|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Управління ресурсами підприємства
Управління ресурсами підприємстваДата публикации: 15.07.2019 13:51
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет економіки та управління Кафедра економіки та підприємництва
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«___» ___________ 20__ р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
Управління ресурсами підприємства назва навчальної дисципліни
Київ – 2018
Розробник(и): Шевчук Н. В., кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та підприємництва, natalykneu@ukr.net Терентьєва О.В., кандидат економічних наук, доцент, кафедри економіки та підприємництва, alena_rosolova@ukr.net __________________________________________________________________ вказати авторів: ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посада, кафедра, e-mail викладача
© Шевчук Н. В., Терентьєва О.В. 2018 © КНЕУ, 2018
Навчальна дисципліна «Управління ресурсами підприємства» є однією із складових комплексної підготовки фахівців магістерського рівня галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 051 «Економіка». Анотація навчальної дисципліни: Місце дисципліни серед навчальних курсів професійної підготовки магістра зі спеціальності «Економіка підприємства» визначається її змістом та орієнтацією на професійні компетенції майбутнього фахівця. Дисципліна вивчається при отриманні повної вищої освіти. Отримані в процесі вивчення даної дисципліни знання стосовно основних принципів і методів управління ресурсами підприємством, понятійно-категоріального апарату, основних моделей і методів розробки та реалізації управлінських рішень щодо формування та ефективного використання ресурсів у конкретних умовах реального підприємства мають стати важливою конкурентною перевагою у подальшій професійній діяльності здобувача ступеня магістерського рівня. Це також має стати підґрунтям у плідній співпраці випускників університету з фахівцями з економіки підприємств у вирішенні складних проблем у сфері економіки та підприємництва. Міждисциплінарні зв’язки дисципліни «Управління ресурсами підприємства» визначаються особливостями підготовки магістрів зі спеціальності «051 Економіка». Вона ґрунтується на логіці теоретичного і методичного фундаменту організації ведення бізнесу, а також методологічних положеннях суміжних економічних дисциплін, зокрема економіки підприємства, стратегії підприємства, фінансового менеджменту, обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків, інш. Мета дисципліни полягає у формуванні комплексу знань і вмінь з теорії та методології ефективного управління ресурсами підприємством з метою забезпечення його конкурентоспроможності за сучасних умов діяльності. Завдання (навчальні цілі) дисципліни.
Предметом дисципліни «Управління ресурсами підприємства» є теоретичні, методичні і прикладні аспекти оцінювання та забезпечення ефективності та результативності управління ресурсами підприємства.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми «Економіка підприємства». Інформація про компетентності та відповідні їм програмні результати навчання за освітньою програмою та результати навчання за дисципліною подано у табл. 1. Таблиця 1 Матриця компетентностей та програмних результатів навчання,
Матриця відповідності компетентностей результатам навчання за дисципліною «Управління ресурсами підприємства» представлена в табл. 2. Таблиця 2 Матриця відповідності компетентностей результатам навчання за дисципліною
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ТЕМА 1. РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА: ВИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ Трансформація сутності та змістовного наповнення ресурсів в економічній теорії. Еволюція та ідентифікація поняття «ресурси» в економічній теорії. Взаємовплив марксистської, класичної, неокласичної економічних теорій на сучасне тлумачення ресурсів. Характеристика основних факторів виробництва в сучасній економічній теорії. Теорія якісної неоднорідності ресурсів. Ресурсна концепція в стратегічному менеджменті. Місце, роль і новизна ресурсної концепції в теорії стратегічного управління. Інтелектуальні коріння ресурсної концепції. Основні терміни ресурсної концепції стратегічного менеджменту. Систематизація ресурсів підприємства. Характеристика ресурсів підприємства на наступними класифікаційними ознаками: за участю в процесі виробництва; за економічним змістом; за роллю в діяльності підприємства; за можливістю відображення; за специфікою формування цінності; за існуванням у часі; за можливістю відтворення; за джерелами формування, за характером організації та регулювання. Характеристика ресурсів як об’єкту управління. Взаємозв’язок понять «ресурс», «резерв», «запас». Розкриття логіки співвідношення ресурсів та факторів виробництва. Ознаки ресурсів як об’єкту управління.
