|
|
Главная \ База готовых работ \ Інвестиції та інновації
Інвестиції та інновації
Заказ 36097 (200 грн.) 01.07.2020 15:06
Зміст
3. Маркетинговий аналіз та стратегія 7. SWOT-аналіз автостоянки………………………………………...………….12 Список використаної літератури
Надо сделать задания по дистанционному обучению, написать дипломную или курсовую, пройти тесты, сделать задания по заочке - пиши https://t.me/alexd2013
Заказ 36096 (200 грн.) 01.07.2020 15:05
Розрахункова робота Задача 2 ( бали: 2 ). Задача 2.1 На підставі табличних даних розрахувати наступні показники по проекту:
ЧП=(1-tax)*(Валові доходи -Експлуатаційні витрати -Амортизація) Задача 2.2
Задача 2.3
Задача 2.4 Порівняти базовий проект* (згідно свого варіанту) з проектом згідно таблиці 2.9 (згідно свого варіанту) з урахуванням їх тривалості. За умови фіксованої** відсоткової ставки протягом всього періоду. * - ставку вважати розраховану WACC по базовому проекту без врахування ризику і інфляції. ** - ставку по проекту для порівняння розрахувати самостійно згідно заданих даних відповідного варіанту.
Надо сделать задания по дистанционному обучению, написать дипломную или курсовую, пройти тесты, сделать задания по заочке - пиши https://t.me/alexd2013
Заказ 36091 (200 грн.) Аналіз статей 01.07.2020 15:01
Аналіз інноваційного потенціалу підприємства Человань С. В. Методика оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства [Електронний ресурс] / С. В. Человань // Менеджер. - 2019. - № 2. - С. 99-105. Дунська А. Р. Застосування функції бажаності в оцінюванні інноваційного потенціалу підприємства [Електронний ресурс] / А. Р. Дунська // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Економічні науки. - 2015. - Вип. 11(3). - С. 55-58. М’ячин В. Г. Динамічне моделювання інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства [Електронний ресурс] / В. Г. М’ячин // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Економічні науки. - 2014. - Вип. 9(6). - С. 96-99.
Надо сделать задания по дистанционному обучению, написать дипломную или курсовую, пройти тесты, сделать задания по заочке - пиши https://t.me/alexd2013
Заказ 36040 (300 грн.) Кейси інновації КНЕУ 01.07.2020 14:17
Тема 8. Оцінювання та комерціалізація об‘єктів права інтелектуальної власності
Кейс 8.1. Зарубіжний досвід державного регулювання комерціалізації інтелектуальної власності
Аналіз зарубіжного досвіду державного регулювання комерціалізації ІВ показує, що, незважаючи на відмінність застосовуваних схем, ряд країн мають подібні риси. У Великобританії, Франції та Японії традиційно сильні державні структури для комерціалізації результатів, отриманих за рахунок бюджетних коштів. Водночас США на певних умовах передають права на ІВ, створену за рахунок бюджетних коштів, організаціям-розробникам, і там найбільше поширення отримала модель, при якій саме фірми-підрядники володіють найбільшим потенціалом управління комерціалізацією. На ранніх етапах формування системи комерціалізації, коли НДІ та університети не володіли належною компетентністю у сфері управління ІВ, значною була роль спеціалізованих державних структур в цій області (Британська технологічна група (БТГ) у Великобританії, ANVAR у Франції). Важливою тенденцією в розвитку стало також формування самоврядних (корпоративних) структур, які виступали в ролі виразників інтересів наукових організацій і одночасно партнерів державних органів. Загальним для більшості розвинених країн є зростання ролі нижчестоящих ланок системи – університетів і наукових організацій – у розпорядженні правами на результати науково-технологічної діяльності. Основна тенденція полягає в тому, що для прискорення процесів залучення ІВ у господарський оборот держава пішла на поступки прав на результати науково-технічної діяльності, що фінансується з держбюджету, на користь виконавців робіт (університетів, державних НДІ, приватних фірм). Друга важлива тенденція – поширення державно-приватного партнерства на доконкурентній стадії. Такі партнерства використовують права ІВ як механізм для стимулювання фірм співпрацювати з державними дослідницькими структурами. Досвід країн Заходу показує, що, отримавши права, керівники університетів та інших науково-технічних організацій змогли домогтися істотних успіхів у сфері комерціалізації. При цьому у разі державно-приватної кооперації партнер з приватного сектора підключається до роботи на якомога ранній стадії, що прискорює процес освоєння нової технології. При такому механізмі здійснюється не тільки швидка передача технологій, але і створюються стійкі партнерства з приватним сектором. Особливістю регулювання прав на ІВ є дотримання балансу інтересів при розподілі доходів між сторонами: якщо одна сторона (держава або виконавець) отримує права на комерційне використання результатів державних ІР, то друга сторона (виконавець або держава ) – право на дохід. В Австрії, Данії, Німеччині, Норвегії