Податкова система

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНГЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ

 

 

Кафедра фінансів, обліку і аудиту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації з виконання курсової роботи

з дисципліни «Податкова система»

 

для студентів 3 курсу

 

спеціальності  071 «Облік і оподаткування»

 

 

 

 

 

 

Розробник: к.е.н., доцент Костюнік О.В.

 

Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри  фінансів, обліку і аудиту

                                                                                                                                                             Протокол № ____ від «___»_____20__р.

 

Завідувач кафедри ________О. Гайдаржийська

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Відповідно до навчального плану спеціальності 071  «Облік і оподаткування» студенти виконують курсову роботу.

Курсова робота  є однією з ефективних форм самостійної роботи студентів. Вона підбиває підсумки опанування студентом теоретичного курсу й передбачає виконання індивідуального завдання.

Мета курсової роботи – допомогти студенту закріпити та поглибити здобуті теоретичні знання й сформовані в процесі вивчення дисципліни «Податкова система» практичні навички.

Виконання курсової роботи дає можливість студенту навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, аналізувати матеріали періодичних видань.

Виконання курсової роботи є важливим засобом формування логіки економічного мислення, а також поглиблення знань щодо змісту законів та закономірностей у сфері оподаткування.

Виконуючи курсову роботу, студент повинен:

 - поглибити і систематизувати теоретичні знання з дисципліни;

- закріпити основні поняття та терміни з досліджуваної теми;

- засвоїти основні положення нормативних і законодавчих актів.

 

2. КОРОТКІ ЗАГАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 

Пошук і добір необхідної літератури – один із першочергових кроків практичної реалізації поставлених завдань студентом під час підготовки роботи. Підбір і вивчення літератури студент починає відразу після вибору теми курсової роботи. Студент самостійно підбирає і вивчає літературу, орієнтуючись при цьому на рекомендований список літературних джерел.

У процесі пошуку літератури потрібно звертатись до найбільш пізніх робіт як вітчизняних, так і зарубіжних економістів. Самостійна робота передбачає систематичні консультації з науковим керівником, з яким потрібно погодити список літератури. Допомогу в доборі основної літератури надає студентові науковий керівник. Додаткову літературу студент обирає самостійно.

Підбираючи літературу за обраною тематикою курсової роботи, студент повинен дотримуватись визначеної послідовності. Насамперед варто опрацювати закони України, постанови Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, укази Президента та інші нормативно-правові акти. Потім підбирається матеріал, викладений у навчальних посібниках, підручниках, монографіях, газетах і журнальних статтях.

Студент повинен звернути особливу увагу на актуальність і новизну публікацій у періодичних виданнях, динаміку змін і доповнень до законодавчих актів. 

Після підбору літератури необхідної для написання курсової роботи студент може приступити до вивчення літературних джерел і їх систематизації. Процес вивчення літератури звичайно супроводжується складанням конспектів, характер яких визначається можливістю і формою використання досліджуваного матеріалу в курсовій роботі: виписки (цитати) з посиланнями на авторів, короткий виклад думок або фактів вільним стилем, характеристика прочитаного матеріалу. Такі конспекти студент повинен показувати науковому керівникові підчас проведення консультацій з метою поточного контролю за станом та послідовністю виконання курсової роботи.

Основну увагу в процесі написання курсової роботи потрібно приділити висвітленню власної думки автора у реферативному викладенню літературних джерел. Пряме копіювання літературних джерел не допускається, за винятком цитування окремих фраз будь-яких авторів. У цьому разі текст, який процитовано, потрібно взяти в лапки з обов’язковим посиланням на прізвище автора цитати, номера такого джерела в списку і номера сторінки. При цьому необхідно старатися, щоб курсова робота була єдиним цілим, а не уривками „чужих” текстів.

При складанні списку літератури потрібно вказати прізвище й ініціали автора, назву роботи, місце видання, видавництво, рік видання і кількість сторінок.

