Тема: “Економетричні моделі парної лінійної регресії ”
(15 балів)
Цю індивідуалу роботу можна виконувати або за наведеним нижче прикладом, або за прикладом з Посібника для самостійного вивчення дисципліни «Економетрія», автори Наконечний С.І.. Терещенко Т.О., 2001.
1. Мета роботи: Набуття практичних навичок побудови економетричної моделі у вигляді парної класичної лінійної регресії, її верифікації і практичного використання в економічних дослідженнях.
2. Задачі роботи:
Специфікація економетричної моделі.
2. Оцінювання параметрів моделі і їх інтерпретація.
3. Верифікація моделі.
4. Прогнозування за моделлю парної лінійної регресії
5.Економіко-математичний аналіз на основі моделі парної лінійної регресії.
3. Завдання роботи і вихідні дані.
Для деякого регіону виконується дослідження залежності місячних витрат домогосподарств на продукти харчування Q від наявного місячного доходу D. Дані вибіркових статистичних спостережень за зазначеними показниками (у грошових одиницях) по 10-ти домогосподарствах наведені нижче.
Ґрунтуючись на наведених статистичних даних :
Виконати специфікацію економетричної моделі споживання, яка описує залежність тижневих витрат домогосподарства на продукти харчування від наявного місячного доходу.
Визначити оцінки параметрів моделі методом найменших квадратів.
Оцінити якість, адекватність і статистичну значимість побудованої моделі для рівня значимості a = 0,05 .
Для прогнозного значення місячного доходу Dpr = 16+K розрахувати точковий, а також інтервальні прогнози місячних витрат на продукти харчування для рівня довіри p=0,95 і дати їм економічну інтерпретацію.
Виконати економіко-математичний аналіз споживання на основі побудованої моделі:
- дати економічну інтерпретацію отриманих оцінок параметрів моделі ;
- дати економічну інтерпретацію інтервалів довіри параметрів моделі;
- оцінити еластичність витрат домогосподарства за доходом і зробити відповідний висновок.
4. Порядок виконання роботи.
Виконується специфікація економетричної моделі: визначається залежна і незалежна змінні моделі, вводяться умовні позначення змінних, будується діаграма розсіювання, вибирається відповідна аналітична форма моделі, записується у загальному вигляді теоретична модель, а також вибіркове рівняння регресії і вибіркова економетрична модель.
Заповнюються перших три стовпці таблиці 1.
Методом найменших квадратів (1МНК) обчислюються оцінки невідомих параметрів моделі у наступній послідовності :
використовуючи вбудовані функції MS Excel СУММ і СУММКВ формується матриця
; ( 1 )
використовуючи вбудовані функції MS Excel СУММ і СУММПРОИЗВ формується матриця
; ( 2 )
використовуючи вбудовану функцію MS Excel МОБР знаходиться матриця , обернена до матриці ;
використовуючи вбудовану функцію MS Excel МУМНОЖ обчислюється вектор оцінок параметрів моделі :
. ( 3 )
Записується оцінене рівняння регресії.
Використовуючи рівняння регресії визначаються розрахункові значення залежної змінної і залишки моделі за наступними залежностями :
( 4 )
( 5 )
Розрахунки цих величин виконуються у таблиці 1.
На основі обчислених залишків розраховується незміщена оцінка дисперсії залишків моделі і стандартна похибка моделі :
, . ( 6 )
При обчислені зазначених статистичних показників слід використовувати вбудовані функції MS Excel СУММКВ і КОРЕНЬ .
Розраховується (будується) дисперсійно-коваріаційна матриця параметрів моделі :
( 7 )
і визначаються оцінки дисперсії параметрів моделі , а також їхні стандартні похибки , :
, . ( 8 )
Використовуючи вбудовану функцію КОРРЕЛ розраховується вибірковий коефіцієнт парної кореляції ryx, дається інтерпретація цього коефіцієнта і робиться відповідний висновок.