недавно були введені в дію закони, згідно з якими права на ІВ, створену за рахунок бюджетних коштів, належать 8 університетам. В Японії і Кореї порівняно недавнє законодавство також посилює роль університетів, надаючи їм можливість більшого контролю над тими розробками, які були зроблені їх співробітниками. У тих країнах, де історично всі права на ІВ належали університетським професорам, також є тенденція до передачі прав на користь організацій, де вони працюють. Причина всіх названих змін полягає в тому, що власність, яка належить університетам і НДІ, на відміну від ІВ, що належить окремим дослідникам або державі в цілому, забезпечує більшу прозорість для фірм, які зацікавлені в комерціалізації результатів ІВ, знижує трансакційні витрати для партнерів і сприяє більш формалізованій та ефективній передачі знань і технологій. Теоретично міркуючи, передача прав на ІВ її винахідникам повинна сприяти інтенсифікації розкриття винаходів і їх комерціалізації. Однак на практиці патентний захист є досить дорогим, особливо у разі оформлення патентів за кордоном. Питання: 1, На Вашу думку, в чому полягає сутність комерціалізації інтелектуальної власності? 2, Які форми комерціалізації Вам відомі? 3, Визначте, особливості механізму комерціалізації ІВ різних країн світу. 4, Як Ви вважаєте, на якому етапі знаходиться комерціалізація ІВ в Україні? 5, Як ви гадаєте, чи може Україна перейняти досвід інших країн для покращення комерціалізації? Відповідь аргументуйте. Кейс 8.2. Франчайзинг компанії Кока-Кола
Франчайзинг допоміг багатьом компаніям завоювати ринок і стати відомими на весь світ. Тому багато хто з брендів, які сьогодні на слуху у більшості людей, не обійшлися без використання франчайзингової системи. Як відомо, компанія Кока-Кола, яка сьогодні неймовірно популярна у всьому світі, була утворена в 1899 р, коли у двох підприємців у руках виявився невеликий контракт, що складається всього з 600 слів і розрахований на досить короткий термін. Згідно з контрактом, ці двоє підприємців, яких звали Томас і Уайтхед, отримали можливість розливати газовану воду. У той час у них в голові зародилася велика ідея, яку вони тут же захотіли реалізувати. Однак Томас і Уайтхед розуміли, що в той час у них не було можливості утворити компанію, що займається виробництвом пляшкових напоїв. Тому вони використовували альтернативний варіант - створення франчайзингового бізнесу. Іншими словами, франчайзинг компанії Кока-Кола почався з того, що підприємці-початківці продавали ліцензію франшизи іншим підприємцям, які отримували можливість розливати власну продукцію в пляшки. У цьому процесі важливу роль відіграють пакети з логотипом вашої компанії. Таким чином, можна легко помітити, що франчайзинг компанії Кока-Кола дозволив починаючим підприємцям зміцнити і розвинути власний бізнес, грунтуючись на франчайзингової системі. Іншими словами, ліцензія франшизи дозволяє отримати інвестиції в розвиток власного бізнесу. У той же час, інші підприємці, які скористалися придбанням угоди франшизи, також можуть швидко досягти успіху.
Питання:
1, Як Ви вважаєте, що таке франчайзинг? Назвіть відомі Вам компанії-фрайчайзери. 2, Поясніть, в чому полягають переваги системи франчайзингу для франчайзорів? 3, Визначте, переваги та недоліки франчайзингу для франчайзі. 4, Дайте порівняльну характеристику франчайзингу і ліцензуванню, франчайзингу і дилерству, франчайзингу та спільній діяльності. 5, Визначте, проблеми франчайзингової системи в умовах світової фінансової кризи.
+ БОНУС 1История успеха компании Coca-Cola
Спросите у любого человека на планете – какой самый популярный безалкогольный напиток? С вероятностью 90% вы получите ответ - Coca-Cola. Если взять колу, которую произвели за все время, разлить ее по бутылкам, то на каждого жителя планеты придется почти по 800 бутылок! С позапрошлого века эта компания уверенно удерживает лидирующую позицию на рынке безалкогольных напитков. Со стороны таких гигантов, как Pepsi, не раз предпринимались попытки свергнуть лидера с пьедестала, но ни одна из них не увенчалась успехом. Сегодня всемирный бренд переживает не самые лучшие времена. Молодежь все больше отдает предпочтение натуральным напиткам, не содержащим консервантов. Принимая во внимание данный факт, в ближайшее время Coca-Cola и Pepsi вполне могут изменить первоначальную формулу своих напитков. Например, Pepsi уже разработала и представила полностью натуральный и без каких-либо красителей напиток Pepsi Raw. История Coca-Cola уходит корнями в позапрошлый век. Началось все в далеком 1886 году, в городе Атланта штата Джорджия, когда фармацевт Джон Пембертон изобрел формулу напитка. Название и логотип кола получила от бухгалтера Пембертона, Френка Робинсона, который мастерски владел каллиграфией. Пример его почерка вы можете наблюдать на любой бутылке или банке с колой – изображение осталось неизменным. Название