ТЕМА 2. РЕСУРСНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЯК ОСНОВА ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ Система наукових поглядів на ресурсне забезпечення діяльності підприємства. Діалектична єдність матеріальної та ідеальної природи ресурсу. Ключові відмінності специфічного ресурсу «знання» від ресурсів традиційних. Розмежування понять «ресурси» та «фактори» виробництва. Роль ринку в розподілі та перерозподілі ресурсів. Систематизація наукових поглядів на ресурсне забезпечення діяльності підприємства. Етапи розвитку ресурсної концепції. Ресурсні асиметрії як основа конкурентних переваг підприємства. Ринковий, ресурсний та синтетичний підходи в сучасній теорії ресурсного забезпечення. Принципи ресурсного забезпечення діяльності підприємства. Принципи мінімізації витрат та максимізації вигод як основа класичної теорії управління підприємством. Співвідношення понять «ресурси» та «витрати». Вартісна, матеріальна та нематеріальна форма ресурсів. Принцип мінімізації як основа управління ресурсами у вартісній формі, оптимізації – у матеріальній і максимізації – у нематеріальній. Трирівневе забезпечення раціоналізації потреби підприємства в ресурсах. Процесне управління ресурсним забезпеченням діяльності підприємства. Процесне управління і управління за функціями: взаємозв’язок наукових підходів. Ідентифікація та визначення послідовності / взаємодії бізнес-процесів. Бізнес-процеси як напрямки ресурсного забезпечення діяльності підприємства. Взаємопов’язаність пріоритетної форми ресурсу (нематеріальна, вартісна, матеріальна) та стадії бізнес-циклу діяльності підприємства. Цикл взаємоперетворення форм ресурсу та циклічність ресурсного забезпечення діяльності підприємства. Ресурсне забезпечення як комплекс заходів: пошук, преференція, композиція, ротація, модифікація та використання ресурсів. Тривимірна модель ресурсного забезпечення діяльності підприємства, що характеризується системою координат: R(ресурси), Z(заходи), P (процеси). Механізм ресурсних трансформацій в процесі діяльності підприємства. Циклічність зміни пріоритетної форми ресурсу як основа механізму використання результатів попередньої діяльності в якості ресурсів розвитку підприємства. Механізм ресурсних трансформацій в точках зміни пріоритетної форми ресурсу, що передбачає оцінку: 1)результативності попереднього етапу бізнес-циклу, 2) ресурсної потреби наступного етапу, 3)придатності результатів попереднього етапу для використання в якості ресурсів наступного та/або потреби залучення ресурсів ззовні. Показник «ресурсопридатність результату» (РПР). Оцінювання ресурсопридатності результатів на різних етапах бізнес – циклу. Управлінські рішення, які приймаються в разі виходу показника РПР з області припустимих значень.
ТЕМА 3. ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ТА ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ Базові положення теорії управління традиційними ресурсами підприємства. Специфічні відмінності традиційних та стратегічних ресурсів підприємства. Підходи до класифікації традиційних ресурсів як об’єкту управління: матеріальні, трудові, фінансові. Основні принципи управління традиційними ресурсами: структурні (оптимізація структури ресурсів, структурно-компонентна відповідність, збалансованість); якісні (оптимізація відтворення та використання, комплексність та взаємопов’язаність у використанні, цільова та стратегічна спрямованість). Особливості управління матеріальними ресурсами підприємства. Задачі управління матеріальними ресурсами підприємства: технологічний, ресурсний, інфраструктурний, інноваційний, інвестиційний, логістичний аспекти. Специфіка управління матеріальними ресурсами на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях. Ключові аспекти системи управління матеріальними ресурсами на засадах контролінгу, логістики та реінжинірингу бізнес-процесів. Сучасні тенденції в управлінні трудовими ресурсами підприємства. Стратегічні аспекти управління трудовими ресурсами, їх характеристика та зміст. Поточне управління трудовими ресурсами: мета, завдання, етапи, функції та принципи. Організація професійного розвитку. Сучасні підходи до мотивації персоналу. Формування мотиваційного профілю. Методи оцінювання рівня компетенцій працівників.
