядний peccātum, i n провина noto, are 1 відзначати, таврувати atque і, а також lego, ĕre 3 збирати, обирати aedīlis, is m еділ cura, ae f турбота habeo, ēre 2 мати magister equĭtum начальник кінноти aedes, is f храм decemvĭr, i m децемвір, член колегії десяти ludus, i m гра, забава annōna, ae f річний урожай, продовольство tribūnus, i m трибун еxtraordinarius, a, um особливий, надзвичайний
Варіант № 7 I. Testamentum, i n заповіт, filius, i m син, testis, is m свідок, pecunia, ae f гроші, emptor, oris m покупець, causa, ae f справа. II. Tutela, ae f опіка, legitimus, a, um законний – законна опіка; privilegium, i n привілей, odiosus, a, um ненависний – ненависний привілей; matrimonium, i n шлюб, iustus, a, um законний – законний шлюб. III. Errāre помилятися, tangěre торкати, defenděre захищати, punire наказувати, temerāre плямувати. IV. Defendo, defendi, defensum, defendĕre захищати; aedifico, aedificavi, aedificatum, aedificāre будувати. V. 1. Ignorantia non est argumentum (Spinoza). 2. Furtum manifestum. Furtum nec manifestum. 3. Duo cum faciunt idem, non est idem. 4. Matrimonium cum manu. Matrimonium sine manu. 5. Par in parem non habet iurisdictionem. 6. Res iudicata pro veritate habetur. VI. Текст. De fontibus iuris RomaniIus popŭli Romāni constat ex legĭbus, plebiscītis, senātus consultis, constitutionĭbus princĭpum, edictis eōrum, responsis prudentium. Lex est, quod popŭlus iubet atque constituit. Plebiscītum est, quod plebs iubet atque constituit. Plebs autem a popŭlo eo distat, quod popŭli appellatiōne universi cives significantur; plebis autem appellatiōne cetĕri cives sine patriciis significantur. Senātus consultum est, quod senātus iubet atque constituit: idque legis vicem obtĭnet. Constitutio princĭpis est, quod imperātor decreto vel edicto vel epistŭla constituit. Edicta sunt praecepta eōrum, ius edicendi habent. Responsa prudentium sunt sententiae et opiniones eōrum, quibus permissum est iura condĕre. Слова для перекладу: fons, fontis m джерело ius, iuris n право Romānus, a, um римський consto, are 1 складатися lex, legis f закон plebiscītum, i n всенародне рішення consultum, i n постанова constitutio, ōnis f установлення, указ princeps, cĭpis m голова держави edictum, i n едикт eōrum їхні responsum, i n відповіді prudens, ntis розумний; юрист quod що popŭlus, i m народ iubeo, ēre 2 наказувати, призначати constituo, ĕre 3 встановлювати, затверджувати atque і, а також plebs, plebis f плебс eo distat тим відрізняється appellatio, ōnis f назва, звертання civis, is m, f громадянин, -ка universus, a, um загальний, весь signifĭco, are 1 позначати cetĕri, ae, a інші sine без idque тут: і цим legis vicem місце, значення закону obtineo, ere займати epistŭla, ae f лист vel або praeceptum, i n правило, розпорядження ius edicendi право давати розпорядження habeo, ēre 2 мати quibus permissum est яким дозволяється sententia, ae f тут: судження opinio, ōnis f думка condo, ĕre 3 засновувати, установлювати
Варіант № 8 I. Aqua, ae f вода, iurisdictio, onis f юрисдикція, libertinus, i m вільновідпущеник, officium, i n обов’язок, auditus, us m слух, species, ei f вид, ознака. II. Fundus, i m ділянка, proprius, a, um власний – власна ділянка; сulpa, ae f недбалість, latus, a, um тут: грубий – груба недбалість iudicium, i n суд, liber, libera, liberum вільний – вільний суд. III. Amāre кохати, permanēre перебувати, manēre залишати, impedire перешкоджати, repetĕre повертатися. IV. Amo, amavi, amatum, amare кохати; frango, fregi, fractum, frangĕre ламати. V. 1. Testis unus – testis nullus. 