 

3. ВИХІДНІ ДАНІ

 

Визначення тем курсових робіт відбувається, як правило, з урахуванням наукових інтересів, які виявлені студентом у період навчання на попередніх курсах. Темою курсової роботи може бути одне з актуальних питань формування податкової системи, яке є недостатньо теоретично та методично опрацьованим або потребує розроблення новітніх теоретичних та методичних підходів, викликає зацікавленість практиків або є перспективним для подальшого наукового дослідження.

Тематику курсової роботи наведено в додатку А. Тему курсової роботи студент обирає самостійно, керуючись переліком тем, затвердженим кафедрою фінансів, обліку і аудиту (для студенті заочної форми тема дорівнює сумі трьох останніх цифр залікової книжки).

Рекомендована кафедрою тематика не обов'язково використовується як єдине джерело при виборі теми курсової роботи. Студент має право запропонувати на розгляд кафедри власну тему, попередньо узгодивши її з керівником. При цьому студент повинен написати заяву на ім’я завідувача кафедри фінансів, обліку і аудиту, в якій має вказати предмет дослідження, об’єкт, на практичних матеріалах якого може бути написана робота  та обґрунтувати причини, що зумовили вибір даної теми.

Зміна теми курсової роботи (у разі необхідності) здійснюється з дозволу завідувача кафедри за письмовою заявою студента та погодженням наукового керівника не пізніше одного місяця до закін­чення строку виконання курсової роботи.

Для складання плану курсової роботи рекомендується ознайо­митися з проблемами, вирішення яких передбачає тема дослідження; опрацювати спеціальну наукову літературу, статистичні дані, законо­давчі та нормативні документи, які послідовно і логічно розкривають визначену тему. План курсової роботи повинен бути розгорнутий та мати таку структуру: вступ, 3 пункти з підпунктами, висновки, список використаних джерел. У дод. Б наведено орієнтовні плани кількох тем курсових робіт.

Зміст розділів складає вирішення завдань, поставлених у курсовій роботі.

План повинен бути логічним, а його пункти та підпункти сприяти всебічному висвітленню обраної теми. Правильно побудо­ва­ний план слугує організуючим початком курсової роботи, допомагає систематизувати матеріал, забезпечує послідовність його викладення. При написанні план роботи може уточнюватися, вводитися нові пункти за рахунок зібраного матеріалу. Деякі розділи навпаки можуть скорочуватися. Зміни в плані слід погоджувати з керівником.

Разом із вибором теми визначається об’єкт, на матеріалах якого буде виконуватися робота.

Об’єктами дослідження можуть бути:

• Державна фіскальна служба;
• Контролюючі органи;
• суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи);
• підприємства, установи, організації, які виступають в якості платежів податків.

Діяльність об’єкта курсової роботи повинна створювати можли­вість інформаційного забезпечення дослідження обраної теми.

 

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота повинна бути логічно побудованою й мати характер цілісного й завершеного самостійного дослідження. Робота повинна мати чітку й логічну структуру, складовими частинами якої є вступ, основна частина,  висновки, список використаних джерел, додатки.

У вступі на 2–3 сторінках друкованого тексту наводиться обґрун­тування актуальності обраної теми, її теоретичне і практичне значен­ня, мета наукового дослідження, його завдання, предмет та об'єкт, основні джерела інформації й методи дослідження.

Якщо курсова робота виконувалася на матеріалах реальної фінансової установи чи організації, про це зазначається як про емпіричну базу дослідження.

Основна частина складається з 3 розділів з підрозділами.

Перший розділ курсової роботи має теоретичний характер. Теоре­тичне обґрунтування повинне визначати роль і місце досліджу­ваних явищ та процесів, розглядаються загальні теоретичні підходи до теми. Для якісного виконання курсової роботи необхідно зібрати у достатньо повному обсязі інформацію із законодавчих, нормативних документів, звітів організацій чи установ, які є базою дослідження, проаналізувати та узагальнити їх.

Теоретична частина курсової роботи виконується також з використанням матеріалів сучасних літературних джерел із досліджуваної проблеми (моно­графії, підруч­ники, опорні конспекти лекцій, навчальні посібники, наукові статті, матеріали конференцій, Інтернет-ресурси тощо), у тому числі інозем­них авторів.