ТЕМА 4. ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ Фінансові ресурси як об’єкт управління. Функції суб’єкта управління в аспекті формування та використання фінансових ресурсів підприємства. Основні завдання фінансової стратегії. Етапи та елементи механізму управління фінансовими ресурсами підприємства: обґрунтування цільових показників управління фінансовими ресурсами за періодами його реалізації; розроблення управлінських рішень за окремими аспектами фінансової діяльності; обґрунтування організаційно-економічних заходів щодо забезпечення реалізації управління фінансовими ресурсами; оцінювання ефективності системи управління фінансовими ресурсами. Цільова спрямованість та зміст фінансового планування. Моделі управління грошовими коштами підприємства. Мета та етапи процесу управління грошовими коштами. Розроблення концепції та базових параметрів управління грошовими коштами. Цільові параметри управління грошовими коштами. Модель ВАТ (Baumol-Allais-Tobin) для потреб планування залишку грошових коштів. Зміст управління залишком грошових коштів за моделлю Міллера-Орра та за моделлю Стоуна. Типові кількісні орієнтири коригування залишку грошових активів підприємства. Політика управління фінансовими інвестиціями підприємства. Основні завдання, принципи та етапи управління фінансовими інвестиціями. Типи управління фінансовими інвестиціями. Формування портфелю фінансових інвестицій підприємства, його види. Варіативність розміщення капіталу у різні види фінансових інструментів. Практика управління дебіторською заборгованістю. Характеристика основних етапів системи управління дебіторською заборгованістю. Формування кредитної політики підприємства, її типи. Обсяги і джерела фінансування дебіторської заборгованості. Ідентифікація вимог до потенційних покупців. Напрями діагностики та групування покупців за рівнем кредитоспроможності. Способи коригування обсягів дебіторської заборгованості підприємства: рефінансування, облік векселів, факторинг, форфейтинг, спонтанне рефінансування. Оптимізація обсягу дебіторської заборгованості. Політика управління кредиторською заборгованістю. Основні завдання політики управління кредиторською заборгованістю за ступенем конкретизації та часовими ознаками. Моделі фінансування поточних активів: ідеальна, агресивна, компромісна, консервативна. Визначення джерел погашення короткострокових фінансових зобов'язань підприємства.
ТЕМА 5. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ РЕСУРСИ: ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Характеристика інтелектуальних ресурсів та їх взаємозв’язок зі спорідненими економічними категоріями. Сутність категорій «нематеріальні активи», «інтелектуальна власність», «інтелектуальний капітал», «інтелектуальні ресурси». Взаємозв’язок та відмітні риси категорій та сфери їх використання. Характеристика знань та інформації як основи інтелектуальних продуктів. Систематизація інтелектуальних ресурсів підприємства. Основні складові інтелектуальних ресурсів. Сутність процесу систематизації інтелектуальних ресурсів та їх видова структура. Класифікація елементів інтелектуальних ресурсів. Ідентифікація інтелектуальних ресурсів підприємства. Критерії ідентифікації інтелектуальних ресурсів. Характеристика і логіка побудови дерева інтелектуальних ресурсів. Ресурсний портфель: основні компоненти за окремими рівнями та їх взаємозв’язок. Логіка процесу трансформації інтелектуальних ресурсів.
ТЕМА 6. ОЦІНЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА Цілі та методи оцінювання інтелектуальних ресурсів підприємства. Характеристика основних цілей оцінювання інтелектуальних ресурсів. Порівняльна характеристика методів оцінювання інтелектуального капіталу підприємства та передумов їх практичного використання: прямого вимірювання, капіталізації, віддачі активів, метод SC, інш. Практики оцінювання інтелектуальних ресурсів підприємства. Приклади систем оцінювання інтелектуального капіталу (його структурних елементів) реальними вітчизняними та іноземними компаніями.
ТЕМА 7. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ Особливості та складові функціональної підсистеми управління інтелектуальними ресурсами підприємства. Характеристика управління інтелектуальними ресурсами на макрорівні. Рівні, функції та етапи управління інтелектуальними ресурсами. Характеристика функціональної підсистеми інтелектуальних ресурсів та їх оцінювання. Оцінювання інтелектуальних ресурсів. Систематизація цілей оцінювання інтелектуальних ресурсів. Методи прямого виміру інтелектуального капіталу, методи ринкової капіталізації, методи віддачі на активи, методи підрахунку показників. Експертні та графічні підходи до оцінювання інтелектуальних ресурсів. Проблеми використання методів оцінювання інтелектуальних ресурсів. Міжнародний досвід управління інтелектуальними ресурсами компанії. Сутнісна характеристика зарубіжного досвіду управління інтелектуальними ресурсами. Особливості японської та датської системи управління. Система MERITUM: сутність, складові та ефективність застосування.