свое напиток получил не случайно. Оно происходит от составляющих ингредиентов – листьев коки (той самой, из которой производят кокаин) и тропического ореха, имеющего название «кола». Изначально, Пембертон даже не помышлял о массовом производстве. Он взял на напиток патент, как на лекарство от депрессии и нервных расстройств. Напиток продавали через сеть аптек Джекоба. Пембертон утверждал, что Coca-Cola является превосходным средством от импотенции, и способна устранить тягу к морфию. Это, скорее всего, объяснялось наличием в напитке кокаина, который в то время считался абсолютно безвредным, и даже полезным веществом. В самом начале продажи шли не то чтобы хорошо, скорее плохо. Первый год продаж принес только убытки. На второй год продажи несколько стабилизировались, а потом уже вдова фармацевта продала все права на напиток некоему бизнесмену, приехавшему из Ирландии - Асу Гризз Кэндлеру. Именно он основал в 1888 году компанию The Coca-Cola Company. Настоящий успех пришел к напитку в 1902 году. Оборот компании достигает 120 000 долларов – весьма внушительная по тем временам сумма, а напиток становится известным по всей территории США. Но в начале XX-го века были обнаружены и доказаны опасные свойства кокаина, и компания подвергается уничтожающей критике со стороны СМИ. Руководству компании пришлось немедленно спасать ситуацию, и в 1903 году в производстве начали использовать только полностью выжатые листья коки, которые не содержали наркотик. 1915 год стал для компании знаменательным – была создана первая фирменная бутылка, емкостью в 6,5 унций. В будущем будет продано более 6-ти миллиардов таких бутылок с напитком. В то же время компания начинает серьезную борьбу с многочисленными клонами, распространяющими поддельную колу. В течение 10-ти лет закрывают компании «Коса Nola», «Cold Cola», «Cay-Ola», и еще несколько, им подобных. Кроме того, компания запатентовала свою фирменную бутылку. 1919 год. Кэндлер продает компанию Coca-Cola Эрнесту Вудрафу за 25 миллионов долларов. Через год напиток пересекает Атлантику, и приходит в Европу. Первой европейской страной, которая попробовала Coca-Cola, была Франция. 1923 год. Руководство компанией принимает сын Вудрофа, Роберт. Он станет легендарной личностью в истории компании, так как простоит у ее руля 60 (!) лет. А ведь пришел он на это пост в возрасте 33 года. В 1927 году прозвучала первая реклама напитка на радио. Через год Coca-Cola выступает спонсором американской сборной на Олимпийских Играх, проходящих в Нидерландах. В 1931 году в рекламе кока-колы появился Санта-Клаус, который так и остался в рекламных роликах и по сегодняшний день. Во время Второй Мировой компания продавала напиток военным всего за пять центов – это был личный приказ Вудрофа. Интересен тот факт, что именно военные первыми увидели колу в банках. Для рядового потребителя «баночный вариант» стали выпускать только в 1955 году. 1958 год – появляется напиток Fanta, а через три года – Sprite. Новые напитки в корне отличались от традиционной колы, и с их помощью компания существенно расширила круг потребителей. Что касается СССР, то здесь, как помнит старшее поколение, Coca-Сola места не нашлось, по той причине, что генсек Хрущев в свое время предпочел продукцию компании Pepsi. После распада Союза, в России, согласно статистике, Pepsi продавалась в 10 раз лучше Coca-Cola. И ситуация поменялась в пользу последней только в 1998 году, когда объем продаж Coca-Cola превысил объем Pepsi в три раза. Популярность напитка была обеспечена в большой мере удачной рекламной компанией – вспомните «Приближается праздник», и «Волшебную страну». В то же время дорогие ролики Pepsi со звездами футбола особой реакции покупателей не вызывали. На сегодняшний день, кроме трех популярнейших напитков, Coca-Cola выпускает соки, и совместно с компанией Nestle, производит холодный чай Nestea. А в конце прошлого века Coca-Cola выкупила права на такие напитки, как Schweppes и Cadbury, пользующиеся бешеной популярностью в Европе. В литературе, посвященной маркетингу, часто можно встретить утверждение, что невозможно быть всем для всех. Да, невозможно, но из всякого правила есть исключения. И это исключение – Coca-Cola. + БОНУС 2Известные франшизыСамая известная франшиза в мире Именно франчайзинг обеспечил компании McDonald’s мировой успех и позволил занять лидирующие позиции в мировом бизнесе. В США порядка 80% ресторанов этой сети – франшиза, а в Европе – около 50%. В России первый McDonald’s появился в Москве у станции метро «Пушкинская» в дефицитном 1990 году, запомнившись нам километровыми очередями за «американской мечтой». Кстати «пушкинский» общепит этой сети до сих пор считается самым посещаемым в мире. По некоторым данным, именно в России потребляют больше всего гамбургеров и чизбургеров дядюшки «Макдональда», а само заведение только у нас именуют рестораном. Возможно, именно