2. Sine provocatione. 3. Res quae usu consumantur. Res quae usu non consumantur. 4. Obligatio est vinculum iuris. 5. Manus patria potestas. 6. Duo cum faciunt idem, non est idem. VI. Текст. Ordines in Roma Romae liberi cives et servi sunt. Liberi cives in negotiis publicis tempus consumunt et in Foro congregantur, servі autum omnes difficiles labores faciunt. Etiam liberi cives non omnes inter se pares putantur. Nam eis, qui clarоs maiores habent, via ad omnes honores patet, nomen eis est patricii. Reliqua pars, quae nomen plebis habet: multi mercatores et opifices. Est apud Romanos quoque vetus mos, quo homines pauperes sibi inter nobiles patronos sumunt et eis se commendant. Patronus clientes suos in iudiciis defendere, praeterea cibo aut pecunia adiuvare debet. Est etiam inter liberos cives et servos descrimen in vestimentis. Nam servi modo tunicam, liberi super tunicam togam induunt. Toga insigne civis Romani putatur. Слова для перекладу: ordo, ordinis, m тут: прошарок civis, is m громадянин liber, ĕra, ĕrum вільний servus, i m раб tempus, ŏris n час publĭcus, a, um державний, суспільний negotium, ii n справа, заняття consumo, ĕre 3 витрачати congrego, are 1 збирати omnis, e увесь, всякий difficilis, e важкий labor, ōris m труд, праця puto, are 1 вважати facio, ĕre 3 робити, здійснювати eis, qui... ті, які... par, paris рівний, однаковий maior, oris тут: значніша людина pateo, ēre 2 бути відкритим honor, oris m честь, пошана via, ae f дорога quoque також reliquus, a, um інший, решта pars, partis f частина, решта mercator, oris m торговець, купець opifex, icis m ремісник vetus, eris давній, старий mos, moris m звичай pauper, eris бідний nobilis, e знатний, вельможній sumo, ĕre 3 брати, приймати commendo, are 1 доручати se commendare ввірятися, довірятися defendo, ĕre 3 захищати cibus, і m їжа, харч praeterea крім того adіŭvo, are 1 допомагати debeo, ēre 2 бути зобовязаним discrīmen, ĭnis n різниця vestimentum, і m одяг induo, ĕre 3 носити, вдягати. super зверху insigne, is n ознака
Варіант № 9I. Caput, capitis n голова, правоздатність, lingua, ae f мова, adversarius, i m супротивник, pretium, i n вартість, fructus, us m плід, дохід, mens, mentis f розум. II. Patria, ae f батьківщина, meus, a, um мій – моя батьківщина; populus, i m народ, liber, era, erum вільний – вільний народ; ager, agri m поле, publicus, a um громадський – громадське поле. III. Ridēre сміятися, bibĕre пити, interrogāre запитувати, providēre передбачати, reponĕre – відкладати. IV. Provideo, providi, provisum, providēre передбачати; сolo, colui, cultum, colĕre обробляти. V. 1. Ex delicto. Ex iusta causa. 2. Corpus iuris civilis. 3. Bis dat, qui cito dat. 4. Audiatur et altera pars 5. Cui bono? Cui prodest? 6. Nemo debet bis puniri pro uno delicto. VI. Текст. De oratoribus antiquis Multi sunt oratores Graecorum et Romanorum. Magnus orator Graecus Demosthenes erat. Clarae sunt Demosthenis orationes in Philippum, regem Macedonum, pro libertate patriae orationibus certabat. Frustra orationibus civitates Graeciae ad concordiam incitabat. Discordia civitatum libertatem Graeciae delevit. In numero clarorum oratorum Romanorum erat Marcus Tullius Cicero. Cicero orationibus suis multos viros defendebat. Non solum clarus orator, sed etiam scriptor egregius erat. Multa opera praeclari oratoris nobis nota sunt, exempli gratia: «De oratore», «De legibus», «De officiis» et cetera. Ciceroni res publica magnae curae erat. Adversarii Ciceronem exilio mittebant. Слова для перекладу: Nota bene! Усі дієслова в тексті вживані в Imperfectum