ТЕМА 8. СТРАТЕГІЧНІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА: ЗМІСТ, ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА Еволюція ресурсних концепцій у сучасній теорії стратегічного управління. Порівняльна характеристика теорії галузевої конкуренції, ресурсної теорії та теорії ресурсних переваг. Визначення рікардіанської та шумпетеріанської ренти. Економічна характеристика стратегічних ресурсів підприємства. Порівняльна характеристика стратегічних і традиційних ресурсів. Властивості стратегічних ресурсів підприємства. Інновація цінності та її практична реалізація. Взаємозв’язок стратегічних ресурсів та їх економічних похідних. Побудова карти стратегічних ресурсів. Економічна характеристика активів, компетенцій, організаційних здатностей, та організаційних рутин. Класифікація компетенцій та побудова «дерева» компетенцій. Види організаційних здатностей: динамічні та статичні здатності.
ТЕМА 9. ЗНАННЯ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РЕСУРС ПІДПРИЄМСТВА Економічна природа знання в організації. Поняття «знання організації»: трактування з позицій ресурсного підходу. Взаємозалежність та взаємообумовленість інформації, даних, знань та мудрості в організації. Види знання: явне та неявне. Роль організаційного знання у набутті підприємством конкурентних переваг. Методичні підходи до оцінки знань як ресурсу підприємства. Система наукових поглядів на оцінку ресурсу «знання». Модель скринінгу ідей «Лійка» Уілрайта-Кларка. Методика експертних оцінок з ранжируванням або визначенням вагомості оцінюваних параметрів. Оцінки ідей на основі концепції Co-creation. Методи опосередкованої оцінки ресурсу «знання». Методи прямої оцінки знання як нематеріального активу. Методи безпосередньої вартісної оцінки ресурсу «знання». Ресурсоутворююча функція знань підприємства в сучасному бізнес-середовищі. Сутнісна характеристика «знаннєвої організації», «адаптивної професійної підприємницької організації». Систематизація організацій, що входять до «знаннєвого формату». Механізм створення цінності знаннєвими організаціями.
ТЕМА 10. ТЕХНОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА Сучасні методи аналізу стратегічних ресурсів підприємства. Технологія VRIO-аналізу підприємства. Особливості побудови «дерева» стратегічних ресурсів. Прикладні аспекти аналізу стратегічних ресурсів та аналіз ланцюжка створення цінності. Особливості управління стратегічними ресурсами. Ресурсна концепція формування конкурентних переваг у системі «ресурси – поведінка – результат». Основні напрямки управління різними за рівнем стратегічного статусу групами ресурсів: ефективна концентрація (акумуляція) ресурсів; підтримка оптимального рівня накопичення ресурсів із стратегічним статусом; доповнення ресурсів одного стратегічного статусу ресурсами іншої категорії; збереження і захист ресурсів із високим стратегічним статусом; скорочення тривалості періоду відтворення ресурсів із низьким рівнем стратегічного статусу. Менеджмент знань як управлінська технологія. Сутність та зміст управління знаннями на підприємстві. Найпоширеніші дефініції менеджменту знань. Два аспекти управління знаннями: інформаційно-технічний та управлінський. Система управління знаннями в організації: визначення та роль у набутті підприємством конкурентних переваг. Методи управління знаннями підприємства.