этот факт делает самую известную в мире франшизу еще и самой недоступной в нашей стране. Начальный капитал для открытия «ресторана» под маркой McDonald’s должен составлять не менее 1 000 000 долларов, а роялти – от 12,5%. Может быть в будущем, когда россияне пресытятся атрибутом американской мечты и на рынке появится новая звезда франшизы, тогда и простые бизнесмены смогут открыть свой ресторанчик под звучным названием McDonald’s. Самая первая в мире франшиза Родоначальником современной системы франчайзинга стал основатель всемирно известной компании Singer Sewing machine company Иссак Зингер. Именно он в 1851 году заключил с дистрибьюторами своей продукции первый в мире письменный договор о передаче права на продажу и ремонт швейных машинок Зингер на определенной территории США, то есть, согласно современным нормам – заключил договор франшизы. Самая дорогая франшиза в мире В далеком 1952 году в штате Теннеси Кеммонс Вилсон основал компанию Holiday Inn, которая впоследствии стала первой гостиничной компанией, продающей франшизу. Сегодня этот бренд входит в состав одной из крупнейших в мире сетей гостиничного бизнеса, «управляет» более чем 4500 отелей в 100 странах мира и является «владельцем» шести знаменитых торговых марок, среди которых: Inter Continental Hotels&Resorts, Holiday Inn Express, Staybridge Suites и другие. Стоимость франшизы этого бренда начинается от 5 000 000 долларов без учета стоимости помещения. Интересно, что при этом цена паушального взноса у этого гиганта составляется всего 5 000 долларов. Самая дешевая франшиза в мире Одной из самых бедных стран мира считается Индонезия. По официальным данным порядка 75% населения страны живет за чертой бедности, то есть в среднем местные жители тратят на еду и развлечения не более 2,5 долларов в день. Но, несмотря на это, около 60% индонезийцев не отказывают себе в услугах мобильной связи. Поэтому местная компания RUMA, организующая терминалы оплаты мобильной связи, решила поддержать свой бизнес с помощью франшизы. Так был создан продукт под названием «Business in a Box» – готовый «бизнес в коробке», который представляет собой точки пополнения счетов за мобильную связь. Стоит такое удовольствие всего 23 доллара. За первые полгода работы компании удалось продать чуть больше 1 500 франшиз, и что важно, все ее партнеры смогли окупить затраты и даже заработать на лишний кусок хлеба. Кстати, 9 из 10 франчайзи RUMA – женщины. Так что это еще и самая «женская» франшиза в мире. Самая крупная франшиза в мире В 1965 году американец Фред Де Люка открыл небольшое кафе, которое спустя годы превратилась в известный бренд Subway. И снова успеху способствовала франшиза, которую Фред Де Люка начал предоставлять своим дистрибьюторам с 1974 года. По данным на апрель 2015 года сеть Subway насчитывала свыше 43 700 ресторанов по всему миру. Для достижения такого масштаба компании потребовалось 50 лет, из которых 41 год бренд продает франшизу. В России на начало 2015 года было зарегистрировано порядка 673 кафе этой марки. Кстати, в США и Канаде этот бренд фаст-фуда стал лидером на рынке, опередив такую легенду, как McDonald’s. Секрет фирмы здесь кроется в том, что первоначальные затраты на бизнес здесь в разы меньше, чем у McDonald’s. Ведь в Subway нет кухни, все продукты свежие и хранятся на витрине. Также компании на руку мода на здоровое питание, ведь концепция марки – приготовление блюд только из свежих продуктов на глазах у покупателя. Самая кассовая франшиза в мире Гарри Поттер сотворил настоящее волшебство для компании Warner Brothers. Прокатные сборы первых семи частей фильма о юном волшебнике принесли в копилку компании 6,4 миллиарда долларов. Серия фильмов о Гарри Поттере стала самой прибыльной франшизой в истории мирового кинематографа, опередив даже суперпопулярных сейчас «Мситителей», история которых, впрочем, не закончена. Самая «ленивая» франшиза в мире Невероятно, но факт: при покупке компьютерной программы 1С, вы автоматически становитесь франчайзи-дилером. В итоге у компании появилось более 20 000 франчайзи. Правда, стоит отметить, что и банкротятся эти дилеры тоже тысячами. Самые популярные франшизы На сегодняшний день количество франчайзинговых предприятий (франчайзи) в мире, согласно данным Всемирного совета по франчайзингу (WFC), плавно приближается к 1 500 000 (цифра последней «переписи» – 1 312 210). И действительно, все известные фирменные магазины одежды и бутики, как правило, франшиза, сюда же относится индустрия быстрого питания, а еще это рестораны, отели, туристические услуги, фитнес-клубы, салоны красоты и т.д. Этот список растет с каждым днем. Однако одними из самых популярных, быстроразвивающихся и прибыльных сфер франшизы остаются заправки, питание, одежда, а также индустрия красоты, фитнеса и здоровья. Это объяснимо, ведь именно в этом человек всегда будет испытывать необходимость.