На основі визначеного коефіцієнта парної кореляції ryx розраховується коефіцієнт детермінації R2 , дається його економічна інтерпретація і робиться відповідний висновок :
. ( 9 )
Обчислюється розрахункове значення критерію Фішера :
. ( 10 )
За статистичними таблицями F- розподілу Фішера для рівня значимості a = 0,05 і ступенів вільності n1 = 1 і n2 = n-2 визначається критичне значення критерію Фішера Fкр.
Порівнюючи розрахункове значення критерію Фішера з критичним робиться висновок про статистичну значимість побудованої економетричної моделі у цілому.
Для кожного параметра визначається розрахункове значення критерію Ст’юдента за наступними залежностями :
. ( 11 )
Для рівня значимості a = 0,05 і ступеня вільності n = n-2 за статистичними таблицями t - розподілу Ст’юдента визначається критичне значення критерію Ст’юдента .
Порівнюючи розрахункові значення критерію Ст’юдента з критичним оцінюється статистична значимість параметрів вибіркової парної регресії і робиться відповідний висновок.
Виконується t - тестування вибіркового коефіцієнта парної кореляції ryx і робиться відповідний висновок щодо його статистичної значимості. Розрахункове значення t – статистики для коефіцієнта парної кореляції визначається за наступною залежністю :
. ( 12 )
Робиться загальна оцінка якості, адекватності і статистичної значимості побудованої моделі (з врахуванням результатів п. 7, 8, 11, 14, 15).
Будуються інтервали довіри для параметрів моделі:
( 13 )
Для прогнозного значення місячного доходу Dpr розраховується :
точковий прогноз витрат на продукти харчування :
; ( 14 )
інтервальний прогноз для математичного сподівання витрат :
, ( 15 )
інтервальний прогноз для індивідуального значення витрат :
, ( 16 )
де - вектор прогнозних значень пояснюючих змінних, B – вектор оцінок параметрів моделі, а .
При розрахунках прогнозів використовуються вбудовані функції MS Excel ТРАНСП, МУМНОЖ, КОРЕНЬ. Дається економічна інтерпретація отриманих прогнозних значень.
Виконується економіко-математичний аналіз споживання у наступній послідовності :
1) дається економічна інтерпретація отриманих оцінок параметрів моделі і оцінюється граничний вплив місячного доходу домогосподарства на його місячні витрати на продукти харчування;
КОРРЕЛ (масив1; масив2) – обчислює коефіцієнт парної кореляції для двох масивів випадкових даних.
FРАСПОБР (вероятность; степени_свободы1; степени_свободы2) – визначає зворотне значення для F – розподілу для рівня значимості a (вероятность) і ступенів вільності n1 ( степени_свободы1) і n2 (степени_свободы2).Функція може бути використана для визначення критичних значень F – розподілу - Fкр
СТЬЮДРАСПОБР (вероятность; степени_свободы) – визначає t – значення розподілу Ст’юдента для рівня значимості a (вероятность) і ступеню вільності n ( степени_свободы).. Функція може бути використана для визначення критичних значень t – розподілу - tкр
Математичні функції. (категорія „Математические” майстра функцій )
СУММ (масив) – обчислює суму елементів масиву (блоку) клітинок.
СУММПРОИЗВ (масив1; масив2; масив3; ..........) – обчислює суму добутків масивів чисел. Функція перемножує відповідні елементи кожного з масивів, сумує ці добутки і потім повертає (визначає) суму цих добутків.
СУММКВ (масив) – обчислює суму квадратів елементів деякого масиву (блоку) клітинок. Функція спочатку підводить до квадрату всі елементи масиву ,а потім визначає суму цих квадратів.
КОРЕНЬ (число) – обчислює корінь квадратний з числа. Замість числа може бути посилання на клітинку.
СТЕПЕНЬ (число; степень) – підводить число до заданої степені. Замість числа може бути посилання на клітинку.
LN (число) – обчислює натуральний логарифм додатного числа. Замість числа може бути посилання на клітинку.
EXР(число) – обчислює значення константи е, підведеної до степені, заданої значенням число. Замість числа може бути посилання на клітинку.