ТЕМА 11. РЕСУРСНИЙ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ Сутність ресурсного ризик-менеджменту та його рівні. Характеристика ресурсних ризиків та їх види. Визначення ресурсного ризик-менеджменту та його особливості. Характеристика тактичного та стратегічного рівнів ризик-менеджменту. Формування стратегії ресурсного ризик-менеджменту. Організація впровадження та функціонування ресурсного ризик-менеджменту. Інтегрований ризик-менеджмент та його структура. Основні причини запровадження ризик-менеджменту. Динамічна концепція ресурсного ризик-менеджменту. Особливості організації системи ресурсного ризик-менеджменту. Принципи побудови функціональних структур управління ризиками на підприємстві. Кадровий склад систем ризик-менеджменту. Функції та значення ресурсного ризик-менеджменту на підприємстві. Переваги ресурсного ризик-менеджменту. Етапи ресурсного ризик-менеджменту. Ідентифікація ресурсних ризиків. Ідентифікація ризиків втрати стратегічних ресурсів. Види ресурсних втрат та їх характеристика. Процес ідентифікації ризиків фінансових ресурсів. Ризики постачання ресурсів та причини їх виникнення. Ідентифікація інноваційних ресурсних ризиків. Оцінювання ресурсних ризиків. Якісний аналіз ресурсних ризиків та його методи. Визначення та характеристика зон ризику. Кількісне оцінювання ризику та його показники. Метоли кількісного аналізу ресурсних ризиків. Особливості оцінювання ризиків інвестиційних ресурсів. Моделі врахування ризику у величині норми дисконту. Методичні основи побудови матриці «Імовірність-Втрати». Методи регулювання впливу ризику. Характеристика методів управляння ризиками та їх класифікація. Особливості процесу уникнення ресурсного ризику. Основні методи зниження впливу ризику. Диверсифікація ризиків та її види. Особливості процесу страхування ризиків. Основні форми внутрішнього страхування на підприємстві. Переваги та недоліки хеджування як інструменту зниження ризику. Фінансова інженерія та її ефективність. Особливості управління стратегічними ресурсними ризиками
ТЕМА 12. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА Логіка взаємозв’язку результативності та ефективності управління ресурсами підприємства. Логіка визначення понять: «результативність», «ефективність». Характеристика концептуальної відмінності між даними поняттями. Критерії визначення результативності управління ресурсами. Логіка процесу формування результатів в процесі менеджменту ресурсів підприємства. Традиційні підходи до визначення ефективності формування та використання ресурсів підприємства. Базові положення визначення ефективності формування та використання ресурсів підприємства. Систематизація показників оцінювання ефективності використання фінансових, матеріальних, трудових ресурсів. Недоліки використання традиційних підходів до діагностування стану ресурсів підприємства. Логістичні аспекти ефективності управління ресурсами підприємства. Розвиток логістичного підходу до управління ресурсопотоками підприємства. Логіка побудови логістичного підходу в контексті визначення результативності управління ресурсами. Особливості руху матеріальних, фінансових та інформаційних потоків та особливості їх оцінювання. Ефективність управління капіталом як економічним ресурсом підприємства. Характеристика здатності капіталу створювати цінність в процесі ресурсного забезпечення бізнесу. Розвиток теорії структури капіталу та її вплив на прийняття рішень щодо формування оптимальної структури джерел фінансування ресурсів. Аргументація вибору результату функціонування капіталу в контексті сучасних концепцій розвитку фінансового менеджменту. Показники оцінювання результативності управління формуванням та функціонуванням капіталу підприємств. Капіталізація в системі менеджменту ресурсів підприємства. Зміст капіталізації в контексті менеджменту ресурсів підприємства. Основні положення вартісної та ресурсної концепції в розвитку теорії капіталізації. Управлінські аспекти капіталізації та механізм їх реалізації. Характеристика капіталізації як результату ефективного управління ресурсами підприємства.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. Карта навчальної роботи студента
КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової/вибіркової/факультативної)___________вибіркова__________ для студентів освітньої програми / спеціалізації ____Економіка підприємства__ ___денна_____форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Загальні положення Основною складовою навчального процесу є систематичний, комплексний контроль і оцінювання якості набутих знань, умінь та практичних навичок студентів відповідно до вимог державних стандартів освіти й загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS). Визначення рівня знань і оцінювання повноти навичок студентів з дисципліни «Управління ресурсами підприємства» за навчальним планом спеціальності «051 Економіка» спеціалізації «Економіка підприємства» здійснюється на основі результатів поточного контролю знань . Об’єктом оцінювання знань і навичок студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряться відповідно під час поточного контролю. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння викладеного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацювати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація). Завданням контролю (заліку) є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо. Загальне оцінювання знань і навичок з дисципліни здійснюється за 100-бальною шкалою на основі суми результатів поточного контролю.
Порядок і критерії поточного оцінювання знань з дисципліни . Поточний контроль на денній формі здійснюється під час семінарських і практичних занять, в процесі розгляду програмних питань у формах обговорення студентами актуальних питань дисципліни, теоретичного тестування, аналізу ситуацій, оцінювання результатів їх самостійної роботи та виконання індивідуальних завдань. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначає викладач (лектор, керівник курсу за участю викладачів, які ведуть практичні, семінарські, лабораторні, індивідуальні, контактні заняття), ними можуть бути тестування, бліц-опитування, контрольна робота, Case study, захист результатів виконання групових або індивідуальних аналітично-розрахункових робіт, завдань у робочому зошиті та лабораторних робіт, презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning), есе, колоквіум тощо.