1, Як Ви вважаєте, що таке франчайзинг? Назвіть відомі Вам компанії-фрайчайзери. 2, Поясніть, в чому полягають переваги системи франчайзингу для франчайзорів? 3, Визначте, переваги та недоліки франчайзингу для франчайзі. 4, Дайте порівняльну характеристику франчайзингу і ліцензуванню, франчайзингу і дилерству, франчайзингу та спільній діяльності. 5, Визначте, проблеми франчайзингової системи в умовах світової фінансової кризи. Кейс 8.3. Історія і цифри
Протягом всієї історії людської цивілізації національне багатство ґрунтувалося на володінні матеріальними об'єктами. Однак зараз ця схема змінилася і новими стимулами створення національного багатства в сучасному суспільстві стали цінності, засновані на знаннях. Інтелектуальне виробництво виступає вирішальним фактором економічного розвитку, а його ключовою формою - інтелектуальна власність. Об'єкти інтелектуальної власності значною мірою впливають на забезпечення конкурентоспроможності товарів і послуг, стаючи, таким чином, вирішальним фактором економічного зростання. Зростання важливості інтелектуальної власності проявляється у двох формах - абсолютною і відносною. Що стосується абсолютних значень важливості інтелектуальної власності, то, перш за все, необхідно відзначити, що її збільшення значущості інтелектуальної власності проявляється в підвищенні ринкової вартості об'єктів права інтелектуальної власності різних видів, і розмірів збитків правовласників. Так, наприклад, загальна вартість ліцензій на використання об'єктів промислової власності та технологій досягла більше 50 млрд. дол. на рік. За оцінками експертів, обсяг продажів на міжнародному ринку наукомісткої продукції, виготовленої на основі використання інтелектуальної власності, досягає до 2,3 трилл. доларів на рік! Назви брендів (торгових марок) стали найбільш цінним нематеріальним активом, часто перевершуючи вартість основного капіталу (матеріальних активів). Ця загальна тенденція зростання абсолютних розмірів вартості інтелектуальної власності може бути продемонстрована на прикладах окремих компаній. Досить цікавим є приклад продажу автомобілебудівної компанії «Додж». Загальновідомо, що з 146 млн. доларів продажної ціни, 74 млн. визначалося вартістю торгової марки. Компанія «Philip Morris» придбала компанію «Kraft» за 13 мільярдів доларів США, що на 600% перевищувало її балансову вартість. Завдяки цій покупці компанія «Philip Morris» розраховує отримати лояльних споживачів продукції фірми Kraft. Збільшення абсолютної значущості інтелектуальної власності проявляється також у вигляді збільшення розмірів збитків правовласників від порушення прав. Наприклад, компанії, що займаються розробками програмного забезпечення, щорічно втрачають до 13-15 млрд. доларів у результаті нелегального тиражування програм. А щорічні збитки правовласників відомих торгових марок від продажу продукції з фальшивими торговими марками, за даними Міжнародної торгової палати та торгово-промислової палати Німеччини, становлять понад 100 млрд. Дол. Проте значущість інтелектуальної власності проявляється у зростанні не тільки її абсолютних розмірів, але і розмірів відносних. Наприклад, якщо розглянути всі види власності, які виступають об'єктами торгівлі на ринках найбільш розвинених країн, то спостерігається чітка тенденція: темпи зростання торгівлі інтелектуальною власністю перевищують темпи зростання торгівлі іншими видами власності. Так, світова торгівля ліцензіями на використання промислової власності має приріст до 12% на рік, у той же час зростання світового промислового виробництва не перевищує 2,5-3% на рік. Відносна значимість інтелектуальної власності проявляється не тільки в більш високих (в порівнянні з іншими видами вартості) темпах зростання, а також знаходить відображення і в балансах підприємств. Виробничі і торговельні підприємства - від багатонаціональних компаній в малих і середніх підприємств, можуть отримувати вигоду, накопичуючи активи у вигляді об'єктів інтелектуальної власності та займаючись їх комерціалізацією. Ця діяльність підтримує розвиток конкуренції і вигідних перспектив бізнесу, забезпечує створення робочих місць, професійне навчання і формування кадрів, сприяє постачанню ринку необхідними товарами і послугами, а також збільшує доходи бізнесу чи окремих осіб. Більше того, охорона і комерціалізація інтелектуальної власності забезпечує потенційну можливість вносити позитивний внесок в зусилля країни щодо залучення іноземних інвестицій, стимулюванню зовнішньої торгівлі та формування необхідних умов для передачі технологій. Питання: 1, Поясніть, чому зростає важливість інтелектуальної власності? 2, В чому полягає, важливість інтелектуальної власності в абсолютній формі? 3, В чому полягає, важливість інтелектуальної власності у відносній формі? 4, Спрогнозуйте розвиток інтелектуальної власності в Україні на найближчі 10 років. Відповідь аргументуйте. + БОНУСЛИЦЕНЗИРОВАНИЕЛицензирование считается одной из самых распространенных форм коммерциализации интеллектуальной собственности. Торговля лицензиями используется во внутренних и внешних коммерческих операциях как эффективный способ подъема экономики и повышения конкурентоспособности собственных товаров на внешних рынках. Процесс лицензирования хорошо развит и общедоступен. Для правообладателя (лицензиара ) продажа лицензии на перспективную технологию, которая не используется в данный момент времени (в собственном производстве или в определенном географическом регионе), является удачным способом получить доходы, которые в противном случае он не мог бы получить. Например, университеты США, как правило , не продают разработаные технологии , а передают права на их использование на основе патентных лицензионных соглашений. В некоторых наукоемких отраслях промышленности доля патентов, принадлежащих университетам , составляет 18 % (генная инженерия), 12% (молекулярная и микробиология), 11% (технология сверхпроводимости), 10% (фармакология), 5 % (работы). При передаче прав на интеллектуальную собственность правообладатель может позволить юридическому или физическому лицу использовать объект права интеллектуальной собственности на определенных условиях. Для лицензиата эта сделка считается главной формой обмена научно-техническими знаниями. Правовая форма торговых сделок по продаже лицензий должна обеспечивать монопольное право использования результатов интеллектуальной деятельности в промышленности и торговле только для партнеров этих соглашений, не допускать их свободного применения конкурентами. Предметом лицензионной торговли могут быть не только права на объекты промышленной собственности — изобретения (технологии), полезные модели, промышленные образцы, коммерческие тайны (ноу-хау), но и права на сорта растений, породы животных, торговые марки, коммерческие и географические наименования, топологии интегральных микросхем, компьютерные программы, объекты авторского права и смежных прав и т.д. Торговые марки используются в бизнесе как стержень в прибыльных лицензионных программах. Распространенным видом лицензии на торговую марку является лицензия на использование персонажа, т.е. популярный персонаж из книги или кинофильма передается по лицензии нескольким лицензиатам, которые используют его в другом сегменте бизнеса, обслуживающий тот же контингент клиентов. Рассматриваемая в контексте этой сложной сети соглашений лицензия на знак становится способом расширения сферы влияния известного знака на сбыт различных товаров, одновременно усиливая популярность персонажа. К тому же, владелец знака получает поток отчислений за использование лицензий. В большинстве случаев продажа лицензии осуществляется по расчетной договорной цене с ориентиром на цены внутреннего и внешнего рынков. Основными видами лицензионных платежей является паушальный, роялти и комбинированный платежи.