Робота з відібраною літературою вимагає певної системи, яка передбачає детальне ознайомлення із відповідною темою програми дисципліни "Податкова система". Вививши відповідні розділи у рекомендованих навчальних посібниках, необхідно присту­пити до опрацювання нормативно-законодавчих актів, монографій, брошур, статей, що стосуються обраної теми.

Вивчаючи літературу, необхідно виписувати найбільш важливі відомості, визначення, доведення, точки зору, факти та інші дані, а також робити висновки з проблеми, яка відповідає підрозділу курсової роботи.

Конспектувати літературу краще не в зошиті, а на окремих аркушах, причому з одного його боку. Зміст записів на кожному аркуші повинен відповідати одному з питань теми, який відповідає підрозділу курсової роботи.

Зроблені записи слід згрупувати за окремими питаннями теми відповідно до плану курсової роботи. При цьому обов’язково заното­вувати повну назву відповідного інформаційного джерела.

Важливе значення має підбір і опрацювання фактичних даних. Показники необхідно відбирати не менше, ніж за останні три роки, аналізувати їх, зіставляти, узагальнювати, групувати у таблиці. З усіх фактів і цифр, які є у літературі, що вивчається, слід використовувати лише ті, які безпосередньо стосуються теми роботи. Таблиці повинні бути не громіздкими, а зручними та зрозумілими для огляду й аналізу. Також з таблицями пропонується використовувати графіки, рисунки, діаграми та схеми, що дозволять більш наочно ілюструвати процеси та закономірності, які розглядаються в роботі.

У першому розділі теоретично обґрунтовується проблема, що досліджується, розглядається її сутність, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета вивчення, методичні підходи тощо. Рекомендується ілюструвати текст схемами.

Обсяг першого пункту не повинен перевищувати 30% загально­го обсягу курсової роботи.

Другий розділ курсової роботи має аналітико-дослідницький ха­рактер. Забезпечуючи логічну послідовність дослідження, він повинен поєднати викладені теоретичні засади та вміння використовувати обрані методи дослідження і певний методичний інструментарій.

У цьому розділі розкривається сучасний стан предмета вивчення на обраному об’єкті дослідження; здійснюється аналіз та якісна оцінка факторів, що обумовили динаміку окремих показників на об’єкті дослідження.

Враховуючи сучасну інформатизацію та комп’ютеризацію, обов’язковим є використання у курсовій роботі сучасних інформа­цій­них технологій, прикладного програмного забезпечення. Усі аналітич­ні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми, схеми мають супроводжу­ва­тися тлумаченням та висновками, які дозволяють визна­чити сутність та стан явищ і процесів, що спостерігаються на об’єкті дослідження, розкрити їх особливості та тенденції розвитку. Джерелом інформації є податкова та управлінська звітність об’єкта дослідження, накази, розпорядження та первинні матеріали податкового обліку.

Обсяг другого розділу – у межах 30–35% загального обсягу курсової роботи.

Завданням рекомендаційного третього розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій щодо удосконалення предмета дослідження, його інформаційного, методичного та організаційного забезпечення із врахуванням результатів аналізу, здійсненого у другому пункті дослідження.

Цей розділ повинен містити пропозиції щодо вдосконалення діяльності об’єкта дослідження відповідно до напряму мети та завдань дослідження.

Обсяг третього розділу може становити до 25–30% загального обсягу курсової роботи.

Зміст питань відповідних пунктів курсової роботи має від­по­відати їх назві. Теоретичні положення слід пов’язувати з практич­ним станом досліджуваного питання. Наприкінці кожного пункту стисло – 2–3 речення – формулюються висновки.

Завершальним етапом написання курсової роботи є оформлення висновків, що містять узагальнену підсумкову оцінку проведеної роботи. У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в роботі. Висновки мають містити відповіді на всі завдання, поставлені у вступі. Все це дасть змогу автору засвідчити у висновках, що досягнуто із сформульованої у вступі мети. Варто наголосити на окремих важливих здобутих результатах, обґрунтувати їх достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання. Необхідно зазначити, що висновки потрібно викладати стисло і лаконічно.