Організація оцінювання Для отримання максимальної кількості балів поточної успішності навчання студенту слід виконувати з максимальною оцінкою всі поточні і індивідуальні завдання з дисципліни. Кожне завдання поточного контролю знань оцінюється окремо. За робочою програмою навчальної дисципліни та планом-графіком проведення занять з дисципліни після вивчення основних тем двічі проводиться проміжний контроль знань шляхом виконання контрольних завдань, кожен з яких оцінюється від 0 до 5 балів. Завдання для контрольних робіт комплектуються із теоретичних запитань і подібних практичних задач відповідних тем. Тривалість виконання всіх контрольних завдань дві академічні години. Вивчення дисципліни завершується – заліком. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин (хвороба, відрядження, паралельне навчання за кордоном, які підтверджені відповідно лікарняним листком, довідкою, листом) студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського (практичного) заняття у час та порядку визначеному викладачем. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до електронного журналу академічної групи протягом тижня з дати проведення аудиторного заняття. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 59 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми навчальної дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями та інструкціями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні роботи, інші види робіт, передбачені робочою програмою навчальної дисципліни та набрати понад 60 балів (включно). Студент, який набрав за результатами поточного контролю до 59 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання заліку і вважається таким, що має академічну заборгованість. Загальні результати з дисципліни оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю. Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
Студенти, які за сумарним результатом поточного контролю у формі набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти залік.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 3.1. Карта навчальної роботи студента КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової/вибіркової/факультативної)___________вибіркова__________ для студентів освітньої програми / спеціалізації ____Економіка підприємства__ ___заочна_____форма навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Загальні положення Основною складовою навчального процесу є систематичний, комплексний контроль і оцінювання якості набутих знань, умінь та практичних навичок студентів відповідно до вимог державних стандартів освіти й загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS). Визначення рівня знань і оцінювання повноти навичок студентів з дисципліни «Управління ресурсами підприємства» за навчальним планом спеціальності «051 Економіка» спеціалізації «Економіка підприємства» здійснюється на основі результатів поточного контролю знань . Об’єктом оцінювання знань і навичок студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряться відповідно під час поточного контролю. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння викладеного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацювати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація). Завданням контролю (заліку) є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо. Загальне оцінювання знань і навичок з дисципліни здійснюється за 100-бальною шкалою на основі суми результатів поточного контролю.
Порядок і критерії поточного оцінювання знань з дисципліни . Поточний контроль на заочній формі здійснюється під час контактних занять, в процесі розгляду програмних питань у формах обговорення студентами актуальних питань дисципліни, виконання контрольних вправ та тренінгових завдань, індивідуально-консультативних зустрічей. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначає викладач (лектор, керівник курсу за участю викладачів, які ведуть практичні, семінарські, лабораторні, індивідуальні, контактні заняття), ними можуть бути тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, Case study, захист результатів виконання групових або індивідуальних аналітично-розрахункових робіт, завдань у робочому зошиті та лабораторних робіт, презентація, дискурс, тренінг-PBL (Problem-Based Learning), есе, колоквіум тощо.
Організація оцінювання Для отримання максимальної кількості балів поточної успішності навчання студенту слід виконувати з максимальною оцінкою всі поточні, індивідуальні та вибіркові завдання з дисципліни. Кожне завдання поточного контролю знань оцінюється окремо. За робочою програмою та планом-графіком проведення занять з дисципліни після вивчення основних тем двічі проводиться проміжний контроль знань шляхом виконання контрольних завдань, кожен з яких оцінюється від 0 до 5 балів. Завдання для контрольних робіт комплектуються із теоретичних запитань і подібних практичних задач відповідних тем. Тривалість виконання всіх контрольних завдань дві академічні години. Вивчення дисципліни завершується – заліком. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин (хвороба, відрядження, паралельне навчання за кордоном, які підтверджені відповідно лікарняним листком, довідкою, листом) студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського (практичного) заняття у час та порядку визначеному викладачем. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до електронного журналу академічної групи протягом тижня з дати проведення аудиторного заняття. Студент, який набрав за результатами поточно- контролю від 0 до 59 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями та інструкціями. Під час контактних занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні роботи, інші види робіт, передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни та набрати понад 60 балів (включно). Студент, який набрав за результатами поточного контролю до 59 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання заліку і вважається таким, що має академічну заборгованість. Загальні результати з дисципліни оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю. Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
Студенти, які за сумарним результатом поточного контролю у формі набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти залік.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 4.1. Карта навчальної роботи студента
КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової/вибіркової/факультативної)___________вибіркова__________ для студентів освітньої програми / спеціалізації ____Економіка підприємства__ ___дистанційна_____форма навчання
4.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Загальні положення Основною складовою навчального процесу є систематичний, комплексний контроль і оцінювання якості набутих знань, умінь та практичних навичок студентів відповідно до вимог державних стандартів освіти й загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS). Визначення рівня знань і оцінювання повноти навичок студентів з дисципліни «Управління ресурсами підприємства» за навчальним планом спеціальності «051 Економіка» спеціалізації «Економіка підприємства» здійснюється на основі результатів поточного контролю знань . Об’єктом оцінювання знань і навичок студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряться відповідно під час поточного контролю. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння викладеного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацювати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація). Завданням контролю (заліку) є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо. Загальне оцінювання знань і навичок з дисципліни здійснюється за 100-бальною шкалою на основі суми результатів поточного контролю.