Надо сделать задания по дистанционному обучению, написать дипломную или курсовую, пройти тесты, сделать задания по заочке - пиши https://t.me/alexd2013
Заказ 36023 (200 грн.) 01.07.2020 14:06
Варіант 2 Тести 1. Проект – це: а) план довгострокових фінансових вкладень; б) бізнес-план; в) програма дій використання фінансових ресурсів; г) завдання з певними вихідними даними й плановими результатами (цілями), що зумовлюють спосіб його розв’язання; д) задум (завдання, проблема) та необхідні засоби його реалізації з метою досягнення бажаного економічного, технічного, технологічного чи організаційного результату. 2. Економічний аналіз дає можливість оцінити: а) чи виправдане використання проектом національних ресурсів; б) конкретний попит на ці ресурси; в) можливості фінансування за рахунок різних джерел; г) вигоди суспільства в цілому в результаті реалізації проекту; ґ) необхідні стимули для різних учасників проекту. 3. Грошовий потік – це: а) різниця між грошовими надходженнями і витратами; б) витрати матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів із метою одержання доходів; в) капітальні вкладення; г) кошти, вкладені в об'єкти розвитку; ґ) прибуток від інвестиційної діяльності. 4. Внутрішня норма доходності (ІRR) відображає: а) відтік або приплив грошових коштів по кожному року; б) граничне значення коефіцієнта дисконтування, що розподіляє інвестиції на прийнятні і неприйнятні; в) приріст цінності фірми в результаті реалізації проекту; г) ставку дисконту, за якою проект не збільшує і не зменшує вартості підприємства. 5. Бюджет проекту – це: а) план, який виражається у кількісних показниках і відображає витрати, необхідні для досягнення поставленої мети; б) комплекс документальних розрахунків, необхідних для визначення розміру витрат на проект; в) документ, що визначає вартість проекту; г) інструмент контролю й аналізу витрат коштів і ресурсів на проект. д) все перераховане вірно.
Розрахункові завдання 1. Підприємство розглядає інвестиційний проект, що передбачає придбання основних засобів і капітальний ремонт обладнання а також вкладання у оборотні кошти за такою схемою: 95 000 – вихідна інвестиція до початку проекту; 15 000 – інвестування у оборотні засоби протягом першого року; 10 000 – інвестування у оборотні засоби протягом другого року; 10 000 – інвестування у оборотні засоби протягом третього року; 8 000 – додаткові інвестиції в обладнання на п’ятому році; 7 000 – витрати на капітальний ремонт на шостому році. У кінці реалізації інвестиційного проекту підприємство розраховує реалізувати решту основних засобів за їх балансовою вартістю 15 000 дол. та вивільнити оборотні кошти. Результатом інвестиційного проекту повинні бути наступні чисті (тобто після сплати податків) грошові доходи:
Необхідно розрахувати чисту теперішню вартість інвестиційного проекту та зробити висновок про його ефективність за умови 14% необхідної прибутковості підприємства на власні інвестиції.