Обсяг висновків не повинен перевищувати 4–5 сторінок.

За необхідності формують додатки до курсової роботи.  Додатки містять різний за змістом допоміжний матеріал, який має додаткове, довідкове значення, але необхідний для повного висвітлення теми дослідження (таблиці допоміжних цифрових даних, документація підприємств, ілюстрації допоміжного характеру).

 

5. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсову роботу друкують машинописним способом або на комп’ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4. Для написання роботи рекомендовано використовувати текстовий редактор MS Word, шрифт Times New Roman Cyr, розмір 14 пунктів, міжрядковий інтервал – 1,5.

Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий - 25 мм, правий - 10 мм, верхній та нижній - 20 мм.

У викладі матеріалу важливо дотримуватись принципу пропорційності, який полягає в дотриманні пропорцій між обсягами окремих частин роботи. Рекомендований обсяг курсової роботи – 30-40 сторінок формату А4.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами симетрично до тексту посередині. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Виклад матеріалу автор здійснює використовуючи займенник “ми” та його похідні. Це характеризує комплексний підхід до вирішення проблеми та дає змогу відобразити власну думку як позицію певної групи вчених чи наукової школи.

Нумерацію сторінок, розділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Титульний лист курсової роботи, титульний лист додатків, зміст, додатки та список використаних джерел не нумеруються, однак враховуються до загальної нумерації сторінок роботи. Інші сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання.

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело.

Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел, які мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в роботі. Посилання в тексті роботи на джерела роблять згідно з їхнім переліком у квадратних дужках, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Приклад оформлення посилання на використане джерело:

Податкова система — це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку.. [16, с.18].

На всі таблиці та рисунки повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» і «рисунок» пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2», «…рис.2.2». У повторних посиланнях вживають скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список - одна з суттєвих частин курсової роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів (найзручніший та рекомендований для використання студентами) або заголовків.

Для написання курсової роботи бажано використати не менше 15 джерел літератури.

Приклад оформлення списку використаних джерел наведений у Додатку В.

Додатки оформляють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках. Додатки розміщують у порядку появи посилань у тексті роботи. Їм дають заголовки, надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток____»і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) - перша формула додатка А.

 

6. ПОРЯДОК захистУ курсової роботи

 

 

Зброшурований рукопис завершеної курсової роботи, підписаної студентом, подається на кафедру. Робота реєструється на кафедрі і передається викладачу для перевірки та прийняття рішення про її допуск до захисту.

Захист курсової роботи відбувається перед комісією, в склад якої входять викладачі даної кафедри

Під час підготовки до захисту студент має підготувати стислу доповідь щодо курсової роботи і, за необхідності, наочні матеріали (4-6 сторінок із найважливішими ілюстративними матеріалами).

Обсяг тексту доповіді має відповідати 5 хвилинам виступу. В ній необхідно відобразити: обґрунтування актуальності теми, мету і завдання роботи, основні результати аналізу матеріалів діючого підприємства і творчі розробки автора, елементи наукової новизни. Особливе місце має бути відведене висновкам, пропозиціям (рекомендаціям) та оцінці їх ефективності.

Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

Студент стисло доповідає комісії сутність проведеного дослідження, дає оцінку отриманим результатам, ілюструючи доповідь посиланнями на наочні матеріали.

Під час захисту курсової роботи члени комісії, присутні на захисті викладачі, спеціалісти, студенти можуть задавати студентові запитання щодо змісту роботи. Відповіді студента мають бути короткими, змістовними, конкретними та аргументованими.

Після відповіді студента на запитання він має можливість відповісти на всі зауваження рецензента.

За результатами захисту курсової роботи на закритому засіданні комісії приймається рішення щодо оцінки захисту і роботи (враховуючи рівень виконання роботи, виправлення відповідно до зауважень рецензента, зміст доповіді, відповіді на поставленні запитання).

Студент, який отримав на захисті курсової роботи незадовільну оцінку, має можливість протягом певного часу повторно провести захист курсової роботи. Повторно курсова робота виконується за наявності заяви студента про допуск до захисту, дозволу декана факультету. На вимогу викладача чи студента тема курсової роботи може бути змінена, або в межах тієї ж теми матеріали роботи студент зобов'язаний суттєво оновити і доповнити.