Порядок і критерії поточного оцінювання знань з дисципліни . Поточний контроль на заочній формі здійснюється під час дистанційних занять, у формі виконання тестів, контрольних вправ, тренінгових завдань, індивідуальних та вибіркових завдань. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначає викладач (лектор, керівник курсу за участю викладачів, які ведуть практичні, семінарські, лабораторні, індивідуальні, контактні заняття), ними можуть бути тестування, контрольна робота, Case study, захист результатів виконання індивідуальних аналітично-розрахункових робіт, завдань у робочому зошиті та лабораторних робіт, презентація, есе, колоквіум тощо.
Організація оцінювання Для отримання максимальної кількості балів поточної успішності навчання студенту слід виконувати з максимальною оцінкою всі поточні, індивідуальні та вибіркові завдання з дисципліни. Кожне завдання поточного контролю знань оцінюється окремо. За робочою програмою та планом-графіком проведення занять з дисципліни після вивчення основних тем двічі проводиться проміжний контроль знань шляхом виконання контрольних завдань, кожен з яких оцінюється від 0 до 5 балів. Завдання для контрольних робіт комплектуються із теоретичних запитань і подібних практичних задач відповідних тем. Вивчення дисципліни завершується – заліком. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин (хвороба, відрядження, паралельне навчання за кордоном, які підтверджені відповідно лікарняним листком, довідкою, листом) студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського (практичного) заняття у час та порядку визначеному викладачем. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до електронного журналу академічної групи протягом тижня з дати проведення аудиторного заняття. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 59 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями та інструкціями. Під час контактних занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні роботи, інші види робіт, передбачені робочою програмою навчальної дисципліни та набрати понад 60 балів (включно). Студент, який набрав за результатами поточного контролю до 59 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання заліку і вважається таким, що має академічну заборгованість. Загальні результати з дисципліни оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю. Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
Студенти, які за сумарним результатом поточного контролю у формі набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти залік.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Завдання «Реферативна робота на задану тематику» передбачає написання роботи за темою, що не виходить за зміст робочої програми навчальної дисципліни. При цьому реферативна робота передбачає поглиблене вивчення певної теми. Для більш поглибленого засвоєння навчального курсу, пізнання актуальних теоретичних, методичних і практичних проблем капіталу підприємств в ринкових умовах господарювання, в якості одного з провідних елементів самостійної роботи передбачається написання реферативної роботи. ЇЇ основною метою є критичний аналіз наукових, методичних і прикладних підходів і обґрунтування особистих висновків і пропозицій щодо дискусійних аспектів актуальної проблематики курсу. З урахуванням набутих в університеті навичок бібліографічної роботи і досвіду дослідження при виконанні курсових робіт і доповіді ЕСЕ студенти логіку наукової роботи і складають перелік літератури з проблематики, що досліджується і виокремлюють джерела (не менше 10 назв), які підлягають детальному вивченню і реферуванню. Реферативна доповідь повинна мати певну логічну побудову, послідовність та завершеність дослідження відповідного кола питань. Цьому сприяє така її структура:
Основні висновки і результати дослідження та прикладні рекомендації оформлюються у вигляді презентації, яка подається разом з реферативною роботою, але оцінюється окремо.