indicativi activi (минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану). Його ознака – суфікс -ba- (-eba-). Наприклад: appellant – називають, appellabant – називали etc. erat, erant ІІІ особа однини і множини, минулий час недоконаного виду дієслова esse бути; orator, is m оратор multi, multae, multa багато Demosthenes, is m Демосфен (384 – 322 рр. до н. е.; знаменитий афінський оратор) magnus, a, um великий clarus, a, um славний, знаменитий rex, regis m цар libertas, ātis f свобода рatria, ae f батьківщина frustra марно certo, are 1 сперечатися, боротися concordia, ae f згода, едність incito, are 1 тут: спонукати delevit тут: зруйнувала suus, a, um свій egregius, a, um видатний vir, viri m муж, чоловік defendо, ĕre 3 захищати scriptor, oris m письменник opus, operis n тут: твip notus, a, um відомий nos ми lex, legis f закон de про officium, ii n обов’язок cura, ae f турбота adversarius, i m супротивник exilium, i n вигнання mitto, ĕre 3 відправляти Варіант № 10 I. Furtum, i n крадіжка, sensus, us m почуття, servitus, utis f рабство, сервітут, pactum, i n договір, persona, ae f особа, lex, legis f закон. II. Furtum, i n крадіжка, manifestus, a, um очевидний – очевидна крадіжка; malitia, ae f намір (злий), praecogitatus, a, um умисний – умисний намір; fundus, i m земельна ділянка; parvus, a um невеликий – невелика земельна ділянка. III. Commendāre доручати, respondēre відповідати, legĕre читати, збирати, parāre готувати, consentire погоджуватися. IV. Respondeo, respondi, responsum, respondēre відповідати; dono, donavi, donatum, donāre дарувати. V. 1. Vim vi repellere licet (Digesta). 2. Tres faciunt collegium. 3. Semel heres – semper heres. 4. Res iudicata pro veritate habetur. 5. Qui consuluntur. 6. Obligatio est vinculum iuris. VI. Текст.
De militibus Romanorum Magnus erat numerus militum Romanorum. Milites Romani aut pedites erant, aut equites. Arma utrorumque varia erant. Terra et mari copiae hostium a militibus Romanis superabantur. Clades Romanorum rarae erant. Nam magnus numerus civium Romanorum in armis erat. Multi milites in classe militabant. Romanis non solum naves longae cum turribus, sed etiam naves onerariae erant. Omnes naves Romanorum et per Tiberim, et trans maria currebant. In puppi navis gubernator sedebat et eam gubernabat. Naves Romanae in portu prope Romam, qui Ostia nominabatur, stationem habebant.
Слова для перекладу: NB! Усі дієслова в тексті вживані в Imperfectum indicativi activi (минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану). Його ознака – суфікс -ba- (-eba-). Наприклад: appellant – називають, appellabant – називали etc. erat, erant – ІІІ особа однини і множини, минулий час недоконаного виду дієслова esse бути magnus, a, um великий numĕrus, i m число, кількість Romānus, a, um римський pedes, itis m піхотинець eques, it is m вершник, кіннотник arma, orum n зброя, війна uterque, utraque, utrumque кожен varius, a, um різний terra, ae f земля mare, is n море hostis, is m ворог copia, ae f безліч, велика кількість supĕro, are 1 перемагати clades, is f поразка rarus, a um рідкісний civis, is m громадянин multi, multae, multa багато classis, is f клас, розряд, флот milito, are 1 служити, битися non solum не тільки navis, is f корабель turris, is f вежа onerarius, a, um вантажний omnis, e весь, усякий per, trans через curro, ĕre 3 бігти, спішити puppis, is f корма sedeo, ēre 2 сидіти guberno, are 1 правити, керувати prope біля, поблизу qui, quae, quod який nomino, are 1 називати habeo, ēre 2 мати, вважати statio, onis f стоянка, місце
|