 

7. ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Для оцінювання виконаної курсової роботи доцільно керуватись такими критеріями:

• актуальність теми дослідження та відповідність змісту роботи темі дослідження;
• методично-теоретичний рівень курсової роботи;
• використання в роботі практичного матеріалу суб'єктів господарювання;
• уміння професійно викладати матеріал, застосовуючи сучасну економічну термінологію, робити правильні висновки, на їх основі стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних фраз, мовних штампів, стилістичних і граматичних помилок, бездоказових стверджень, повторень, невиправданого збільшення обсягу роботи за рахунок другорядного матеріалу;
• відображення нових законодавчих, нормативних актів, указів, постанов, рішень Верховної Ради, уряду України і Національного банку України щодо вдосконаленню питань обліку;
• творчий підхід виконавця роботи, його вміння неординарно мислити, новаторські підходити до вирішення тих проблем, які стосуються теми дослідження;
• загальний вигляд виконаної роботи (відповідність вимоги щодо оформлення, обсягу, акуратності, грамотності тощо);
• при опрацюванні роботи доцільно також урахувати думку наукового керівника.

Курсова робота оцінюється за стобальною шкалою у такій відповідності:

 

Система оцінювання за університетською, національною та шкалою ЕКТС

Шкали оцінювання
університетська	національна		шкала ЕКТС
90 – 100	5	відмінно	А
80 – 89	4	добре	В
70 – 79			С
60 – 69	3	задовільно	D
50 – 59			E
26 – 49	2	незадовільно (з можливістю повторного складання)	FX
1 – 25		незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)	F

 

За результатом захисту курсової роботи виставляються оцінки:

• “відмінно” – при дотриманні всіх вимог до написання роботи, вільному володінні опрацьованим матеріалом, глибокому розумінні проблем, поставлених у роботі, вмінні робити висновки та без зауважень виконувати практичні виробничі завдання.
• “добре” – при повному використанні рекомендованої літератури та практичного матеріалу. Допущені незначні помилки в оформленні, не досить глибоке розуміння окремих питань роботи при захисті.
• “задовільно” – при неповному розкритті теми роботи, відсутності практичного матеріалу, неправильно зроблених висновках. Допущені помилки в оформленні, неповне розуміння теми роботи при її захисті.
• “незадовільно” – тему не розкрито, не використано практичний матеріал, немає зв'язку теорії з практикою, робота без висновків, оформлена з порушенням вимог. Брак знань та практичних навичок з основних питань теми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

1. Податки в системі державного регулювання соціально-економічного розвитку суспільства
2. Сутність, принципи і напрямки податкової політики держави.
3. Податкова система України: історія та проблеми становлення.
4. Податки на споживання та їх роль у податковій системі України
5. Прибуткове оподаткування: становлення та розвиток
6. Прибуткове оподаткування в системі державного регулювання економіки
7. Податки на споживання, доходи та майно: співвідношення та взаємозв’язок
8. Податок на додану вартість: становлення і розвиток в Україні.
9. Теоретичні та практичні основи функціонування  податку  на додану вартість в Україні.
10. Податок на додану вартість: проблеми справляння та напрями вдосконалення.
11. Податок на додану вартість та його вплив на зовнішньоекономічну діяльність.
12. Бюджетне відшкодування податку на додану вартість та його вплив на формування доходів бюджету.
13. Податок на додану вартість в Україні та країнах Європейського союзу.
14. Акцизний податок: проблеми становлення та розвитку в Україні.
15. Акцизне оподаткування в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку.
16. Особливості оподаткування специфічними акцизами алкогольної та тютюнової  продукції
17. Оподаткування прибутку підприємств: проблеми становлення та розвитку в Україні
18. Податок на прибуток підприємств і його роль в формуванні доходів бюджету
19. Податок на прибуток підприємств: проблеми вдосконалення механізму справляння
20. Податок на прибуток підприємств в системі оподаткування юридичних осіб
21. Податок на доходи фізичних осіб: проблеми становлення і розвитку
22. Податок на  доходи фізичних осіб в системі прибуткового оподаткування
23. Податок на доходи фізичних осіб: напрями вдосконалення
24. Оподаткування доходів від різних видів діяльності: проблеми теорії та практики
25. Бюджетне і соціальне значення податку на доходи фізичних осіб
26. Оподаткування малого бізнесу: проблеми та шляхи вирішення
27. Становлення та розвиток спрощеної системи оподаткування в Україні
28. Спрощена система оподаткування та її роль у розвитку малого бізнесу
29. Місцеві податки та збори,  в системі доходів місцевих бюджетів
30. Місцеві податки та збори,  їх роль в податковій системі України
31. Податкова політика і економічне зростання
32. Особливості оподаткування туристичної діяльності
33. Традиційна та спрощена системи оподаткування: проблеми та перспективи розвитку
34. Майнове оподаткування: сучасний стан та перспективи розвитку
35. Оподаткування банків в Україні: напрями удосконалення
36. Оподаткування експортно-імпортних операцій в Україні
37. Економічне та соціальне значення екологічного податку
38. Екологічне оподаткування в Україні
39. Податкове навантаження на економіку  України та  розвинених країн  світу
40. Система податкових пільг в Україні: недоліки та напрями удосконалення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