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТИВНИХ РОБІТ 1. Розвиток ресурсного підходу в теорії підприємства. 2. Ресурсна модель стійкої конкурентної переваги. 3. Генезис основних ідей та понять ресурсної концепції стратегічного управління (Resource-based view of the firm). 4. Взаємозв’язок „теорії зацікавлених сторін” та „теорій ресурсного управління” підприємством. 5. Особливості практичного використання теорії ресурсного обміну. 6. Ресурсна концепція конкурентних переваг. 7. Базові положення та особливості практичного використання теорії якісної неоднорідності ресурсів. 8. Інструменти оцінювання цінності ресурсів. 9. Класифікація традиційних та інноваційних механізмів управління ресурсним обміном. 10. Інституційні аспекти управління ресурсним обміном. 11. Ресурсне забезпечення бізнес-процесів на підприємстві: змістовна характеристика та технологія здійснення. 12. Ефективна акумуляції стратегічних ресурсів. 14. Ефективність управління ресурсами підприємства: принципові функції, базові елементи, методи реалізації. 15. Методичні підходи до оцінювання ефективності управління ресурсами підприємства. 16. Управління знаннями – як економічним ресурсом підприємства. 17. Особливості логістики інформаційних ресурсів. 18. Механізм створення інформаційної моделі підприємства. 19. Проблеми ідентифікації елементів неосяжних ресурсів. 20. Проблеми процесу комерціалізації інтелектуального капіталу підприємства. 21. Бюджетування – як інструмент управління ресурсами підприємства. 22. Класифікація ефектів в процесі оцінювання ефективності менеджменту ресурсів підприємства. 23. Параметри та моделі оцінювання ефективності менеджменту ресурсів підприємства. 24. Ресурси в ринковому кругообігу: сутність, систематизація, особливості руху. 25. Вартісні аспекти управління ресурсами підприємства. 26. Капіталізація в процесі забезпечення ефективності управління ресурсами підприємства. Вимоги до оформлння: інтервал 1,5; Times New Roman 14; поля: ліве, верхнє, нижнє - 2,0, праве – 1,5. За результатами наукової роботи має бути підготовлена презентація, яка розкриває змістовну логіку та основні результати наукової роботи (8 – 10 слайдів). Індивідуальні завдання («Моделі оцінювання економічного зростання підприємства», «Вартісне зростання підприємства») виконуються за даними реального українського підприємства, вибір якого узгоджується з викладачем. Кожне завдання представляє собою два види робіт: розрахунки, які студент здійснює у форматі Excel та висновки до розрахунків (формат Word). Формат шаблонів для розрахунку надає викладач, в залежності від тематичного напрямку індивідуального завдання. Приклад розрахункового шаблону представлено у таблиці. Таблиця Показники формування результатів вартісно-орієнтованого управління ресурсами ПАТ «Турбоатом» у 2014 – 2017 рр., тис.грн
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Зміст реферативної роботи оцінюється максимальною кількістю – 10 балів. Максимальний бал студент отримує у разі своєчасної подачі виконаної роботи, яка відповідає усім вимогам щодо її оформлення, є змістовною та логічно структурованою. Зміст роботи має розкривати поставлену тему. Обов’язковим є наявність критичного аналізу альтернативних наукових позицій відповідно до теми дослідження. Результати аналізу мають супроводжуватися висновками та чіткістю визначеної авторської позиції щодо проблеми дослідження. За результатами реферування має бути підготовлена презентація, яка за умови відповідності змісту роботи та правилам підготовки презентацій може бути оцінена максимально 5 балами. Індивідуальне завдання «Вартісно-орієнтоване управління ресурсами підприємства» оцінюються за двома видами робіт:
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Іспит за даною дисципліною не передбачено.
7. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
7.1. Основна література
5. Стратегія підприємства у постіндустріальній економіці : монографія / [А. П. Наливайко, О. М. Гребешкова, Т. І. Решетняк та ін.] ; за заг. ред. А. П. Наливайка, О. М. Гребешкової. – Київ : КНЕУ, 2017. – 418 с. 7.2. Додаткова література
7.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
[1] Оцінка може відповідати результатам навчальної діяльності студентів на одному або декількох заняттях [2] Оцінка може відповідати результатам навчальної діяльності студентів на одному або декількох заняттях [3] Оцінка може відповідати результатам навчальної діяльності студентів на одному або декількох заняттях |