2. Початкові інвестиції в розмірі 1230 млн руб приносять такі чисті грошові потоки: 1 рік – 800 млн руб.; 2 рік – 200 млн руб.; 3 рік – 400 млн руб. Розрахуйте внутрішню норму доходності (IRR), модифіковану внутрішню норму доходності (MIRR) при ставці дисконту r = 15% та ставці доходності реінвестицій i = 10%. 3. Підприємство має два варіанти інвестування наявних у нього 200 000 дол. За першим варіантом підприємство вкладає гроші в основні засоби, купуючи нове обладнання, котре через 6 років (термін інвестиційного проекту) може бути продане за 14 000 дол. Чистий грошовий потік від такої інвестиції оцінюється у 53 000 дол. За другим варіантом підприємство може інвестувати гроші частково у придбання нової оснастки (40 000 дол.), а решту суми – у робочий капітал (товарно-матеріальні запаси, збільшення дебіторських рахунків). Це дозволить отримувати 34 000 дол. річного чистого доходу протягом тих же шести років. Необхідно врахувати, що по завершенню цього періоду робочий капітал вивільняється (продаються товарно-матеріальні запаси, закриваються дебіторські рахунки). Якому варіанту слід віддати перевагу, якщо підприємство розраховує на 14% віддачі на інвестовані ним грошові засоби? Скористайтеся методом чистої теперішньої вартості. 4. Чи доцільний проект (за показником чистої приведеної вартості), за яким при інвестуванні 200 тис. грн. передбачений протягом трьох років поточний прибуток становить 100 тис. грн. і ліквідаційна вартість активів – 50 тис грн. (рекомендована дисконтна ставка – 20%)? 5. Визначте доцільність проекту за внутрішньою нормою прибутковості, якщо інвестор сподівається, що доходність інвестицій становитиме щонайменше 20%. Потрібний обсяг інвестицій для проекту – 300 тис. грн. Очікуваний щорічний прибуток – 80 тис. грн. протягом 5 років з можливим продажем обладнання за 50 тис. грн. після реалізації проекту. 6. У таблиці вказані ймовірності отримання прибутку для двох варіантів інвестування. Порівняйте ці варіанти.
Надо сделать задания по дистанционному обучению, написать дипломную или курсовую, пройти тесты, сделать задания по заочке - пиши https://t.me/alexd2013
Заказ 36790 (200 грн.) 30.06.2020 11:26
№ Назва компанії (акції) або фінансового інструменту (валюти, фьючерси) 1 Trans World Entertainment Corporation 2 3 4 5 6 7
Надо сделать задания по дистанционному обучению, написать дипломную или курсовую, пройти тесты, сделать задания по заочке - пиши https://t.me/alexd2013
Заказ 36763 (200 грн.) кейси 30.06.2020 10:37
Тема 1. ІННОВАЦІЇ ЯК ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Інновації в Іспанії як основа економічного розвитку
У доповіді Всесвітньої організації інтелектуальної власності зазначається, що за підсумками 2017 р. Іспанія займає 28-е місце по глобальному інноваційному індексі (Global Innovation Index 2017), в той час як в 2015 році вона перебувала на 23-му місці. Відповідно до доповіді, підготовленому Світовим економічним форумом, присвяченим глобальної конкуренції, Іспанія займає 42-е місце в рейтингу інноваційних країн, при цьому в 2014 р. Іспанія зайняла 37-е місце. Основними причинами, що вплинули на зниження Іспанії в рейтингу, є: високий рівень бюрократії, податкові ставки і суворі норми, що регулюють трудові відносини. Крім того, відсутність талантів і нестача кваліфікованих інженерів і вчених, це також перешкода в інноваційному розвитку Іспанії. Іспанія також опустилася в показниках, що характеризують наявність в країні новітніх технологій і залучення нових технологій з інших країн, втративши один бал у порівнянні з 2016 р., які становили в 2017 р. 5,4 і 4,9 балів відповідно. При цьому в 2017 р. в Іспанії продовжувалося зростання кількості жителів, що використовують інтернет. Зазначений показник досяг в 2017 р 80,6% в порівнянні з 2016 р. - 78,7%. У 2017 р. інноваційні компанії залучили понад 845 млн. євро, а в 2016 р. - 402 млн. євро. Внутрішні інвестиції в інноваційні компанії Іспанії в 2017 р. більш ніж в 2 рази перевищили зовнішні. У 2017 р. збільшення кількості залучених інвестицій в інноваційні компанії дозволило Іспанії переміститися з 41 на 37 місце в рейтингу Всесвітнього економічного форуму в порівнянні з 2016 р. У 2017 р. знадобилося 13 днів для реєстрації початку господарської діяльності компанії, при цьому в 2014 р. було необхідно 23 дня. Іспанія бере участь в 8-й рамковій програмі ЄС в сфері науки «Горизонт 2020». Проте за рівнем залученості до європейського дослідницького простору Іспанія в 2017 р. зайняла лише 19-ю позицію. У той же час серед країн ЄС Іспанія була віднесена до групи з найбільшим зростанням патентної активності. Лідируючими областями патентної активності є наступні напрямки: аерокосмічні; транспортні; будівельні; харчові; медичні технології; біотехнології. У 2017 р. виділено на цілі інновацій 6,01 млрд. євро, що на 4,1% більше, ніж в 2016 р. Порядку 56,2% витрат здійснюється через AEI (Державне агентство досліджень). По лінії AEI виділено 217 млн. євро на державні і приватні дослідження і розробки в I + D. Здійснено поліпшення умов фінансування з боку CDTI (Центр розвитку інновацій та технологій) в частині фінансування проектів I + D у великих фірмах до 20% (до 30%, якщо є гарантії FEDER) і до 30% в проектах I + D в МСП. Планується адресна підтримка автономій в обсязі 229 млн. євро. Виділено близько 20 млн. євро дотацій і 480 млн. євро субсидій на впровадження нових інструментів фінансової підтримки мережі технологічних інститутів. Надано близько 480 млн. євро субсидій на скорочення витрат при видачі гарантій за кредитними лініями CDTI. Виділено 2,1 млрд. євро на фінансування I + D в рамках Програми «Горизонт 2020» Європейського союзу для збільшення ролі Іспанії в зазначеній програмі ЄС. Регулювання наукової, технічної та інноваційної діяльності в Іспанії віднесено до державної компетенції відповідно до статті 149.1.15 Конституції Іспанії 1978 і здійснюється відповідно до Закону 14/2011 від 1 червня 2011 року про науці, техніці та інноваціях, яким компетенція в даній галузі відноситься до Головного державного управління за Стратегії, науці, техніці та інноваціях і здійснюється через державний план науково-технічних досліджень та інновацій. Допомога в рамках Державного плану надається в порядку проведення конкурентних процедур (торгів), встановлених Законом 38/2003 від 17 листопада 2003 року, про загальні дотації, процедури відкритих скликань, і, тільки у виняткових випадках, інше пряме розподіл відповідно до Статті 22.2 Закону. Крім того, кошти можуть бути об'єднані з різних джерел, включаючи кошти від ЄС, інших державних органів, форму державно-приватного співфінансування, а також інших можливих джерел. В рамках Закону 14/2011 створена Інформаційна система з науки, технологій та інновацій, яка є інструментом для збору і аналізу даних з метою розробки та моніторингу іспанських науково-технічних стратегій та інновацій, і планів розвитку, серед яких і основний державний план. У 2017 році законодавчих актів, які змінюють політику Іспанії в інноваційній сфері, не прийнято.