ЗРАЗКИ ПЛАНІВ КУРСОВИХ РОБІТ

 

Тема: Податок на  доходи фізичних осіб в системі прибуткового оподаткування

 

План

Вступ.

Розділ 1. Податок з доходів фізичних осіб – одна із основних форм  прямого оподаткування.

1. Місце податку з доходів фізичних осіб у доходах держави.
2. Історичні аспекти та міжнародна практика оподаткування доходів фізичних осіб.

Розділ 2. Сучасна система оподаткування доходів громадян.

2.1. Особливості оподаткування окремих видів доходів.

1. Податкові соціальні пільги.

Розділ 3. Напрями вдосконалення оподаткування доходів фізичних  осіб в Україні.

Висновки.

Література.

Додатки.

 

Тема: Податки в системі державного регулювання соціально-економічного розвитку суспільства.

 

План

Вступ.

Розділ 1. Податкове регулювання – складова державного регулювання  економіки.

1. Податки як регулятор соціально-економічного розвитку.
2. Основні елементи податкового регулювання.

Розділ 2.  Регулювання соціально-економічного розвитку шляхом  застосування основних видів податків.

2.1. Прямі податки у регулюванні діяльності суб'єктів госпо­дарювання та фізичних осіб.

2.2. Регулююча функція непрямих форм оподаткування.

Розділ 3. Напрями удосконалення податкового регулювання в Україні.

3.1. Ефективність застосування податків у регулюванні соціаль­но-економічного розвитку суспільства в зарубіжних країнах.

1. Зменшення податкового навантаження на юридичних та

фізичних осіб в Україні.

Висновки.

Література.

Додатки.

Тема: Місцеві податки і збори  системі доходів місцевих бюджетів

План

 

Вступ

Розділ 1. Теоретико–правові засади справляння місцевих податків і зборів в Україні

1.1.  Економіко–правові засади функціонування місцевих податків і зборів.

1.2.  Роль місцевих податків і зборів у наповненні місцевих бюджетів.

Розділ 2. Функціонування місцевих податків і зборів в умовах самоврядування  

2.1.  Механізм справляння місцевих податків і зборів в Україні.

2.2.  Аналіз надходжень місцевих податків та зборів до місцевих бюджетів.

Розділ 3. Проблеми та шляхи вдосконалення місцевого оподаткування

3.1.  Зарубіжний досвід місцевого оподаткування.  

3.2.  Вдосконалення адміністрування місцевих податків і зборів.

Висновки.

Література.

Додатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК В

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ

 

Кафедра фінансів, обліку і аудиту

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни “ПОДАТКОВА СИСТЕМА”

на тему ______________________

 

 

 

 

 

Виконав: студент ___________________,

 _____курсу, ______ група

спеціальність______

№ залікової книжки _________________

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-20__ р.