Запитання до кейсу: 1. Які пріоритети інноваційного розвитку Іспанії? 2. Які принципи інноваційної стратегії в Іспанії? 3. Яка інноваційні інфраструктура підтримки в Іспанії? 4. Які особливості діяльності державного агентства з інновацій в Іспанії? Тема 8 ОЦІНЮВАННЯ ТА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ОБ‘ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ Комерціалізації інновацій в «Нова Пошта»
Впродовж останнього десятиліття «Нова Пошта» виступає лідером і трендсеттером українського ринку експрес-доставки. В сфері сталого розвитку ми також займаємо позицію лідера, маючи на меті стати однією із кращих соціально відповідальних компаній України. З 2016 року «Нова Пошта» розпочала інформувати зацікавлені сторони про свою діяльність в галузі сталого розвитку в тому числі через публікацію річних Звітів зі сталого розвитку. Звіт за 2018 рік містить ключові факти, статистичні дані та інформацію про позицію «Нова пошта» на ринку. Він також інформує про пріоритетні напрямки і проекти сталого розвитку «Нова Пошта» - доставку гуманітарних вантажів, популяризацію бігового руху, підтримку книгочитання в Україні, сприяння реабілітації ветеранів АТО, розвиток малого і середнього бізнесу. Таким чином ми розповідаємо про вчинки, якими «Нова Пошта» засвідчує свою відповідальність перед українським суспільством.
Нова пошта відкрила у Львові свій третій інноваційний термінал під назвою ЛЕО – Легкість. Ефективність. Оперативність. Термінал площею близько 15 000 кв м, що складається з двох корпусів будували майже півтора року, повідомляє rau.ua. Оснащення нового терміналу забезпечила голландська компанія Vanderlande, а нова українська компанія СМС надала автоматичне сортувальне обладнання. Схожим чином були обладнані два попередники ЛЕО – КІТ (Київський інноваційний термінал) і ХІТ (Хмельницький інноваційний термінал). У новому терміналі посилки з сортувальної стрічки за допомогою спеціальних телескопічних конвеєрів завантажуватимуть безпосередньо в автомобілі. Термінал ЛЕО має унікальну логістику – посилки та вантажі сортують окремо, що дозволяє сортувати швидше.
«На 15 000 квадратів зможемо сортувати 15000 посилок за годину. Це частина нашої стратегії з розвитку інфраструктури – адже потрібно сортувати більше 200 млн посилок і грузів на рік», – коментує Олександр Бульба, директор компанії «Нова пошта». Із відкриттям терміналу з’явилося 300 нових робочих місць. У планах Нової Пошти на майбутні п’ять років — відкрити ще п’ять терміналів в Україні.
Запитання до кейсу: 1.Які інноваційні стратегії обрала «Нова пошта»? 2.Які інновації впровадила «Нова пошта» ? 3. Яке джерело фінансування інновацій в «Нова пошта»? 4. Які ризики в інноваційні сфері наявні в «Нова пошта»?
Надо сделать задания по дистанционному обучению, написать дипломную или курсовую, пройти тесты, сделать задания по заочке - пиши https://t.me/alexd2013
Заказ 36704 (200 грн.) Інновації МУФ 30.06.2020 08:46
Зміст
Крок 1. Характеристика підприємства Крок 2. Класифікація інновацій Крок 3. Визначення рівня інноваційної культури компанії Крок 4. Оцінка інноваційного клімату компанії Крок 5. Оцінка інноваційної активності компанії Крок 6. Визначення інноваційної позиції та інноваційної сили
Надо сделать задания по дистанционному обучению, написать дипломную или курсовую, пройти тесты, сделать задания по заочке - пиши https://t.me/alexd2013
Заказ 33590 (200 грн.) Презентація Організаційні форми інноваційної діяльності 08.07.2019 17:05
Презентація Організаційні форми інноваційної діяльності |
